Нинішня виборча кампанія вже стала однією з наймасштабніших в історії України. Майже чотири десятки кандидатів і рекордні 2,5 млрд. грн, виділених з держбюджету. Досвідчені політики, колишні держслужбовці, актори та військові намагаються сподобатись виборцям гучними обіцянками, тоді як громадянам стає все складніше відрізнити вигаданий політтехнологами образ від реальних намірів кандидата. Що насправді пропонують претенденти в президенти, - з передвиборчих програм кандидатів дізнавався журналіст програми «ШУСТРОВА LIVE» Дмитро Костюк
Кількість кандидатів у президенти скоротилася до 39, однак виборчий внесок у 2,5 млн грн встигли внести 44 претенденти, як і надати для розгляду свої передвиборчі програми. 33 із 44 політиків, що подали документи в ЦВК, обіцяли підвищити пенсії, 28 говорили про високі зарплати. 12 планували надати українцям право на володіння чи носіння вогнепальної зброї, 17 обіцяли знизити тарифи на комунальні послуги.
Рух України до НАТО в своїх програмах закріпили: Петро Порошенко, Володимир Зеленський, Ігор Смешко, Руслан Кошулинський. На позаблоковому статусі наполягають: Олександр Вілкул та Юрій Бойко.
В тренді програм кандидатів – норма про те, що народ сам обиратиме суддів на виборах: таку обіцянку дали Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Шевченко, Олександр Вілкул та Руслан Кошулинський.
В цілому, у програмах кандидатів переважає економічна й соціальна тематика, котрі не входять до основних повноважень президента, - розповідають в Комітеті виборців України.
"Ключові сфери для президента: зовнішня політика, безпека, оборона лише на третьому-п’ятому місцях за кількістю згадок у програмах кандидатів. Майже половина того, що обіцяють кандидати в президенти, не стосуються повноважень президента, які визначені в Конституції", - розповідає аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок.
Кожне третє речення в програмах кандидатів стосується економічних питань. Зокрема, інвестицій, зарплат, пенсій, тарифів. Серед популярних пропозицій - надання доступних кредитів бізнесу. Зокрема, їх обіцяють Тимошенко, Бойко та Кошулинський. Однак, не зрозуміло, як саме кандидати планують втілювати ці зобов’язання, бо ж умови кредитування визначають комерційні банки. А програми зниження ставок за кредитами - сфера повноважень Кабміну. Як і надання субсидій для окремих категорій населення. Виконання іншої популярної обіцянки – відкриття ринку землі – в руках парламенту.
Кандидати блефують чи просто законів не знають? Встановлення тарифів на газ також не належить до повноважень президента, тому годі чекати, що новообраний гарант знизить ціну на газ вдвічі або вчетверо.
Не президент, а прем’єр-міністр є головою виконавчої влади в Україні. Підвищення пенсій і зарплат чи зниження комуналки – справа уряду та профільних комісій. А призначення близького до президента прем’єра не можливе без підтримки парламенту. Експерти переконують: враховуючи рейтинги кандидатів у президенти, у жодного з них не буде стійкої пропрезидентської більшості ні до парламентських виборів восени 2019 року, ні після них.
"Президент може подавати які завгодно законопроекти, але якщо в нього немає 226 депутатів у Верховній Раді, які проголосують за ці законопроекти, то сенсу в цьому немає жодного. І тому не чесно, коли кандидати обіцяють те, за що вони самі безпосередньо не відповідають", - відзначає Денис Рибачок.
Основні повноваження президента описані у 106 статті Конституції. Вони переважно стосуються оборони та міжнародних відносин. Отже, питання повернення Криму, збройний опір окупації Донбасу та дипломатичний процес мирного врегулювання — це саме ті питання, що стосуються прямої компетенції Президента України. Чіткі та детальні позиції щодо них і мають лунати від кандидатів під час передвиборчої кампанії. Тим дивніше, коли кандидати оминають найпроблемніші питання в своїх програмах, - розповідають в громадській організації Centre UA.
