Віталій Портников: колабораціоністам не можна поступатися

Український парламент попередив, що перегляне свою співпрацю з ПАРЄ, якщо у організації відмовляться від обмежувальних заходів щодо російської делегації. Цю позицію Верховної Ради можна тільки вітати. Не можна робити вигляд, що не помічаєш очевидного колабораціонізму і неповагу до власних рішень.

Росія не виправила нічого з того, за що проти її делегації були запроваджені обмеження. Однак з першого дня запровадження санкцій нахабно шантажувала ПАРЄ, не гребувала відвертими провокаціями і втягувала керівників асамблеї в огидні пропагандистські вистави - згадаємо про спільну подорож делегації Держдуми і представників ПАРЄ до Сирії.

Прихильники повернення Росії до ПАРЄ виправдовують свою капітуляцію необхідністю "діалогу". Виникає питання - з ким? Ще можна зрозуміти Ангелу Меркель або Еммануеля Макрона, які проводять перемовини із Володимиром Путіним. Можна зрозуміти політиків, які спілкуються з російським міністром закордонних справ або з начальником Генштабу. Але про що розмовляти з депутатами Держдуми, які взагалі не ухвалюють рішень? Які є швидше приставками до принтерів, де роздруковуються написані клерками з адміністрації президента Росії закони? Який сенс розмовляти з маріонетками, які самі не пам'ятають своїх прізвищ - не те що їхні виборці?

Може, справа все-таки все ж не в діалозі з цими безглуздими людьми, а в їхніх корупційних грошах? Може, це діалог не з депутатом, а з банкоматом?

Цікаво, що пошуки шляхів повернення делегації Росії в ПАРЄ проходять на тлі полеміки між Росією і Заходом щодо відповідальності за Мюнхенську змову - зараз якраз відзначають річницю цієї ганебної угоди. І західні дипломати нагадують російським колегам, що пакт Молотова-Ріббентропа гірший за Мюнхен. Тому що Радянський Союз домовлявся з Рейхом про участь у знищенні Польщі, а Франція і Велика Британія "тільки" не стали захищати Чехословаччину.

Так ось, я мушу розчарувати західних дипломатів. Мюнхен є ганебнішим за пакт Молотова-Ріббентропа. Тому що учасниками цієї угоди були два агресивних людиноненависницьких режими, від яких ніхто ніколи нічого не чекав, крім війни і агресії.

А в Мюнхені Чехословаччину зрадили лідери демократичного світу. Капітуляція демократичного світу завжди переконує агресора в його безкарності, спонукає до нових воєн і провокацій. Франція і Велика Британія переконалися в цьому дуже швидко, заплатили за капітуляцію кров'ю, розрухою і вічною ганьбою Мюнхена.

Ті - домовлялися з гітлерівським Рейхом. Ці - домовляються з Рейхом Путіна, ідейним спадкоємцем і продовжувачем фашистської ідеології на європейському континенті, головним ворогом демократії і сучасної цивілізації. І отримають те ж саме, що отримали їхні попередники - кров, розруху і ганьбу.