Пішаки Медведчука: хто у Верховній Раді захищає інтереси кума Путіна

Верховна Рада України. Десятки камер і журналістів, які беруть сотні коментарів у "всезнаючих" та "незалежних"депутатів. Та є те, що залишається поза полем зору глядача: закулісні перемовини, в яких насправді вирішується, за що голосувати.

Віктору Медведчуку, при цьому, зовсім не обов’язково бути народним депутатом, щоб його думки лунали в стінах парламенту. Варто лише мати декілька телеканалів, одну трубу, "віджату" у держави, сильні позиції в судовій системі та друзів у Кремлі. Власне, останнє найважливіше: достатньо бути кумом Путіна, – і ось під контролем вже ціла група парламентарів.

Ігри політиків схожі на шахові партії. Кроки завжди прораховують наперед. Першими в бій йдуть пішаки. Найслабші фігури, однак не можна їх недооцінювати, - вони потрібні для завоювання найвигіднішої позиції та розміну на серйозніші фігури.

Тарас Козак – народний депутат України від "Опозиційного блоку". В минулому – митник і податківець, нині – новоспечений мільярдер і медіа-магнат (власник телеканалів "112-Україна" та NewsOne).

Парламентар працював заступником Віктора Медведчука в громадській організації "Центр Правова держава". Зафіксовано, що вони разом літають з Москви до Києва, а депутатська приймальня Козака знаходиться там само, де офіс Медведчука. Як показали наші минулі розслідування, Козак забезпечує прикриття для збагачення свого патрона, спільний бізнес вони ведуть через братів: Сергія Медведчука та Богдана Козака, що разом володіють, щонайменше, чотирма компаніями. Мають спільний бізнес Козаки і з дружиною Медведчука Оксаною Марченко.

Тарас Козак – активний учасник гастрольного турне "Українського вибору" Медведчука по східних областях України в 2013-2014 роках, закликав відмовитися від Асоціації з ЄС на користь Митного союзу задля збереження так званих "братських" відносин з Росією.

Конференції "Українського вибору" повинні були виховати професійних ватажків сепаратистів, які, законспектувавши ідеї спікерів, мали донести гасли до жителів Донбасу. І свою мету вони виконали. Серед постійних учасників форумів – майбутні керівники проросійських банформувань: Арсен Клінчаєв, Павло Губарєв, Євген Жилін. Праворуч від Медведчука - радник Путіна Сергій Глазьєв. За версією СБУ, саме він стояв за створенням "Л/ДНР".

Василь Німченко – народний депутат від "Опозиційного блоку", заступник Медведчука в "Українському виборі". В минулому - суддя Конституційного Суду України. Нині "підпрацьовує" представником кума Путіна в численних судових позовах щодо "захисту честі і гідності".

В послужному списку Німченка-Медведчука - позови до Конституційного суду на оскарження закону про деокупацію Донбасу, в якому Україна визнала Росію агресором, за скасування військового збору, проти десятків журналістів, блогерів, телеканалів та народних депутатів. В грудні вони подали позов проти Ганни Гопко, голови парламентського комітету з закордонних справ, за те, що у своєму Фейсбуці вона назвала Медведчука "катом" Василя Стуса.

"Німченко працює в залі суду, захищаючи інтереси кума Путіна Медведчука. Теж мені народний обранець, тільки точно не України, а прислуга Медведчука", - розповіла нам Гопко в стінах парламенту.

Якщо судові позови не допомагають залякати опонента - в дію йдуть кулаки. Для цього у Медведчука є Нестор Шуфрич – нардеп-опоблоківець, раніше – один з перших у партсписку "Партії регіонів", екс-міністр з питань надзвичайних ситуацій, який найбільше запам’ятався бійками в парламенті. Нині Генпрокуратура підозрює Шуфрича в несплаті податків на 40 мільйонів гривень.

Спільний політичний шлях Шуфрича і Медведчука розпочався ще у середині 90-х з СДПУ(о). Далі у нього були "регіони" та цілих три "Опоблоки". Разом з Юрієм Бойком та Віктором Медведчуком на вибори 2006-го року Шуфрич йшов від Опозиційного блоку "Не так!", який провалився.

Нині все з тими ж колегами шукає кращої долі в новоствореному "Опоблоці" з приставкою "За життя". Та захищає ім’я Медведчука в парламентських бійках.

Юрій Бойко – вже екс-керівник фракції "Опозиційний блок", міністр палива та енергетики в уряді Азарова, ім’я котрого носить паливна корупційна схема 2011-го року - "Вишки Бойка". Йдеться про відмивання декількох сотень мільйонів доларів на закупівлі бурових установок. Нині Бойко – кандидат у президенти від Медведчука.

Хоча телеканал "Інтер", що належить Дмитру Фірташу, й малює для Бойка захмарний рейтинг та перспективу виходу в другий тур президентських виборів, його вибір скоріше вимушений, ніж продиктований реальною популярністю політика. У 2014-у Бойко вже був кандидатом у президенти, набравши 0,19 відсотка голосів.

Ставка на Бойка стала консенсусом у переговорах про об’єднання партії "За життя" Медведчука-Рабиновича та групи депутатів "Опозиційного блоку", яку контролюють Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін. 15 років тому, обіймаючи посаду заступника міністра палива та енергетики, Бойко допоміг компанії Фірташа та "Газпрому" - "РосУкрЕнерго" - стати монополістом на газовому ринку України. Природній газ перепродавався з великою націнкою, втрати від діяльності "РосУкрЕнерго" склали, за різними оцінками, від 30 до 40 млрд доларів. А під час свого шлюборозлучного процесу Фірташ навіть тимчасово довірив Бойку свої активи, щоб їх не втратити.