"Складається враження, що мені на папері переказують Russia Today або якесь шоу Соловйова-Кисельова. Дуже дивує, як кандидати на пост президента уникати можуть слово "Крим" в своїх програмах. Бойко, Вілкул, Ляшко не мають позиції щодо деокупації Криму", - говорить керівник проектів Centre ua Андрій Андрушків.
Володимир Петров пропонує запровадити право на щоденний безоплатний хліб кожному громадянину України. А Віктор Бондар йде у президенти з обіцянкою будувати впродовж п’яти років у кожному обласному центрі по одному льодовому Палацу спорту.
"Олег Ляшко згадує про те, що за його президентства буде безпечна шаурма на вулицях міст. Питання: наскільки це співвідноситься з повноваженнями президента? Сергій Каплін говорить про потребу в запровадженні мораторію на звільнення лікарів", - зазначає Денис Рибачок.
В топі передвиборчих програм кандидатів обіцянка скоротити кількість народних депутатів через те, що значна їхня частина не ходить на роботу до Верховної Ради та ігнорує голосування парламенту. Юлія Тимошенко пропонує скоротити кількість обранців до 350, Олександр Шевченко до 300, а Олег Ляшко – до 250 (п’ятдесяти). Як не дивно, ці ж депутати – серед лідерів-прогульників. У лютому Шевченко пропустив 72% голосувань, Тимошенко – 73%, Ляшко – 87%.
Лікар-дерматолог за професією Ольга Богомолець закликає провести "політичну кастрацію" олігархів та "соціально ізолювати" їх. У відповідь на наш запит, кандидат в президенти роз’яснила: "Політична кастрація олігархів — комплекс заходів з обмеження їх впливу на політичні процеси, органи державної влади та стратегічний курс країни".
Все ж, обіцянки так званої "гречки" переважають: Юрій Дерев’янко обіцяє встановити безкоштовний високошвидкісний Інтернет по всій території України, а Олег Ляшко зобов’язується зробити так, щоб у кожного українця був повний холодильник, в якому м'ясо водиться щодня, а не лише на свята.
Задля подолання "зубожіння" населення у президенти йде Юлія Тимошенко. Яким чином, у випадку обрання, вона виконає свої економічні обіцянки, ми запитали у "правої руки" Тимошенко - Сергія Соболєва.
"Ми все зробимо, щоб побороти двовладдя, щоб в нас була сильна парламентська республіка з сильною посадою прем’єр-міністра і уряду", - переконує Соболєв.
Обіцяє зміни в сферах, на які президент не має безпосереднього впливу, і Петро Порошенко. Планує зробити Україну одним зі світових лідерів аграрного та ІТ-секторів і розпочати боротьбу з бідністю. Про наміри президента розповідає голова фракції "Блок Петра Порошенка" у парламенті Артур Герасимов.
"Ви знаєте, що у нас є другий фронт, фронт боротьби із бідністю", - говорить Герасимов.
За словами народного депутата, нинішній президент має всі важелі впливу, щоб виконати обіцяне. Дивно, чому боротися з бідністю команда Порошенко вирішила розпочати лише під закінчення каденції.
Задля уточнення спірних пунктів у передвиборчих програмах, ми надіслали інформаційні запити кандидатам у президенти, які вони залишили без уваги.
Як Ігор Шевченко планує будувати бетонну стіну вздовж 2 тисяч кілометрів кордону з Росією? Що означають вигадані кандидатами терміни: "чесна митна політика" від Анатолія Гриценка? Або - "тарифний геноцид" Юлії Тимошенко? Яким чином, у випадку обрання, Руслан Кошулинський влаштовуватиме дітей до дошкільних закладів? Як президент Володимир Зеленський сформує прозорий ринок землі, а Петро Порошенко завершить медичну реформу? Зрештою, як Олегу Ляшку вдасться контролювати вміст холодильників українців?
Сподіваємося, вони все ж мають план по втіленню своїх обіцянок в реальність.