Перемовини, зливи та хитрі плани

Є версія американської сторони, яка каже, що загалом все виглядає так: "замороження — вибори в Україні — фіксація остаточної угоди". Є версія росіян, що вони ні про що конкретне не домовилися. Є позиція президента України, європейських союзників, адекватних американців — без України перемовини про Україну неможливі.

Які важливі нюанси нам теж відомі:

1. Україна не підпише ніякого заморожування без гарантій безпеки Гарантії безпеки можуть бути різними, найнадійніші — постачання озброєнь, грошей на утримання великої армії, поки Україна буде відновлюватися, технологій, все інше — бонус.
2. Те, що Путін хоче щось підписувати і про щось домовлятися, - це поки предмет віри Трампа. Тільки страх за збереження режиму штовхне його на справжні перемовини. Бо для нього завершення війни відкриває ЗАБАГАТО РИЗИКІВ.
3. У нас є гроші та зброя воювати ще як мінімум рік. Є європейські постачання, є підтримка від Японії, а також власне ВПК, що нарощує потужності.
4. Спроби відтягнути Росію в американський табір проти Китаю приречені на провал. Або потребуватимуть багато часу, зусиль і витрат. Я вчора писав чому.

Тож механізмів прогнути Україну на перемовини без урахування наших інтересів наразі немає. Як і Європу загалом.

Читайте також: Макрон, переговори та все інше

Тому, навіть якщо припустити, що реальні перемовини почнуться, навіть перший етап "американського плану" про припинення вогню займе багато місяців. Бо потребуватиме врахування позицій усіх сторін за основними параметрами замороження. Яких? Ну давайте перерахую, які процеси супроводжують перший етап. І це не вичерпний список.

№ 1. Створення контактних груп. Мають бути визначені делегати від сторін, посередників, спостерігачів (тут точно будуть Україна, Росія, США, ЄС, Британія, Китай, Туреччина, КСА, ОАЕ).

№ 2. Декларація наміру про припинення війни. Тут і заява про готовність до зупинки бойових дій з обох сторін, і гуманітарні кроки — відкриття гуманітарних коридорів, полегшення доступу до полонених і постраждалих. Якщо таких кроків немає — це ні про що.

№ 3. Обмін інформацією про полонених і зниклих безвісти. Щоб не було як з корейською війною, коли полонених звільняли через 50 років. Відповідно, обмін "всіх на всіх" після верифікації — одна з відправних точок.

№ 4. Погодження тимчасового припинення вогню. Це — стартова точка процесу заморожування, власне, в полях. Тож треба визначити хто буде здійснювати цей контроль і моніторинг (а це мають бути мінімум три сторони — від України, від Росії та нейтральна).

Читайте також: "З'їсть то він з'їсть, та хто ж йому дасть"

№ 5. Визначення тимчасової лінії розмежування. Має бути чітка фіксація, де розташовані війська і техніка на момент зупинки бойових дій. Ця лінія — не "здача територій", а технічне рішення, аби розводити сторони.

№ 6. Визначення параметрів демілітаризованої зони. Знову таки, скоріше за все, представниками двох сторін від третіх країн і окремо — від нейтральних країн.

№ 7. Визначення параметрів гарантій безпеки. Цей процес і передує, і супроводжує весь перший етап. Сюди ж входить питання фінансування відновлення, фінансування армії, постачання зброї та питання миротворців з нашого боку.

Це не вичерпний список. Але без 7 перелічених пунктів навіть етап заморожування не може бути пройдено. Тому всі ці "завершимо бойові дії до Великодня" в мене викликають дуже великий скепсис.

Але, припустимо, ми пройшли заморозку з урахуванням наших вимог. Ми провели вибори. Обрали нового президента (або переобрали чинного), обрали парламент, таке інше. Так ось.

Читайте також: Угода Трампа?

А хто сказав, що після цього якийсь "фінальний договір" взагалі буде підписано? Фактично описаний план нагадує корейську війну. Там мир не підписано вже 72 роки як.

І ні, не треба настільки зневажати свій народ. Українці не оберуть того, хто підпише капітуляцію.

Тож ніякого сенсу рити помиральні ями не бачу. Трамп і Ко виродки, але їм ще доведеться зіткнутися з суворою реальністю — якщо вони справді не розуміють її, а не вдають клоунаду безапеляційної рішучості. 

Джерело

Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.