Закони про “євробляхи”, які парламент схвалив у цілому 8 листопада, кардинально змінюють спосіб розмитнення авто в Україні
Для власників авто на єврономерах тепер простіше та дешевше розмитнити автівку, втім другий законопроект завдасть мороки з високими штрафами.
Пояснюємо у запитаннях-відповідях, що остаточно ухвалила Рада та як це вплине на життя громадян
Як змінилися податки та екологічні норми
Перший з ухвалених законів №8488 вносить зміни до Податкового кодексу. Тепер розділ з ПК про це вміщується на одній сторінці та має просту й зрозумілу формулу.
До того ж, податкові зміни стосуються не лише “євроблях”, а абсолютно всіх, хто буде імпортувати легкові транспортні засоби в Україну з часу набрання законом чинності.
До цього податкове регулювання при розмитненні авто займало кілька сторінок і містило десятки податкових ставок на авто різної потужності й віку.
Тож за привезене в Україну вживане авто треба було сплатити акцизний збір (залежить від віку, типу палива, об’єму двигуна ТЗ), ПДВ (20% митної вартості), ввізне мито (в середньому 10%), збір до Пенсійного фонду (3-5% митної вартості) та транспортний податок (лише, якщо авто з двигуном понад 3 літрів не старше 5 років).
Крім того, з 1 січня 2016 року в Україні діяв стандарт екологічної безпеки Євро-5, який передбачав, що авто має бути випущене не раніше 2010 року. Тож привезти собі будь-яке авто не виходило.
Втім навіть пільгове оформлення для автомобілів екологічного класу Євро-5, вироблених не пізніше 2010 року, додавало автівці плюс 40% від його вартості. Це викликало значне обурення серед громадяню
Тому й виникли схеми з завезення так званих “євроблях”.
Зараз вимога про екологічну норму Євро-5 скасовується взагалі. Тож в Україну дозволено пзавозити автівки будь-якого віку.
Читайте також: Україну заполонили євробляхи. 7 причин, чому виник шалений бум на авто з єврономерами
Як тепер порахувати, скільки платити податків за розмитнення авто
За ввезене в Україну авто потрібно буде сплатити акциз, ввізне мито (до 10%), податок до пенсійного фонду (3-5%) та податок на додану вартість (20% від суми вартості авто, акцизу та ввізного мита).
Найбільше грошей з охочих стати автовласником зазвичай “тягнув” акциз на авто. Частина власників авто на “євробляхах” навіть вимагали за його скасування, однак це важлива складова наповнення бюджету (зокрема, ремонт доріг здійснюють саме з цих коштів), тож таке рішення було б популістським та безвідповідальним.
Крім того, голова комітету з питань податкової та митної політики Южаніна пообіцяла, що всі сплачені податки за розмитнення “євроблях”, які були ввезені до прийняття закону, мають надійти в Пенсійний фонд України.
Тепер формула його обрахунку складається всього з трьох елементів:
Сума акцизного податку = Базова ставка x коефіцієнт двигуна x коефіцієнт віку
Коефіцієнт віку - це кількість повних календарних років. До другого читання нардепи вирішили обмежити коефіцієнт віку. Максимальний показник тепер встановлено на рівні 15.
Тобто, якщо вік авто становить 16-17 або 20 років, до нього все-одно буде застосовуватися віковий коефіцієнт 15.
Щоб визначити коефіцієнт двигуна, слід поділити об’єм двигуна автівки на 1 000 см3.
З базовою ставкою трішки складніше. Вона залежатиме від типу двигуна: якщо бензиновий - 50 євро, якщо дизельний - 75 євро.
Але до другого читання депутати внесли низку змін.
Якщо ваша автівка має бензиновий двигун понад 3000 см3, базова ставка складатиме 100 євро, а не 50.
Відповідна градація передбачена і для дизельних транспортних засобів: до 3500 см3 – 75 євро, понад 3500 см3 – 150 євро.
Як порахувати акциз?
Наприклад, на акцизний збір бензинової автівки віком 15 років та з об’ємом двигуна 1600 см3 доведеться віддати 1200 євро:
50 євро x 1,6 (1600 см3 /1000) x 15 років = 1200 євро
А от акциз такої ж автівки, але з дизельним двигуном вже буде на 600 євро вищим:
75 євро x 1,6 (1600 см3 /1000) x 15 років = 1800 євро
Це великий крок на зустріч євробляхерам, якщо враховувати, що до ухвалення закону акциз при такому розмитненні забрав би у автовласника близько 4 тис. євро.
Закон дозволяє зменшити акциз для “євроблях” в 2-3 рази. Якщо поспішать, то можна зекономити ще половину суми завдяки знижці.
Читайте також: З високими штрафами, але законні. Як Рада пішла назустріч "євробляхерам"
А що там за знижка?
6 листопада у парламентському Комітеті з питань податкової та митної політики знову пішли на поступки власникам таких авто та вирішили зробити знижку на розмитнення.
