Крок до кращого майбутнього чи в порожнечу

На грузинсько-абхазько-південноосетинському "мирному фронті" пролунали чергові залпи реінтеграційних ініціатив. Грузинський уряд представив новий план мирного повернення окупованих територій під багатообіцяючою назвою "Крок до кращого майбутнього".

Залучення, яке не вдалося

Нова ініціатива складається з трьох ключових напрямків дій.

Перший - розширення і спрощення торгівлі уздовж ліній розмежування шляхом створення нових можливостей для жителів Абхазії та Південної Осетії (Цхінвальського регіону).

Друге - створення додаткових можливостей для отримання освіти мешканцям окупованих територій як в Грузії, так і за її межами.

Третє - створення механізму, який спрощує доступ жителів регіонів, що не контролюються центральною грузинською владою, до переваг, якими громадяни Грузії стали користуватися в результаті зближення з Європейським Союзом. Йдеться про право на безвізові поїздки до країн Шенгенської зони і можливостей щодо вільної торгівлі з ЄС і т. д.

Як заявив 4-го квітня на засіданні уряду прем'єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі, ініціатива "Крок до кращого майбутнього" – це ще одна відкрита заява про те, що "курс мирної політики, який взяла наша влада, обов'язково продовжиться, незважаючи на багато викликів". "Цей крок має на меті відновлення довіри та активізацію процесу примирення", - наголосив грузинський прем'єр.

Нові ініціативи Тбілісі є продовженням оголошеної ще за часів правління Михаїла Саакашвілі програми реінтеграції окупованих територій "Залучення шляхом співпраці". Тоді, після поразки у війні 2008-го року, заявлялося, що Абхазію та Південну Осетію (Цхінвальський регіон) вдасться повернути "в єдиний конституційний простір Грузії" іншим, не військовим, а суто мирним, дипломатичним шляхом, методом запровадження гуманітарно-економічних програм. З початку 2010 року в Грузії діє відповідна державна стратегія яка, по суті, є програмою економічної реінтеграції окупованих регіонів та "індивідуальної реінтеграції" мешканців непідконтрольних територій.

Вісім років кроків на місці

Вже 8 років грузинська влада активно працює над реалізацією свого мирного плану. Зокрема, створює умови для отримання освіти та медичного обслуговування в Грузії жителями Абхазії та Південної Осетії (Цхінвальського регіону), розбудовує біля ліній розмежування торгівельні "хаби", надає можливості для експорту продукції з ринків Абхазії та Південної Осетії (Цхінвальського регіону) через Грузію…

Реалізація програм мирної реінтеграції мала деякі точкові результати. Наприклад, жителі Абхазії та Південної Осетії (Цхінвальського регіону), дійсно, нерідко лікуються в Грузії. Але цей факт жодним чином не відобразився на їхньому ставленні до грузинської сторони, тобто до "реінтеграції людей" їх "медична реінтеграція" не призвела.

Всі інші напрямки були ще менш успішними.

Проект в освітньої галузі, по суті, так і не запрацював. Причина - мовний бар’єр. Грузинська мова практично не вивчається в школах Абхазії та Південної Осетії (Цхінвальского регіону), і тому поступати до вишу в Грузії абітурієнти цих регіонів не можуть навіть при наявності бажання.

Що стосується розширення та активізації контактів вдовж лінії розмежування, то реалізація грузинського плану призвела до наслідків, прямо протилежних запланованим. Наприклад, розбудова торгівельної інфраструктури на адміністративному кордоні з Абхазією для залучення мешканців прикордонних районів завершилася тим, що Сухумі (Сухум) почав просто закривати пункти пропуску. Нараз офіційно працює лише один абхазько-грузинський КПП, "Інгур", а лінію розмежування напряму контролюють російські прикордонники.

Втім, Грузія не збирається відступати від раніше визначених метод. Нова програма не містить жодної революційної пропозиції - є лише організаційні поліпшення адміністрування процесу "мирної реінтеграції". Ну і той факт що тепер Грузія має безвіз та зону вільної торгівлі з Євросоюзом дає Тбілісі привід для сподівань, що абхази та осетини зараз будуть більш зацікавленими в "індивідуальній" та бізнесовій реінтеграції.

Визнання паспортів та ще дещо

Про подробиці ініціативи "Крок до кращого майбутнього" розповіла державний міністр з примирення та цивільного рівноправ'я Кетеван Ціхелашвілі.

