Чому виник бляхомайдан та що буде з автівками на єврономерах

Чому та звідки завозять

Популярність автівок на іноземних номерах значно зросла в останні роки. Викликана вона законодавчими обмеженнями: розмитнити в Україні можливо лише автомобілі з екологічним стандартом "Євро-5", які випускаються з 2010 року. Законно ввезти старші авто фактично неможливо.

Читайте також: Наскільки здешевить вживані авто двадцятикратне зменшення акцизу

Хоча європейські автівки, що були у вжитку, завдяки підписаному президентом законопроекту, стали дешевшими, для частини громадян вони й далі залишаються недоступними. Ціна на авто, що відповідає «Євро-5», орієнтовно стартує з $7-8 тис. В той час, як “євробляха” обійдеться автолюбителю в $2-3 тис.

Окрім логічної ринкової різниці в ціні за “Євро-5”-авто доводиться платити ще й чималі гроші за розмитнення. Наприклад, якщо ви плануєте ввести в Україну седан 2013 року вартістю $6 тис., ще десь близько $2 тис. доведеться віддати на сплату всіх мит. Таким податковим навантаженням Україна захищає власного виробника. В результаті виходить ситуація, коли умовна 30-річна "Лада" на українських номерах в Україні коштує стільки ж, скільки "Ауді" початку 2000-х у Польщі чи Литві.

Бажання зекономити штовхає українців шукати шпарини у законодавстві, щоб провезти автомобіль на іноземних номерах для постійного користування в Україні.

Найпопулярнішими країнами купівлі євроавто для наших громадян стали Литва та Польща. Й справа тут не лише в географічній близькості. Просто саме туди автівки віком “за 10 років” стікаються з усієї Європи. Якщо загалом у зоні Євросоюзу середній вік авто 10,7 року, то в цих трьох країнах – 16-17 років. За цієї ж причини популярністю користуються автівки на естонських, румунських чи молдавських номерах.

Середній вік автівок в ЄС

Користуватись старим автомобілем в Європі дорожче, ніж придбати новий. З кожним роком екологічний податок, страхування та обслуговування для такої машини буде все більшим, тож власники радо їх продають. Ці авто потрапляють спочатку до Литви, Польщі, Румунії, Молдови, а потім - в Україну.

Як працюють "схеми"

Відповідно до чинної статті 95 Митного кодексу, ввезене з-за кордону авто може перебувати на території України не більше п'яти або десяти діб в залежності від пункту пропуску. Тому люди, які живуть в прикордонних зонах й купили авто в сусідній країні, змушені були перетинати кордон кожні 5-10 днів, утворюючи страшенні черги.

Але з часом в кодексі знайшли дірку. Якщо громадяни України можуть користуватися нерозмитненим авто до 10 днів, то іноземці мають право ввозити в Україну авто для особистого користування на термін до 1 року. При цьому резидент України також може їздити на автомобілі нерезидента.

Читайте також: Дешеві іномарки з Європи. Що пропонує законопроект про транзитні авто

Зареєстроване в ЄС авто іноземець–нерезидент повинен перетинати кордон раз на рік. Кермувати засобом та бути власником у техпаспорті може українець. Для цього йому потрібно стати працівником іноземної компанії, наприклад, водієм. І все - рік їздити Україною на авто за $2-3 тис. можна майже без перешкод.

Що хотіли та що отримали на "бляхомайдані"

За даними ДФС, схема допомогла привезти в Україну вже 64 тис. вживаних нерозмитнених авт на іноземних номерах. Хоча деякі дані свідчать, що таких авто в нашій країні вже близько 3 млн.

Держава взялася за вирішення цієї проблеми. Зараз у Верховній Раді зареєстровано 22 законопроекти, які покликані вирішити проблему "єврономерів". Один з них №4932, поданий народним депутатом Максимом Бурбаком ("Народний Фронт") змушує власників авто на іноземних номерах сплачувати за один день знаходження в країни 2 євро (59 грн).

Читайте також: 10 тисяч на рік. Все про податок для авто на єврономерах

Згодом учасникам акції протесту вдалося досягти компромісу з головою комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною.

Згідно з компромісним меморандумом, розмитнення авто другої категорії з об’ємом двигуна до 2200 см куб. коштуватиме близько 1 тис. євро. За двигун 1,2 см куб. доведеться викласти 1,4 тисячі євро.

Крім того, меморандум передбачає подальше закриття кордонів та розмитнення авто не старіших 2000 року. Тож система розмитнення не стосується автівок, що підпадають під "Євро-5". 

Протестувальники на пропозицію Южаніної спочатку пристали та згорнули акцію протесту. Коли з'ясувалося, що кордони закриють й легалізувати вдасться лише автівки, що вже зараз завезені в Україну, назвали компроміс фейком.

Борці з “бляхами” бояться, що Україна перетвориться на велетенське автозвалище Європи. Окрім того, така схема обурює громадян, які ввезли авто за всіма правилами та заплатили більше.

Також ввезення авто  за цією схемою впливає на продажі офіційних імпортерів, а державний бюджет недоотримує кошти від податків.

Останнім часом почастішали випадки аварій за участі євроавтівок. Оскільки фактичні власники перебувають за кордоном, притягнути водіїв таких авто до відповідальності вкрай складно. Найчастіше вони просто залишають місце пригоди разом з автівкою, а інші учасники ДТП втрачають страхові виплати.

Якщо таку машину затримують поліцейські з метою перевірки документів, згідно статті 485 Митного кодексу України водію загрожує штраф до 300% митних платежів, за порушення умов ввезення автомобіля в Україну. У різних випадках штрафи сягають від 400 тис грн. до понад 1,5 млн грн., в залежності від ціни авто. Поки що засуджують лише тих, хто через рік не повернув авто за кордон.

Читати більше: Машини на єврономерах почали активно штрафувати. Що відбувається

З іншого боку, дешеві автівки сприяють налагодженню бізнес-середовища в країні, адже створюють нові можливості для супутніх послуг (мийки, сервіс, запчастини, шини, дороги, заправки, ресторани, готелі). Але при цьому виникають інші проблеми: брак паркувальних місць, затори, забруднення атмосфери. 

Виходить, що поки в США чи Норвегії масово пересідають на електрокари, українці виборюють право їздити на машинах десятирічної давності.