Віталій Портников: Рішення Трампа по Сирії - урок для України

У відставку пішов міністр оборони США Джеймс Меттіс. Виявилося, що рішення Трампа не було погоджено ані з американським конгресом, ані з міністерством оборони, ані з союзниками - ні з ким! І тепер американського президента не критикує тільки ледачий. З обуреними заявами виступили навіть прихильники Трампа в конгресі, які зазвичай підтримують будь-який крок президента США. Але ситуації це вже не змінить.

Однак з неї можна зробити важливий висновок. Рішення Трампа можуть бути імпульсивними, скороминучими і некомпетентними. Трамп - не політик і ніколи ним не стане. Його діяльність на посаді президента визначається багато в чому збігом випадкових факторів. Тому ніхто не може повністю розраховувати на підтримку і сприяння Трампа.

Досить подивитися, до яких наслідків рішення американського президента призведе для Ізраїлю. Трамп не раз називав себе найкращим другом єврейської держави і визнав Єрусалим її столицею. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху - особистий друг Трампа. Проте, рішення американського президента залишило Ізраїль на самоті перед посиленням іранських військ на кордоні Ізраїлю і Сирії.

Нетаньяху зараз стверджує, що знав про рішення Трампа і навіть розмовляв з ним заздалегідь. Близька до прем'єра газета "Ісраель а-Йом" стверджує, що американці йдуть тільки тому, що ізраїльтяни і араби досягли ... домовленостей з Путіним щодо стримування Ірану. Але всі ці повідомлення – зі сфери політичної фантастики. Швидше за все, ізраїльському прем'єру не хочеться, щоб його співвітчизники зрозуміли: кращий друг Ізраїлю завдав єврейській державі удар в спину, а голова ізраїльського уряду дізнався про цей удар з «твіттеру» кращого друга. Більшого політичного кошмару і уявити собі не можна.

Але оскільки Україні протистоїть не російський союзник Іран, а сама Росія, оскільки наші військові можливості важко порівняти з військовими можливостями Ізраїлю і ядерна зброя є у нашого супротивника, а не у нас, нам варто зробити один простий висновок: на Трампа покладатися не можна. Сьогодні він ухвалює одне рішення, завтра прямо протилежне. Сьогодні не зустрічається з Путіним, а завтра запросить його до Білого дому. Сьогодні цікавиться Україною, а завтра забуде, де ми знаходимося. Людина, яка не має поглядів, цілей і цінностей, не може бути надійним союзником ні для кого.

Це означає, що диверсифікація союзників повинна стати важливим завданням української зовнішньої політики. Не можна недооцінювати можливості європейців, ніякийй «Брексіт» не поставить під сумнів вагу Великої Британії, дуже важливо зберегти надійний діалог з Канадою і мати друзів в американському політичному істеблішменті, перш за все у конгресі. Тому що конгрес може бути для Трампа важливим стримуючим фактором.

Така диверсифікація для нас - це не академічна проблема. Це питання виживання.