Кому годувати пенсіонерів. Що не так з пенсійною реформою

Читати також: 5 головних реформ осені: яких змін чекати українцям

Демографічний виклик

В 2016 році в Пенсійному фонді був дефіцит в 141 млрд грн, а це 11% ВВП. Це чи найважливіша проблема, яку уряд взявся вирішити за допомогою нового закону.

Справді, цифра страшна, але на думку провідної наукової співробітниці Інституту демографії та соціальних досліджень Лідії Ткаченко, ситуація тепер не настільки катастрофічна, як нас лякають. Справді боятися варто майбутнього - пенсіонерів просто не буде кому забезпечувати.

Зараз проблема з пенсійним забезпеченням радше викликана популістськими рішеннями попередніх урядів, адже людей віком 60+ в Україні не так багато та й тривалість життя не така велика, як хотілося б, переконує Ткаченко. А от вже за кілька років Україна постане перед неминучим демографічним викликом.

Нижче представлене зображення називається статево-віковою пірамідою. Але у випадку з Україною вона радше схожа на ялинку. Найнижча частина графіку (тобто, молоде покоління) традиційно повинна бути найширшою, але через демографічну кризу 90-тих та ряд інших факторів молодого покоління в нас якраз найменше.

Зображення, надане Лідією Ткаченко

За останнім прогнозом ООН, Україна входить до 11 країн світу, населення яких до 2050 р. скоротиться більш як на 15%. Причому Україна посідає третє місце в цьому списку з прогнозованим темпом скорочення 21,7%.

Що нас чекає в 2050 році

Якщо зараз на одну особу віком 60 років та старше в Україні є приблизно 2,6 особи у віці 20-59, то вже в 2050 році цей показник зміниться до 1,5 особи, а надалі розрив тільки збільшуватиметься.

Виходить, що двох пенсіонерів в країні повинні будуть годувати три людини працездатного віку.

Повинні, але це не означає, що всі ці люди працюватимуть. Частина з них не матимуть такої можливості, частина може виїхати з країни, ще якийсь відсоток складатимуть матері в декретній відпустці.

Не забувайте також про неофіційну роботу та зарплатню в конвертах. Тож цілком ймовірно, що насправді навантаження на працівника, що забезпечуватиме виплатами пенсіонера, буде в рази вищим.

Зображення, надане Лідією Ткаченко

Соціальна допомога замість пенсій

Цікаво, що перехід до накопичувальої пенсійної системи мав завершитися ще 2009 році - в 2003 році депутати проголосували за відповідний закон. Але в 2004 році прем’єр-міністр Янукович захотів стати президентом. Щоб сподобатися електорату, він впровадив надбавку до пенсії.

Уряд Тимошенко, що прийшов після Помаранчевої революції, мав надбавку скасувати, але зробити цього не захотів. Результат - дотації на Пенсійний фонд в розмірі 11% ВВП.

Лідія Ткаченко переконана, що й завдяки схваленому в першому читанні законопроекту збалансувати пенсійну систему буде неможливо.  Й тут вже проблема страхового стажу.  Чимало українців можуть зіткнутися з його нестачею.

Нагадаємо, уряд пропонує вже з нового року року збільшити обов’язковий страховий стаж з 15 років до 25. До 2028 року цей показник повинен зрости до 35 років.

За оцінками Мінсоцполітики 35 років стажу в 2028 році буде лише у 55% 60-річних українців.

Читайте також: Вік, стаж, умови. Як українці виходитимуть на пенсію

Решта зможе докупити необхідний стаж або ж допрацювати. Існує також третій варіант, вказує Ткаченко, - попросити в держави соціальної підтримки, в якій вона не може відмовити людині після 60 років.

Для людей пенсійного віку її розмір становить 100% прожиткового мінімуму людей, що втратили працездатність - з 1 жовтня буде 1312 грн в місяць. Це приблизно дорівнюватиме мінімальній пенсії за віком.

