Хто є хто в уряді Дениса Шмигаля

Еспресо.TV пропонує подивитися, які кадрові зміни сталися у складі Кабінету міністрів, хто з міністрів пішов, а хто залишився. Згадаємо, чим запам’яталися окремі представники уряду Гончарука та що робили до цього нові високопосадовці.

Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко

Народився 20 лютого 1970 року. Перед призначенням міністром обіймав посаду заступника голови Офісу президента.

Аваков був головою Харківської ОДА з 2005 по 2010 рік. Народний депутат України (2012-2014, від фракції «Батьківщина»).

Після Революції Гідності призначений міністром внутрішніх справ. На цій посаді знаходиться рекордний для України термін (6 років). До цього часу рекордсменом на цій посаді був кучмівський міністр Юрій Кравченко (5 років і 9 місяців).

Аваков працював міністром внутрішніх справ в першому та другому урядах Арсенія Яценюка, а згодом в кабміні Гройсмана.

Призначення Авакова в уряд Гончарука було під питанням. Врешті-решт його призначили, як було заявлено «на тимчасових засадах».

Після 6 років на чолі МВС Арсен Аваков стає одним з найбільш впливових українських високопосадовців.

Читайте також: Хто є хто в уряді Олексія Гончарука: повне досьє

Міністр оборони Андрій Таран

Таран народився у 1955 році в родині військового в Німеччині. У 1970-х він закінчив Київське вище зенітне ракетне інженерне училище. У 1980-х закінчив Військову академію Сухопутних військ у Києві за спеціальністю «управління бойовими діями».

З 1992 року служив у центральному апараті Міністерства оборони України. У 1994−1995 роках працював в Головному управлінні військової розвідки. У 1996−1998 роках працював експертом РНБО.

З 1999 по 2004 рік Таран був військовим аташе при посольстві України в США. У 2005−2008 роках був начальником управління Міноборони, а у 2008−2011 роках був заступником голови Головного управління розвідки.

З квітня по серпень 2015 року Таран був представником України у Спільному центрі контролю і координації на Донбасі.

У грудні 2015 року призначений на посаду першого заступника командувача Сухопутних військ. У 2016 році звільнений в запас.

У лютому 2019 року Таран очолив передвиборчий штаб кандидата у президенти Ігоря Смєшка.

За даними різних ЗМІ, Таран є кандидатурою очільника Офісу президента Андрія Єрмака та має непогані стосунки з начальником Генштабу Русланом Хомчаком.

Віце-прем'єр-міністр, міністр з питань реінтеграції Олексій Резніков

Отримав юридичну освіту у Львівському університеті ім. Франка. У 1994 році Резніков отримав адвокатську ліцензію.

На початку 2000-х заснував власну юридичну компанію Правіс, пізніше відому як «Резніков, Власенко і партнери».

У 2008 році Резніков став депутатом Київської міськради. Він був обраний від Блоку Миколи Катеринчука.

У травні 2014 року був переобраний до Київради. У 2016−2018 роках обіймав посаду заступника голови КМДА з питань самоврядування.

У вересні 2019 року президент Зеленський призначив Резнікова представником України в Тристоронній контактній групі в Мінську. Резніков увійшов в підгрупу з політичних питань, зайнявши місце Романа Безсмертного.

Резніков брав участь у розробці одного з проектів Податкового кодексу України, закону Про адвокатську діяльність і адвокатуру, змін до Господарського процесуального кодексу.

Міністр фінансів Ігор Уманський

На державній службі Уманський працює з 1997 року. Працював в Міністерстві економіки, Нацбанку, Укртранснафті, Міністерстві фінансів.

Після відставки Віктора Пинзеника виконував обов’язки міністра фінансів (квітень 2009 –березень 2010 року). Це був період другого уряду Юлії Тимошенко.

В жовтні 2014 року Уманський повертається на посаду першого заступника міністра фінансів України, але вже в грудні 2015 року звільняється. З жовтня 2016 року Уманський був позаштатним радником президента Петра Порошенка з економічних питань.

Віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров

Випускник Запорізького університету (факультет соціології). Вісім років тому заснував запорізьку діджитал-агенцію SMMSTUDIO.

У 2014 році Федоров був кандидатом в народні депутати від партії Геннадія Балашова "5.10".

Федоров відповідав за онлайн-стратегію під час президентської кампанії Володимира Зеленського. На виборах до Ради у липні 2019 року став шостим номером у списку партії "Слуга народу».

У серпні 2019 року очолив новостворене Міністерство цифрової трансформації.  На своїй посаді опікується впровадженням концепції «Держава у смартфоні».

Зокрема, 6 лютого президент і прем'єр презентували додаток державних онлайн-послуг "Дія".

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба

У 2003 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Шевченка.