Вадим Рабинович – народний депутат-опоблоківець. Двічі засуджений у 80-х за розкрадання держмайна, у 1999  Служба безпеки України навіть тимчасово заборонила йому в’їзд до країни через причетність "до діяльності, що завдає значних збитків українській економіці". Рабинович – співголова "Опозиційної платформи За життя", разом з Юрієм Бойком.

Читайте також: 10 фактів із життя Юрія Бойка

У шахах виграє той, хто помиляється передостаннім. Роль пішаків в ендшпілі зростає в рази, однак перемога у партії неможлива, якщо їхні ходи не узгоджені з позицією короля. І тут в "Опозиційної платформи" Медведчука можуть виникнути проблеми. Напрошується питання: союз Рабиновича і Бойка – за ідеї чи за московські гроші? Адже ще нещодавно вони здавалися заклятими ворогами.

"Я дам политический прогноз: единственный человек, который точно не будет представителем юго-востока, если такое будет объединение  - это Юрий Бойко, а идеолог этого дела Левочкин будет сидеть во французской тюрьме ближайшие полгода", - запевняв Рабінович декілька місяців тому.

Він звинувачував Бойка у грабунку держави та навіть в організації замаху на своє життя.

"Я хочу, Юрий Анатолиевич, вам сказать: как произошло так, что вы причасны к поджогам, попыткам убийства, я даже не знаю. Вы банда настоящая", - звинувачував Бойка Рабинович.

Керівник так званої "банди", зі слів Рабіновича, – Сергій Льовочкін – народний депутат України. В минулому - голова Адміністрації президента Януковича. Давній газовий бізнес-партнер Дмитра Фірташа, на двох вони володіють "Інтером" та ще сімома телеканалами.

За словами Рабіновича, Льовочкін пропонував йому 5 млн доларів і в повне розпорядження телеканал "Інтер" в обмін на політичний альянс. Спершу політик в грубій формі в прямому ефірі телеканалу "NewsOne" відмовився від пропозиції, а нині вони вже в одній команді висувають Юрія Бойка на президентські вибори.

Читайте також: 10 фактів із життя Євгена Мураєва

Хто помирив промосковських політиків, ми запитали у політолога Володимира Фесенка.

"В ролі модератора, шафера, був Медведчук, але мирила Москва. І колишній Опоблок, і те, що зараз нове створюють, це політичне акціонерне товариство", - зазначає політолог.

Політична платформа "За життя", за словами її засновників, має власну групу в парламенті чисельністю 19 депутатів. Один з них - Юрій Павленко. Обіймав міністерські посади в уряді Юлії Тимошенко, був головою Житомирської облдержадміністрації при Вікторі Ющенку, за Віктора Януковича - уповноважений президента з прав дитини. На виборах до парламенту у 2014-у обраний депутатом від "Опозиційного блоку". Ми поцікавилися у депутата, що спонукало його долучитися до нової політсили.

"Так, дійсно переговори тривали достатньо довго. Це закон голосують, блін…", - політик втікає від нас, настільки ж швидко, як змінює партійну прописку. Більш говірким виявився Юрій Бойко. Він запевнив, що покінчив зі своїм колишнім "Опоблоком" раз і назавжди. Виявляється, фракція, яку він очолював декілька років, діє проти інтересів громадян.

"Опозиційний блок" може об’єднатись з ким завгодно, але та частина "Опозиційного блоку", яка залишилася, орієнтується на бізнес, вже втратила довіру виборців", - запевнив Бойко.

Більшість депутатів Медведчука абстрагуються від одіозного політика. А так званої "Опозиційної платформи" юридично навіть не існує. Не чули про таку депутатську групу і в апараті Верховної Ради. З фракції "Опоблоку" за останній час офіційно вийшло лише 5 депутатів. При цьому, навіть Бойко та Льовочкін звідти пішли не з власної волі. Їх виключили з фракції.

Рятівною паличкою, яка може дозволити людям Медведчука пройти до наступного парламенту з вагомим відсотком голосів є об’єднання з колишніми партнерами: з одного боку - Євгенієм Мураєвим, а з іншого - з рештою фракції "Опоблоку", яку контролюють Вадим Новинський та Ринат Ахметов. Щоб змусити до союзу на власних умовах, Медведчук підключив свого кума Володимира Путіна. Так, в новому санкційному списку Кремля з’явилися імена депутатів, які завжди орієнтувалися на Москву: Вілкул, Новинський і той же Мураєв.

Якщо таке об’єднання відбудеться, окрім "Інтера" та інших телеканалів Фірташа-Льовочкіна, "NewsOne" та "112-го" Медведчука, до просування єдиної прокремлівської партії долучаться телеканал "Наш" Мураєва та найрейтинговіший нині "ТРК Україна" Ахметова. Разом вони охоплять близько третини аудиторії глядачів. І схоже, самі політики готові до нових переговорів.

"Ничего невозможно предугадать что будет в украинской политике", - відповів нам на питання про можливе об’єднання новий керівник фракції "Опоблоку" в парламенті Вадим Новинський.

"Ніхто не виходив з "Опозиційного блоку" взагалі. А на парламентські вибори ми підемо разом. Так логіка говорить",  – пояснив Василь Німченко.

Використовуючи спадщину Януковича, політиків з корупційним і кримінальним минулим та перебіжчиків, Віктор Медведчук, вочевидь, збирає сили для повернення України під контроль Москви.

Як сталося, що ті, хто допоміг Росії анексувати Крим та розв’язати війну на Донбасі, через 5 років після розстрілу "Небесної сотн" рвуться до влади, обіцяючи мир? Люди забувають, щоб жити далі, але є речі, які забувати не можна.