Тобто, виходить, що тепер дотації з державного бюджету вже йтимуть не до Пенсійного фонду, а на соціальні видатки з допомоги. Матимемо просто іншу дірку.

Коли будемо накопичувати самі

Пакет пенсійної реформи складається з 5 різних законопроектів. 13 липня Верховна Рада підтримала в першому читанні саме урядовий проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (№6614).

Цей законопроект передбачає підвищення пенсій для українських пенсіонерів вже з 1 жовтня, обіцяє врівноважити пенсії для людей, які вийшли на пенсію нещодавно та 10 років тому (досі розрив подекуди сягав 300%) та індексацію для боротьби з інфляцією.

Система й надалі залишатиметься солідарною, з 2019 передбачене “підключення” накопичувальних фондів.

Читати також: Відповіді на всі питання про нові пенсії в Україні. Навіщо взагалі щось змінювати

В Раді також зареєстрований законопроект №6677, який передбачає обов’язковий перехід на накопичувальну систему. Автори документу обіцяють не голосовувати за урядовий законопроект, якщо до зали не буде внесено законопроекту №6677.

“Без запровадження другого рівня говорити що це пенсійна реформа - не варто. Це лише осучаснення, чергове “покращення” пенсії”, - впевнена один з його авторів депутат від "Самопомочі" Наталя Веселова.

Законопроектом про обов’язкові відрахування до накопичувальних фондів передбачено, що на перших етапах туди надходитиме лише 2% ЄСВ. Згодом цей показник зросте до 7%.

Обов’язковою цю систему законотворці обіцяють зробити лише для людей, молодших за 35 років. Старші 35 років можуть сплачувати внески добровільно.

Через те, що Україна  своєчасно не впровадила накопичувальний рівень, з 2007 року українська економіка недоотримала 83 млрд грн внутрішніх інвестицій, - підрахували автори законопроекту №6677.

Якщо цього вересня законопроект приймуть - з липня 2018 року вже буде впроваджений другий накопичувальний рівень. До 2028 року там повинно накопичитися 420 млрд грн.

Джерело: Дзеркало Тижня

Замкнуте коло накопичувальної системи

Та попри красиву перспективу накопичувальної системи, доцільність її впровадження викликає скепсис в українців. Адже покласти гроші на рахунок - мало. Повинна бути впевненість, що вони працюватимуть.

Немає жодних гарантій, що пенсійні кошти будуть інвестовані в реальний сектор економіки чи перспективні соціальні проекти, а не підуть на покриття поточних потреб уряду. Саме це викликає серед українців вкрай низьку довіру до системи накопичення.

Природно, що держава повинна якось гарантувати громадянам, що їх вихід на пенсію не ознаменується крахом системи. Але надання державних гарантій для коштів другого рівня може обернутися додатковими державними зобов'язаннями і зростанням внутрішнього державного боргу. Тобто, виходить замкнуте коло.

Читати також: США найбільший боржник у світі і при цьому - найбільша економіка. Як маніпулюють показником держборгу

Існує ще одна альтернатива - недержавні накопичувальні фонди, коли громадяни самостійно відкладають кошти на старість. За словами Тетяна Сальникової, голови ради Асоціації пенсійних фондів України зараз в нашій країні таких налічується 65.

Попри інфляційні ризики, як у випадку з державними фондами, тут є ще одна проблема. Через зміни в Податковому кодексі в січні 2017 року вже з липня всі недержавні пенсійні фонди втратили статус неприбуткових організацій. А це означає, що з накопичень громадян держава вимагає сплачувати податок.

Загалом експерти одностайні, що для того, щоб вирішити пенсійну проблему, впровадити пенсійну реформу недостатньо. Перш за все людей треба забезпечити робочими місцями, щоб вони могли набувати страхового стажу, надати гарантії, що кошти не зникнуть, пояснити відповідальність сплати податків, покращити медичне забезпечення.

Подолати неминучий демографічний виклик вдасться лише комплексом реформ та безперервним економічним зростанням.