10 фактів із життя Віктора Бондаря

43-річний народний депутат Віктор Васильович Бондар - не лише один з наймолодших претендентів на головну посаду у системі державної влади, а ще один, на пару з Олександром Вілкулом, колишній голова Дніпропетровської ОДА, який нині балотується у президенти. Окрім того, він, як Вілкул, Бойко та Шевченко, був міністром і, як Безсмертний, колись належав до партії Ющенка.

Однак висувався нардеп не від забутого всіма "Єдиного центру", де він встиг побувати та покерувати, а за підтримки пов’язаної з ім’ям одного з найзаможніших екс-"регіоналів" Віталія Хомутинніка партії "Відродження".

Ці та інші важливі подробиці з його біографії наведено у нашій традиційній "десятці".

1. Народився у Ленінграді

Політик з’явився на світ 5 листопад 1975 року в Ленінграді.

"У мене батько військовим був. Служив у Німеччині, а в Пітері на той час мешкали бабуся і дідусь. Дід теж служив в Пітері. Він - військовий моряк. І мама поїхала до бабусі народжувати. А в 1982 році батьки повернулися до Києва", - розповідав він в інтерв’ю газеті "Факти".

Однак корені родини Бондарів з українського Поділля.

" …З Хмельницької, Вінницької областей. З Бара, сіл Віньківці, Дашківці", - уточнював Бондар.

До слова. На малій історичній батьківщині Бондара двічі обиратимуть до парламенту (2012, 2014).

Після двох років навчання у Київському суворовському училищі ("У мене батько був військовим, і я хотів стати військовим") потягнуло знову до Ленінграду. Захотілося ракетної романтики "Можайки". Але хлопця вчасно переконали, що Радянського Союзу вже немає і ліпше присвятити життя чомусь "земному". Тож вирішив поступати до Харківської юракадемії (1992).

2. "Путівку в життя" отримав від фінансово-промислової групи "Сігма"

Майкл Блейзер (YouTube)

У першій половині дня навчався, у другій працював за фахом - реєстрація підприємств, юридичні консультації фірмам, захист їхніх інтересів у судах.

Певно, там і відбулася ключова подія у житті Бондара. На другому курсі його помітили у представництві відомих харків’ян, братів Майкла та Лева Блейзерів. Тих самих, яких ми знаємо завдяки кабельному оператору "Воля", мережі "Космо" й іншим всеукраїнським брендам.

" …У 1994-1995 роках я вже перейшов у велику фінансову групу - називалася "Сігма". По суті, ми були біля витоків цієї компанії, вона народжувалася на наших очах і руках", - пригадував пізніше Бондар.

Тоді Блейзери активно розвивали харчовий і телекомунікаційний напрямки. Ними й почав опікуватися здібний "суворовець" (ВАТ "Донецький м'ясокомбінат", ТОВ "Українські комунікації").

Довелося навіть додатково навчатися на "другій вищій" у КПІ ("аналітик комп’ютерних систем").

3. У 24 роки розпочав працювати у Кабміні, у 29 - став міністром

Для того аби впроваджувати передовий soft в органах влади, його і призначили 2000 року керівником Центру інформаційних ресурсів Секретаріату Кабінету Міністрів. Прем’єром тоді, нагадаємо, був Віктор Ющенко. Отже, топ-менеджер компанії із західним капіталом, що спеціалізується на інформаційних технологіях, займає відповідну його профілю посаду у прозахідному уряду.

Саме того року в Україні починає впевнено ширитися мережа інтернет, з’являється потреба у ліцензійному програмному забезпеченні. Виконавча вертикаль цей процес мала очолити і прискорити. Усе логічно. Усе сходиться.

Відтоді кар’єрне зростання Бондара рухається в фарватері Віктора Андрійовича:

2005 рік - міністр транспорту та зв'язку;

2006 рік - заступник голови Секретаріату президента (побічний ефект: не уникнув членства у "Єдиному центрі", кілька місяців був там заступником партійного голови) ;

2007 рік - очільник Дніпропетровської ОДА.

4. Захистив кандидатську з юридичних наук "без відриву від виробництва"

Працюючи у Дніпрі, безмежно талановитий урядовець захищає дисертацію й отримує диплом кандидата юридичних наук.

Тема роботи прив’язана до попередньої специфіки у Мінтрансі: "Правовий режим земель міжнародних автомобільних транспортних коридорів в Україні" (2008).

Напередодні захисту, як і личить добропорядному науковцю, підготував та опублікував у спеціалізованих виданнях Києва та Хмельницького п’ять наукових статей за цією ж тематикою.

Ось тільки, як завжди буває в таких випадках, одне питання досі не дає спокою уважним журналістам та прискіпливим виборцям: "Невже у голови однієї з найбільших і найважливіших в усіх відношеннях областей так багато часу, що можна й наукою встигати займатися? …Займатися дуже успішно, так щоб відразу захиститися".

5. Напередодні другого туру виборів-2010 підтримав Тимошенко

Перший тур тоді відбувся 17 січня, другий - був запланований на 7 лютого.

4 лютого, тобто за три дні до вирішального голосування, указом президента Ющенка його було звільнено.

"Я розумію, що все, що відбувається, пов'язане насамперед з бажанням підтримати одного з кандидатів… Хоча жодних сигналів про те, що це неприпустимо, до мене не надходило, не було жодних розмов на цю тему", - прокоментував своє звільнення Бондар виданню "Коммерсант-Украина".

Власне, а кого тоді він підтримував? Ось цитата з виступу керівника Дніпропетровщини за 28 січня:

"Я буду голосувати за Тимошенко тільки для того, щоб зберегти собі і людям право на вибір у майбутньому".