Довгий час працював у Міністерстві закордонних справ. 2013 року обіймав посаду радника віце-прем'єра часів Януковича Костянтина Грищенка.

В 2014 році зайняв посаду посла з особливих доручень з питань стратегічних комунікацій в Міністерстві закордонних справ. Постійний представник України при Раді Європи з 2016 року.

У серпні 2019 року став віцепремєром з питань євроатлантичної інтеграції.

Міністр юстиції Денис Малюська

У 2004 році заснував адвокатське об'єднання "Бізнес-право". У 2010 році Малюська був призначений консультантом Групи Світового банку.

Згодом був обраний заступником голови правління BRDO /World Bank Group (Офіс ефективного регулювання), створеного з ініціативи Мінекономрозвитку, Світового банку та уряду Канади. Цю організацію очолював Олексій Гончарук.

На виборах до Ради обраний депутатом від партії Слуга народу (№21 в списку).

У серпні 2019 року Малюська очолив Міністерство юстиції. На своїй посаді він запам’ятався зокрема оригінальними постами та фото у соцмережах.

17 січня він оприлюднив фото про підтримку прем'єра Олексія Гончарука, на якому він сидить у власному кабінеті під столом.

22 лютого Малюська виклав фото, на якому він стоїть на руках вниз головою та читає книгу у власному кабінеті.

Міністр соціальної політики Марина Лазебна

Лазебна у 2000 - 2003 роках працювала у Міністерстві економіки (провідний спеціаліст, заступник начальника відділу пенсійної реформи та з питань європейської інтеграції України).

З 2003 до 2011 років Лазебна працювала головним спеціалістом у секретаріаті Кабінету міністрів.

З травня 2011 до травня 2013 року Лазебна була директором Департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики.

У травні 2013 року вона очолила Державну служби зайнятості України. 5 березня 2014 року Кабмін ліквідував Державну службу зайнятості.

Міністр молоді і спорту Вадим Гутцайт

Брав участь у трьох Олімпіадах — у 1992, 1996 і 2000 роках. В 1992 році завоював командне золото у складі збірної СНД.

Був тренером української команди шаблісток, яка завоювала золоті олімпійські медалі на пекінській Олімпіаді 2008 року.

Президент Федерації фехтування України. З 26 червня 2018 року - директор Департаменту молоді та спорту КМДА.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій

Криклій закінчив економічний факультет Київського національного університету імені Шевченка.

До 2015 року працював у приватній сфері, після чого зайняв посаду радника очільника МВС Авакова. Потім він працював керівником Головного сервісного центру МВС.

У липні 2019 року обраний народний депутатом за списком "Слуги народу" (№12).

У серпні 2019 року Криклій очолив Міністерство інфраструктури України.

Міністр Кабінету міністрів Олег Нємчинов

Нємчинов працюватиме замість Дмитра Дубілета, який на ці посаді запам’ятався низкою оригінальних ідей на кшталт приватизації кварталу будинків державних органів у центрі Києва, виселенням перукарні з будівлі Кабміну та особливо своїм «переписом» населення.

Нємчинов у 2006-2010 роках був депутатом Львівської обласної ради від Української народної партії.

У 2014-2017 роках – офіцер Державної прикордонної служби України, учасник АТО.

З 11 квітня 2017 року – державний секретар Міністерства молоді та спорту України.

Міністр охорони здоров’я Ілля Ємець

Ємець працюватиме замість Зоряни Скалецької, яку ще до призначення називали протеже власника клініки «Борис» Михайла Радуцького.

У 2003-2010 і з 2011 року Ємець очолює Центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України.

З грудня 2010 по травень 2011 року очолював МОЗ в уряді Миколи Азарова.

Ємець не підпадає під дію закону про люстрацію, оскільки займав посаду міністра менше одного року.

Міністр ветеранів Сергій Бессараб

У 1977 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище ім. М. Фрунзе. Також закінчив Військову академію ім. Фрунзе (1990 рік, Москва).

Після закінчення академії у Москві продовжував службу в Закавказькому та Одеському військових округах.

З 2002 року - перший заступник командувача армійського корпусу Північного оперативного командування. З 2005 року - начальник Територіального управління «Північ».

У травні 2007 року Бессараба було призначено командиром 6-го армійського корпусу Сухопутних військ. З травня 2012 року Бессараб служив першим заступником командувача Сухопутних військ Збройних Сил.

У 2015 році його було призначено командувачем АТО. У червні 2016 року волонтери відкрито обговорювали можливість організації акції протесту проти Бессараба. Він нібито заборонив українським військовим відповідати артилерійським вогнем на обстріли бойовиків.

Зараз обіймає посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України.

Станом на вечір 4 березня лишається ще чотири вакансії у Кабінеті міністрів