live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Бабин Яр. 10 фактів про трагедію

29 вересня 1941 року в Бабиному Яру німецькі каральні підрозділи розпочали масові вбивства євреїв

Еспресо.TV розповідає у цій статті, що сталося у Бабиному Яру у часи окупації Києва військами Адольфа Гітлера.

1. Перший розстріл у Бабиному Яру відбувся 27 вересня 1941 року, коли було вбито 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова. Вона була безпосередньо біля Яру. Точне місце розстрілу невідомо.

2. 27-28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами. У оголошенні йшлося, що всі євреї Києва і його околиць повинні з'явитися 29 вересня до 8 години ранку на ріг Мельникова і Дегтярівської вулиць. Люди були повинні взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо.

"Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний", - було сказано в оголошенні.

3. Масові розстріли тривали 5 днів, з 29 вересня до 3 жовтня 1941 року. Потім, протягом двох років окупації у Бабиному Ярі розстрілювали та ховали інших жертв гітлерівського терору, серед яких були українські націоналісти, роми та радянські військовополонені.

4. Точне число жертв залишається невідомим. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка - близько 100 тисяч загиблих. Такі дані були у звіті радянської комісії розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

За німецькими документами (звіти каральних підрозділів), у перші два дні масових розстрілів було вбито 33 тисячі євреїв.

null

Пам'ятник вбитим у Бабиному Ярі дітям

5. Розстріли 29 та 30 вересня в Бабиному Яру виконувала зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за підтримки 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції.

Зондеркомандами називалися каральні підрозділи гітлерівців, яким було доручено знищення євреїв, ромів та радянських військових комісарів.

6. У деяких публіцистичних статтях є поширеною міфологема про те, що трагедія Бабиного Яру була спровокована вибухами на Хрещатику, які сталися у перші дні окупації.

Дійсно, радянськими диверсантами 24 вересня 1941 року на Хрещатику були підірвані будинки, в яких розташовувалися представники окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі продовжилися в наступні дні, було знищено близько 940 житлових і адміністративних будівель. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних областей від 5 жовтня 1941 року говорилося, що без даху над головою залишилися десятки тисяч осіб.

Вибухи на Хрещатику були проявом сталінської тактики "випаленої землі".

Однак, вони не могли спровокувати гітлерівську акцію знищення. Бо такі саме акції відбувалися ще з червня 1941 року в сотнях інших українських, білоруських, литовських чи латвійських міст. Акція у Бабиному Ярі стала однією з найбільших у етапі геноциду, який отримав назву "Голокост від куль".

Якщо на заході та в центрі Європи гітлерівці знищували євреїв у гетто та концтаборах, то на сході Європи була інша тактика — масові розстріли.

7.  Розстріли продовжувалися і після жовтня 1941 року.

Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український націоналіст. Тут обірвалося життя української поетеси, члена Організації українських націоналістів (мельниківці) Олени Теліги та її чоловіка Михайла.

8. Зі спадщиною Бабиного Яру пов'язана трагедія, яка сталася у Києві у 1961 році.

У 1950 році влада прийняла рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів для створення плаского рельєфу та прокладення через яр доріг і влаштування парку. Після перекриття яру земляною дамбою почалося закачування пульпи.

Дамба не відповідала нормам безпеки, а пропускна спроможність дренажної системи була недостатньою.

13 березня 1961 року дамба не витримала навантаження, і селевий потік висотою до 14 м пішов на Куренівку. Офіційні джерела повідомляли про загибель 145 людей. За поширеними серед киян легендами, жертв було більше тисячі.

null

Пам'ятник жертвам Куренівської трагедії

9. З різних об'єктивних та суб'єктивних причин у Києві досі не створено музею трагедії Бабиного Яру. Однак робота в цьому напрямку проводиться.

У Бабиному Ярі та поблизу нього зараз встановлено два десятки різних пам'ятників. Серед них - радянський пам'ятник жертвам війни, пам'ятник у вигляді менори, дерев'яний хрест у пам'ять про 621 розстріляного члена ОУН, пам'ятник розстріляним у Бабиному яру дітям, пам'ятник жертвам нацизму (з символічним зображенням концтабору), пам'ятник Олені Телізі, пам'ятник жертвам Куренівської трагедії, пам'ятник підпільниці Тані Маркус, монумент "Ромська Кибитка".

null

Пам'ятник "Ромська кибитка"

10. "Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" вже показав проєкт меморіалу, який вони планують спорудити в районі Бабиного Яру.

До наглядової ради центру входять експрезидент Польщі Александр Квасьнєвський, президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер, український бізнесмен Віктор Пінчук, російські мільярдери Герман Хан і Михайло Фрідман та інші.

На початку вересня завершилася перша фаза реалізації проєкту - міжнародне журі з-поміж 165 заявок з 36 країн визначило переможця - проєкт австрійських архітектурних бюро Querkraft Architekten та Kieran Fraser Landscape Design.

null

Проєкт меморіалу у районі Бабиного Яру

В той же час співголова Асоціації єврейських організацій та громад України Йосиф Зісельс припускає, що будівництво дороговартісного меморіалу в Києві куруватиметься безпосередньо з Кремля. Адже російські бізнесмени, які увійшли в наглядову раду проєкту, мають зв'язки з владною верхівкою Росії.

Читайте також: Що відбувається довкола Бабиного Яру сьогодні?

У цьому відео історик Віталій Нахманович розповідає про різні проєкти меморіалізації Бабиного Яру.

новини партнерів

6 грудня, 2019 п'ятниця

5 грудня, 2019 четвер

6 грудня, 2019 п'ятниця

5 грудня, 2019 четвер

Відео

Введіть слово, щоб почати