6. Працюючи заступником Калєтніка, чотири дні перебував під арештом

Як і багатьох людей Ющенка, за президентства Януковича з влади його усувати не стали, навпаки - перевели на митницю, де Бондар отримав призначення заступника голови. Підпорядковувався безпосередньо комуністу Ігорю Калєтніку.

І справа тут не у впливовості чи не впливовості подільського земляцтва, а, як тоді зазначали деякі ЗМІ, знову ж таки у SigmaBleyzer.

На користь версії про стороннє втручання у даному призначенні Бондара говорить лише дві цікавих подробиці. До його появи у Митній служби Калєтнік вже мав шістьох заступників, але "раптом" Кабмін приймає рішення про сьомого. Мало того, призначатися він мав (це ж треба!) за квотою Компартії, себто згідно з одноосібним рішенням голови ДМС, формально погодженим із "товаришами по партії".

Сімейному клану Януковича усунути учорашнього міністра транспорту з управління Державною митною службою не вдалося. Хоча така спроба мала місце. Спроба, варто зауважити, достатньо рішуча й психологічно переконлива.

24 грудня 2010 року Бондара заарештовують. 28-го беруть підписку про невиїзд і звільняють.

При цьому з роботи не знімають. Вочевидь, з розрахунку на написання заяви про звільнення "за власним бажанням".

У чому підозрювався? "Колишнього міністра транспорту Віктора Бондара звинувачують у пособництві в умисному знищенні незавершеного будівництва (київського – Авт.) автовокзалу "Теремки", - зазначала "Українська правда" з посиланням на Адміністрацію президента.

Такі дії нібито спричинили збитки державі на суму понад 5,5 млн грн.

Десь за рік справу закривають. Не знайшли складу злочину.

7. Два з половиною роки перебував у фракції Партії регіонів

Повертається до великої політики через Верховну Раду. Восени 2012-го "зайшов" по мажоритарці, через одномандатний округ №191. "Під куполом" став членом фракції ПР, однак на партквиток не погоджувався.

За даними руху "Чесно", голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року.

Трохи більше, ніж за місяць, 19 лютого, зі словами "Це не моя політика" виходить з президентської фракції.

"Сьогодні країна на грані громадянської війни! Не розділяю і не хочу бути причетним до організаторів кривавих подій в Україні. На рідній Хмельниччині автоматами почали розстрілювати мирних людей на мітингу під будівлею СБУ. Пояснення не приймаються!" - наголошував тоді він.

Увійшов до готової на компроміси групи "Суверенна європейська України", утвореної переважно з недонецьких "регіоналів" і людей Володимира Литвина.

Після переобрання на "рідному" 191-му окрузі, до складу якого входить місто Старокостянтинів Хмельницької області з прилеглими селами, увійшов до депутатської групи "Воля народу".

З постанням партії "Відродження", де йому доручили головувати, перебуває в однойменній парламентській групі. Об’єднання у складі таких "зіркових" екс-"регіоналів", "тушок" і наближених до Медведчука як Бобов, Гєллєр, Кіссе, Клімов, Ланьо, Пресман, Святаш, Шкіря, Яценко та інших має двох співголів: Бондаря та Хомутинніка.

8. У "Відродженні" мусить прислухатися до Веревського та Коломойського

Хомутиннік та Бондар

Влітку 2017 року "Деловая столица" писала, що найбільш визначальний вплив на "Відродження", а, отже, і на Бондара, має не так "міноритарний" Хомутиннік, як "мажоритарні" акціонери цього політичного проекту в особі полтавського аграрного барона Андрія Веревського та Ігоря Коломойського. Обидва мільярдери тоді мешкали у Швейцарії.

"Крім групи в парламенті, "Відродження" має в своєму розпорядженні партійні структури в столиці і областях. Найпотужніша парторганізація - на Харківщині. Там "Відродження" має в своїх лавах мера Харкова Геннадія Кернеса, найбільші фракції в Харківській міськраді і облраді. Відомо, що Кернеса привів до "Відродження" Коломойський, але зараз мер Харкова - однозначно союзник Хомутинніка, якого, до речі, було обрано до парламенту в одному з округів Харкова за допомогою Кернеса", - наголошувалося у матеріалі.

9. Задекларував мільйон "зелених", колекцію ікон і запонки

Станом на 2017 рік Бондар мав 234,5 тис. грн зарплатні та 252,8 тис. грн коштів на виконання депутатських повноважень. Вітчизняним банкам довіряв не надто, оскільки на рахунках тримав біля 50 тис. грн., тоді як готівкою - 240,6 тис. євро, 170,5 тис. грн і $1,3 млн.

В особистій власності політика також було дві земельні ділянки на Київщині та на Хмельниччині, помешкання в Одесі та особняк на 600 кв. м у київському передмісті Гостомель. Власного авто тоді не мав.

Кандидат також "засвітив" колекцію картин та ікон, чотири антикварних годинників, дев'ять пар наручних годинників, три ювелірних вироби (запонки).

Мав два роки тому він і своє підприємство - ТОВ "Будінформ".

Профіль діяльності – будівництво, торгівля нерухомістю, електромонтажні роботи, комп'ютерне програмування.

10. Розлучений, зустрічається з одеситкою Інною

Від першою, укладеного ще в студентські роки, шлюбу з Аллою Василівною Бондар у депутата лишилося троє синів (Микита, Кирило, Максим) і донька (Дарина). Матеріально вони забезпечені.

Як пише "ТаблоID" нову симпатію лідера партії "Відродження" звати Інна Анісімова. Їй 26.

Разом займаються дайвінгом. До того ж, їх бачили на джазовому фестивалі у Львові.