Спочатку йшлося про 50% знижки упродовж перших 30 днів після набрання чинності закону.
Однак перед самим голосуванням в Раді депутати погодилися надати пільговий коефіцієнт 0,5 для автомобілів, які будуть розмитнені протягом 90 днів після набуття чинності закону у силу.
Це означає, що протягом перших 3 місяців днів після того, як закон набуде чинності, “євробляхери” зможуть зекономити половину від суми акцизу.
Якщо у прикладі вище акцизний збір за бензинове авто забрав би у нас 1200 євро, то у випадку розмитнення у перші 90 днів - всього 600 євро. За дизельне авто - 900 євро замість 1800 євро.
То скільки доведеться заплатити за розмитнення загалом?
Однак, окрім акцизу власник авто заплатить ввізне мито (до 10%), податок до пенсійного фонду (3-5%) та податок на додану вартість (20% від суми вартості авто, акцизу та ввізного мита).
Щоб з’ясувати, яким буде ввізне мито, потрібно подивитися у таблиці Мінекономрозвитку, про детальні вимоги залежно від типу двигуна з 1 січня ми писали тут. З нового року ставки можуть змінитися.
Читайте також: З 1 січня знизиться ввізне мито на машини з ЄС. Наскільки подешевшають автівки
Наша бензинова 15-річна малолітражка з об’ємом двигуна 1600 см3 передбачає 5% ввізне мито. Розмір збору до Пенсійного фонду залежить від прожиткового мінімуму на момент сплати та групи, до якої належить автівка (залежно від ціни автовласник платить до ПФ 3-5% вартості). Візьмемо 3%.
Нехай початкова вартість автомобіля - 2,5 тис. євро. Будемо розмитнювати в перші 90 днів. Тоді загальна вартість розмитнення буде така:
Загальна вартість розмитнення бензинового авто: 2500 x 0,05 (ввізне мито) +2500 x 0,03 (збір до ПФ)+600 євро (акциз в перші 90 днів)+ (2500+600+125)x 0,2 (ПДВ) + = 125 євро + 75 євро + 600 євро + 645 євро = 1445 євро.
Тож загалом наша автівка разом з розмитненням обійдеться у 2500+1445 = 3945 євро. Непогана ціна, враховуючи, що їй аж 15 років.
За такою самою формулою варто рахувати й вартість розмитнення дизельних автівок, однак слід враховувати, що ставки ввізного мита різняться.
А якщо я хочу електрокар?
Хороша ідея. Цього року купувати електрокари в Україні взагалі дуже вигідно. Минулого грудня Рада постановила, що купувати електроавто можна без ПДВ, акцизу та ввізного мита.
Читайте також: Електрокари відчутно подешевшають. Все, що потрібно знати перед купівлею електромобіля
Не дивно, що за рік в Україні у 2,5 рази збільшилась кількість електроавтомобілів.
А от чи будуть такі знижки в наступному році - поки невідомо. Втім, податкові зміні передбачені.
У №8487 пропонують встановити ставку для електричних легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), у розмірі 1 євро за 1 кВт ємності електричного акумулятора.
Для гібридних моделей ставка повинна бути у розмірі 100 євро за 1 одиницю.
На сьогодні ставка становить 109,129 євро за одиницю транспортного засобу.
Як це змінить вартість? Візьмемо для прикладу одну з найпоширеніших в Україні моделей електрокару Nissan Leaf. Ємність акумулятора там близько 24 кВт. Тобто, акциз на нього зменшується з нинішніх 100 євро до 24 євро.
Також проектом пропонується скасувати оподаткування акцизним податком кузовів для легкових транспортних засобів. Сьогодні ставка для нових кузовів складає 218 євро за одиницю та 872 євро для кузовів, що були у вжитку.
А що там штрафи, вони справді будуть тепер “драконівськими”?
Якщо законопроект №8487 робить авто з ЄС для українців доступнішими, то інший проголосований Радою після обіду закон (№8488) передбачає куди серйознішу відповідальність.
Перш за все,закон дозволяє українцям купити в режимі тимчасового ввезення без грошового забезпечення лише одне авто.
Ввезення наступних транспортних засобів передбачає наявність гарантії. Гарантом може виступити фінансова установа, яка візьме на себе зобов’язання сплатити суму всіх митних платежів, якщо авто не буде вивезено.
Також авто не можна передавати. Тим, хто привіз в Україну автомобіль на єврономерах і передав його у треті руки або на запчастини, загрожує штраф у розмірі 17 тис. грн.
Також заборонено використовувати таке авто в підприємницькій діяльності чи для отримання доходу, наприклад, для роботи в таксі. За порушення встановлених правил передбачений штраф 34 тис грн.
Якщо хтось всупереч правил все ж отримає транзитне або тимчасово ввезене авто у володіння, користування або розпорядження чи використовуватиме таке авто в підприємницькій діяльності, для отримання доходу, штрафи чималі.