За її словами, в рамках плану буде створена нова деполітизована система ідентифікації особистості жителів Абхазії і Південної Осетії (Цхінвальського регіону). "Для отримання різних сервісів для проживаючих в цих двох регіонах людей буде створена нова система ідентифікації, яка не враховує статус територій. Йдеться про реєстрацію під особистим номером, і це не пов'язано з встановленням громадянства.

Ця система відкриває доступ до таких сервісів, як реєстрація підприємницького суб'єкта, отримання податкових пільг. ...Зацікавлена ​​особа може зареєструватися особисто або ж в електронному вигляді, в тому числі і на абхазькій і осетинському мовах [додатково до грузинської], або ж за допомогою третьої довіреної особи", - розповіла міністр.

Для встановлення особи жителів Абхазії або Південної Осетії (Цхінвальського регіону) влада Грузії допускає можливість використання так званих осетинських та абхазьких паспортів, що вже практикується в разі надання медичної допомоги на території Грузії. Зі своїм особистим номером бажаючі можуть реєструвати свій бізнес онлайн, здійснювати фінансові операції.

Крім того, Грузія готова приймати продукцію абхазьких і південноосетинських підприємців. Як каже Кетеван Ціхелашвілі, "буде спрощений доступ виробленої в Абхазії та в Цхінвальському регіоні продукції на внутрішній грузинський ринок, в тому числі, в торгові мережі, а також використання експортних можливостей Грузії". Мова також йде про видачу грантів для спільних виробництв, а також надання особливих економічних і податкових пільг. Не виключений навіть допуск на грузинський ринок акцизних товарів - тютюну і алкогольних напоїв виробництва Абхазії і Південної Осетії (Цхінвальського регіону).

Ініціатива "Крок до кращого майбутнього" була узгоджена з парламентською більшістю, тому Кабінет міністрів Грузії розраховує на підтримку документу депутатами. Поправки стосуватимуться восьми законів, серед яких і закон "Про окуповані території". Передбачається, що в ньому частково буде скасована заборона підприємницької діяльності на непідконтрольних центральної влади територіях.

Мир – це танок для двох

Міністр закордонних справ Абхазії Даур Кові оцінив грузинський план "Крок до кращого майбутнього" дуже скептично. "Вичерпавши свої ресурси тиску на Абхазію, Грузія в черговий раз вирішила продемонструвати світовій спільноті якусь подобу дружелюбності стосовно нашої держави, вміло маскуючи свої справжні наміри під личиною вищеназваних ініціатив. У зв'язку з цим хотілося б звернутися до політичного керівництва Грузії з пропозицією про припинення брехні на догоду своїм корисливим політичним амбіціям".

"Республіка Абхазія - незалежна, суверенна держава. Єдиним кроком в краще майбутнє є визнання Грузією незалежності Республіки Абхазія і побудова повноцінного міждержавного діалогу між нашими країнами в ім'я стабільності і процвітання майбутніх поколінь. Альтернативи цьому процесу немає ", - додав Даур Кові.

Натомість, нову грузинську ініціативу знов активно підтримують в ЄС. "Ці пропозиції повністю вкладаються в політику Грузії по залученню Абхазії і Цхінвальського регіону, в рамках якої Євросоюз до цього дня здійснює кілька проектів. Ми підтримуємо ініціативи, метою яких є створення мостів на розмежувальних лініях і вирішення гуманітарних проблем", - йдеться в заяві Майї Кос’янчич, офіційного представника керівника дипломатії ЄС Федеріки Могеріні.

Тобто, вісім років план мирної реінтеграції окупованих територій Грузії тупцює на місці, місцями навіть йде назад (як із закритими пунктами пропуску на адмінкордоні). Але не видно жодного принципового висновку, який зробили б з цієї, прямо скажімо, невдачі, грузинська влада та її західні партнери, в першу чергу, Європейський Союз.

Цей висновок, однак, простий: якщо Абхазія та Південна Осетія (читай: Росія) не хочуть реінтегруватися до складу Грузії, навіть активно протидіють реінтеграції, то досягти реінтеграції в односторонньому порядку неможливо.

Як тут не згадати нещодавню заяву міністра оборони Сербії Александара Вулина, який в одному з виступів щодо загострення конфлікту навколо Косова зазначив: "Для війни достатньо одного. Для миру потрібні двоє".

Він точно знає, про що каже. Як знають про це в Сухумі, Цхінвалі, Москві… А ось Тбілісі та Брюссель цього чомусь вперто не бачать.