ООН оцінює населення України, включно з Кримом, у 2017 році в 42,2 млн людей. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому звіті ООН.
Україна входить до п'ятірки країн за темпами скорочення населення. За прогнозами організації, до 2050 року населення нашої країни становитиме 36,4 млн осіб, тобто воно скоротиться на 18%. Чому так відбувається та до чого це призведе?
За оцінками ООН, ми не єдині, хто страждає від цієї згубної тенденції. Всі країни, на які насуваються найбільші проблеми з населенням, знаходяться в Східній Європі. Населення Болгарії, Латвії, Молдови, України, Хорватії, Литви, Румунії, Сербії, Польщі, Угорщини скоротиться на 15% і більше до 2050 року.
Болгарія та Латвія до 2050 року ризикують втратити майже чверть населення.
То чому ж так відбувається та що не так саме зі Східною Європою?
Провідний дослідник Центру Вітгенштейна, який вивчає динаміку чисельності населення, Томас Соботка називає три фактори, які сприяють зниженню популяції:
Відносно висока смертність
Зниження рівня народжуваності
Масова міграція
Згідно з підрахунками Держстату, щороку українців меншає на 180 тис.
Це так ніби кожен рік з мапи України зникають умовні Ужгород разом з Коломиєю.
Інша статистика жахає ще більше. Індекс MUNDI свідчить, що до початку війни Україна втрачала 80 людей на годину. Це закріплювало за нами друге місце у світі за рівнем кількості смертей на тисячу осіб (15.72 у 2014).
Станом на 1 січня 2018 року Україна посідає в цьому рейтингу 5 місце з показником 14,4 смертей на 1 тис. населення. Та все ж в Гвінея-Бісау та Чад з цим трохи краще.
В західноєвропейських країнах цей показник в середньому складає 10 смертей на 1 тис. населення. Видається, що різниця не настільки велика. Та все ж вона відчутна.
В середньому європейські чоловіки живуть на 12-15 років довше українців, а європейки - на 7-8 років довше українок.
Динаміка скорочення населення України
Живемо ми мало тому, що не шануємо, переконують дослідники. Шкідливе харчування, алкоголь та тютюн, відсутність регулярних фізичних навантажень, ігнорування проблем зі здоров’ям та запізніле звернення до медиків значно скорочують наші літа. А незадовільний стан медицини часто ще й не рятує.
Читайте також: Медична реформа: Відповіді на всі питання
Інший важливий показник - народжуваність, яка за коефіцієнтом смертності не встигає.
В ідеалі у 10 жінок має бути 23 дитини, розповідає головний демограф країни Елла Лібанова в ефірі Еспресо. У такій ситуації покоління дітей компенсує покоління батьків і дитячу смертність. В Україні ж на 10 жінок припадає всього лише 15 дітей.
Тобто, на 100 смертей в Україні припадає лише 63 новонароджених. Через економічну кризу, військові дії та падіння достатку ситуація протягом останніх років ще погіршилась.
Поки західні країни залучають багато мігрантів, щоб компенсувати наслідки низької народжуваності, країни Східної Європи мігрантів всіляко уникають, хоча спад народжуваності там також значний. Політична впертість зараз може призвести до демографічної катастрофи згодом.
Міграція забезпечує у розвинених регіонах світу 56% демографічного приросту, а у західноєвропейських країнах – взагалі 89%, свідчить дослідження економіста Олени Корнієнко. Наразі мігранти складають 10-25% економічно активної частини в західних країнах.
В Україні ж міграція діє навпаки - тобто, українці покидають країну. Згідно з даними соцдосліджень групи "Рейтинг", понад третина співвітчизників (35%) хотіли б залишити Україну. Й за рік кількість таких людей зросла на 5%.Працювати за кордоном воліють 44% опитаних.
Читайте також: Вимкніть світло в Борисполі. Як Україна страждає без робочих рук
Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, за кордоном працює 5,8 млн українців. Особливої популярності серед співвітчизників набула Польща.
Кількість трудових мігрантів з нашої країни до Польщі з 2013 року зросла в 6,5 рази.
У 2016 році Польща видала українцям 1,3 млн запрошень на роботу, пише Financial Times. А цьогоріч Польща стала ще й єдиною країною, яка дозволила українцям працювати, маючи лише біометричний паспорт.
Президент KM Core Євген Уткін під час Форуму економічної свободи 2017 зауважив, що з кожним спеціалістом, який їде з України, країна втрачає близько $1 млн капіталізації. Тож наслідки для економіки від такого стану справ можуть бути невтішні.
Все, що має держава, щоб розвивати економіку - це ресурси, серед яких людський капітал займає чи не найважливіше місце.
Особливі надії саме на людський капітал покладає економіка України. Адже в міжнародних рейтингах Україна за рівнем людського капіталу займає значно вищі місця, ніж за рівнем економічного розвитку та доходів.
Читайте також: Дорости до Африки. Чи брешуть міжнародні рейтинги про місце України
В рейтингові Всесвітнього економічного форуму за наявністю освіченого людського капіталу Україна посідає 34 місце зі 140 країн світу. За рівнем охопленням вищою освітою ми взагалі 11 в світі.
Автори Доктрини збалансованого розвитку “Україна 2030” головним драйвером зростання української економіки також назвали саме людський капітал.
Та якщо дивитись на задоволення роботодавців якістю знань та професійних навичок випускників українських вишів, виглядає все не так чудово.
Саме тому складається ситуація, що половина українських безробітних - мають вищу освіту. В Харкові цей показник сягає взагалі 87%.
Все це через те, що в Україні більшість вакансій для профпрацівників, а у тих, хто шукає роботу, - вища освіта, пояснюють в Державній службі зайнятості.
Концентрація населення є необхідною передумовою економічного розвитку й соціальної згуртованості. Скорочення населення веде до зменшення щільності заселеності території, що загрожує порушенням соціальних зв'язків, депресивністю та руйнуванням інфраструктури.
Оскільки головною причиною депопуляції залишається висока смертність, сам факт скорочення населення є свідченням глибокого соціального неблагополуччя, пише провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко.
Скорочення населення ставить під загрозу пенсійну систему України, навіть після реформи.
Читайте також: Кому годувати пенсіонерів. Що не так з пенсійною реформою
Нижче представлене зображення називається статево-віковою пірамідою. Але у випадку з Україною вона радше схожа на ялинку. Найнижча частина графіку (тобто, молоде покоління) традиційно повинна бути найширшою, але через демографічну кризу 90-тих та ряд інших факторів молодого покоління в нас якраз найменше.
Якщо зараз на одну особу віком 60 років та старше в Україні є приблизно 2,6 особи у віці 20-59, то вже в 2050 році цей показник зміниться до 1,5 особи, а надалі розрив тільки збільшуватиметься.
Виходить, що двох пенсіонерів в країні повинні будуть годувати три людини працездатного віку. Та чи будуть вони працювати в Україні чи віддадуть перевагу роботі в Польщі, поки невідомо.
Що робити? Природні шляхи два: скорочувати смертність та нарощувати народжуваність. Але в умовах війни, здійснити це не так просто. Щоб з’явилося бажання не їхати з країни та ще й народжувати дітей, потрібно суттєво підвищити добробут (в тому числі зарплатні, але не штучно, бо це провокує зростання інфляції).
Щоб скоротити смертність треба почати серйозніше ставитися до здоров’я, звертатися до лікарів, реформувати медицину. Також можливий варіант, що Україна незабаром заохочуватиме міграцію в нашу країну. Адже подолати неминучий демографічний виклик вдасться лише комплексом реформ та безперервним економічним зростанням.