Перша фіксація зазначених порушень працівниками поліції передбачає стягнення з порушника 8,5 тис грн, повторна фіксація — 17 тисяч грн, позбавлення права керування на 1 рік та оплатне вилучення авто за рахунок порушника.
Скільки часу дається на розмитнення?
Щоб розмитнити автівку, яка вже перебуває на території України, власникам дається 180 днів.
Норми щодо штрафів набудуть чинності за півроку (180 днів) після набуття чинності змін до Податкового кодексу, які були ухвалені на ранковому засіданні цього ж дня.
За ці півроку після остаточного ухвалення закону вони мають виїхати за межі України, оформити належним чином документи і розмитнити автомобіль.
Той, хто заїжджатиме на територію України після ухвалення закону, матиме 30 днів на розмитнення авто. Якщо пройти реєстрацію не за 30 днів, як це належить, а запізнитися на місяць – штраф 85 тис. грн, більше місяця – 170 тис. грн.
Також слід бути уважними, щоб вчасно виїхати з території України. Адже затримка в Україні в режимі тимчасового ввезення до трьох днів - це штраф у 850 гривень. Від чотирьох до 10 - 8500 гривень. Затриматися в Україні на 10-20 днів після вичерпання терміну означає штраф 17 тис. гривень. Від 20 до 30 днів - 85 тис.гривень. Понад 30 днів - 170 тис. гривень.
Читайте також: Крадуть, штрафують, конфісковують. Що чекає на власників авто на єврономерах
Як це контролюватимуть?
Обіцяють жорстко. Завдяки автоматизованій системі обміну інформацією дані про авто, зафіксовані митником під час відкриття режиму транзиту або режиму тимчасового ввезення, одразу передаватимуться всім органам.
За порушення митних правил фіскальники самі надішлють штраф на адресу реєстрації протягом трьох днів після закінчення терміну перебування в Україні.
При цьому протокол про адмінпорушення вважається врученим порушнику, навіть якщо людина не живе за адресою, яку вона вказала. Податківці також відразу повідомлять про порушення до поліції.
Й якщо поліція побачить авто з вичерпаним терміном перебування на українських дорогах, штрафів не уникнути. Машину відправлять на штрафмайданчик. Забрати її звідти зможе тільки фактичний власник, тобто закордонний.
А прикордонники не допустять перетину кордону особою, яка ввезла авто, без сплати штрафів, переконує одна з авторів законопроекту Ніна Южаніна.
А правда, що незабаром знову буде обов’язковий техогляд?
Окрім запропонованих умов легалізації та системи штрафів, Южаніна пропонує зробити технічний огляд автомобілів обов’язковим.
Нагадаємо, в Україні скасували обов’язковий технічний огляд автомобілів ще в липні 2011 року. Однак згідно з 40 та 45 директивами ЄС наша країна зобов’язалася повернути обов’язкове ТО до 2022 року.
Очільниця Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна в ефірі Еспресо. TV заявила, що обов’язкове ТО слід повернути раніше. Адже з набуттям чинності законопроекту №8487 в Україні фактично зникають екологічні норми. А в ЄС екологія контролюється техоглядом.
То “євробляхери” досягли свого й тепер задоволені?
Не зовсім. Нагадаємо, 7 листопада, власники машин з єврореєстрацією влаштували у Києві безстрокову акцію протесту та заблокували низку вулиць у центрі міста.
Читайте також: Чому виник бляхомайдан та що буде з автівками на єврономерах
Вже відомо, що власників авто на єврономерах не влаштовують акцизні ставки, встановлені в законі. Вони обіцяють всеукраїнський бойкот та закликають президента ветувати закон.
У знак протесту лідер організації "АвтоЄвроСила" Олег Ярошевич, яка координує протести “євробляхерів”, навіть спалив свій Range Rover.
“Для більшості людей, які купили право користування авто на європейській реєстрації за 1500€ , дешевше спалити своє авто ніж його купити та розмитнити за прийнятими сьогодні законами”, - стверджує Ярошевич.
Однак існує й інша думка. “Річ у тім, що значна частина "євроблях" завезена по підробним документам, зареєстрованим у Литві чи Польщі на підставних осіб. Тому вони взагалі не матимуть можливості легально переєструвати право власності на себе”, - пояснює економіст Борис Кушнірук. -
“За таких обставин збереження їх в Україні ще і породжуватиме штрафи для тих, хто на них їздитиме. Так що, дійсно, такі авто легше спалити”.
Зараз в Україні за різними даними від 350 тисяч до 2 млн автівок на єврономерах. Враховуючи, що на пільгове ввезення надається тільки 90 днів, тяжко уявити, як розмитнити таку велику кількість авто.
До того ж, якщо уявити, що всі вони зможуть зібрати необхідний пакет документів і спробують узаконити машини за 90 днів, на митниці можуть виникнути довжелезні затори. Втім у Комітеті певні, що значних проблем це не спричинить.
Коли почнуть діяти закони?
Для повноцінного запуску законів їх повинні підписати спікер парламенту та президент. А вже наступного дня після опублікування вони набудуть чинності.