live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Як зелені інвестори створили проблеми для енергосистеми України

З початком весни збільшилось виробництво зеленої генерації, що призводить до обмеження більш дешевої – атомної. Через лазівки в законі "зелені аукціони" не будуть проводитись ще два роки. А для балансування "зелених" використовується вугільні ТЕС. Як енергосистема опинилась у балансовій і фінансовій кризі?

Автор: Сергій Головньов, Бізнес.Цензор.

В Україні почалась весна. Світовий день стає дедалі довшим, активність сонця більшає. Відтак значно збільшилась генерація електроенергії із сонячного випромінювання.

На сьогодні 77% в структурі встановленої потужності зеленої генерації складають саме сонячні електростанції.

Із існуючими умовами роботи генерації це стало великою проблемою для енергосистеми України.

Річ в тім, що за останній рік споживання електроенергії (е/е) в країні зменшилось на 2%. Якщо порівнювати березень 2020 до березня 2019, то падіння споживання склало 15%. Головні причини: загальнодержавний карантин у зв'язку з коронавірусом, тепла погода та падіння промислововсті. 

Натомість, встановлена потужність генерації з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) за один 2019 рік збільшилась майже в три рази. За даними Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП), станом на 1 січня 2019 року, встановлена потужність об'єктів ВДЕ в Україні складала 2,13 ГВт. На 1 січня 2020 року – 6,38 ГВт.

Для розуміння, потужність споживання міста Київ складає в середньому 1 ГВт.

null

Великою проблемою для енергосистеми є норми закону, згідно яких оператори об'єктів ВДЕ не несуть відповідальність за небаланси. Вся їх електроенергія купується держпідприємством "Гарантований покупець" незалежно від того, потрібна вона чи ні.

Тобто, диспетчер енергосистеми – держкомпанія НЕК "Укренерго" – не може прогнозувати виробництво ВДЕ. Якщо вони раптово перестають виробляти е/е, то ніякої відповідальності не несуть. А диспетчер має мати потужні резерви традиційної генерації (в першу чергу ГЕС та ТЕС), щоб балансувати систему.

Ще в 2019 році ця проблема не була такою великою. Але із збільшенням потужності зелених, диспетчеру доводиться примусово обмежувати виробіток е/е енергоблоками ТЕС та АЕС.

null

Як видно з добового графіку виробництва е/е НЕК "Укренерго", 26 березня 2020 року потужність виробництва ВДЕ в пікову годину складала 3,38 ГВт.

А в той же день 2019 року (графік нижче), пікова потужність ВДЕ складала всього 0,69 ГВт.

null

Наслідки такого збільшення вже помітні. У вихідні дні 28-29 березня АЕС держкомпанії НАЕК "Енергоатом" були обмежені на 0,9 ГВт.

Історія "зеленої проблеми"

Норму про встановлення зеленого тарифу (ЗТ) Верховна Рада запровадила у вересні 2008 року, коли внесла відповідні зміни у діючі на той момент закони "Про альтернативні джерела енергії" та "Про електроенергетику".

Останній, у свою чергу, втратив чинність після вступу в дію закону "Про ринок е/е", який був ухвалений в квітні 2017 року.

Встановлення зеленого тарифу в 2008 році лобіював на той момент народний депутат від Партії регіонів Андрій Клюєв. Його компанія Activ Solar на перших порах контролювала до 90% ВДЕ, будуючи великі СЕС.

Зелений тариф (ЗТ) – це спеціальний тариф, за яким держава викуповує е/е у об'єктів ВДЕ. Його особливістю в Україні стали повний викуп зеленої е/е без зобов'язань власників генерації прогнозувати обсяги виробництва та прив'язка ЗТ до валютного курсу.

Перша проблема, з якою стикнулась країна через ЗТ, була фінансовою. В 2015 році, коли гривня знецінилась у три рази, виплати за ЗТ відповідно виросли у три рази. Тарифи на е/е в середині країни встановлені в гривні, а виплати за ЗТ – прив'язані до валютного курсу.

Через це в 2015 році Верховній Раді довелось внести зміни до профільних законів, знизивши розміри зеленого тарифу та відтермінувавши його виплати. Інакше б держпідприємство "Енергоирнок", яке на той час викуповувало зелену енергію, збанкрутувало.

НКРЕКП, у свою чергу, в 2014 році прийняло рішення про поетапне підвищення тарифів на е/е для населення, щоб збільшити ліквідність енергоринку. З січня 2015 по березень 2017 року найнижчі тарифи для населення (за перші 100 кВт*г) були підвищені у три рази: з 0,308 до 0,9 грн/кВт*г.

Як рахується зелений тариф?

За діючими правилами ЗТ встановлюється шляхом множення відповідного коефіцієнту на роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги станом на січень 2009 року. Тоді він складав 6,34 євроценти за кВт*г.

Коефіцієнти залежать від виду генерації (сонячна, вітрова, гідро і т.д. ), встановленої потужності та часу введення об'єкта. Чим пізніше було введено об'єкт – тим менше коефіцієнти.

Таке правило було введено через те, що обладнання для ВДЕ постійно дешевшає через автоматизацію і збільшення обсягів виробництва.

Всі коефіцієнти наведені в законі "Про альтернативні джерела енергії". Докладні розрахунки БЦ вже наводив в липні 2018 року.

Наприклад, для ВЕС з вітроустановками потужністю більше 2 МВт (в Україні поширені вітряки потужністю 3 і 3,5 МВт), введених в експлуатацію в 2018 році, коефіцієнт складає 1,89. Для СЕС потужністю від 10 МВт на той же період – 2,79.

Відповідно, український ЗТ для ВЕС, введених в 2018 році, складатиме: (1,89 * 6,34) = 11,98 євроцентів за кВт*г, а для СЕС: (2,79 * 6,34) = 17,69 євроцентів за кВт*г.

За даними німецького оператора систем передачі 50Hertz (аналог українського "Укренерго"), в тому ж 2018 році середній ЗТ для наземних ВЕС в Німеччині складав 5,7 євроцентів за кВт*г, або в два рази менше, чим в Україні.

Для СЕС (PV - Solar Photovoltaic) – 4,5 євроцентів за кВт*г, або в чотири рази менше, ніж в Україні.

null

Як видно з графіку, в Німеччині в квітні 2015 року були запущені аукціони на будівництво сонячної генерації, а з травня 2017 року – аукціони на будівництво вітрової генерації.

Як "зелені" позбавились конкурентних умов

Що таке "зелені аукціони"? Це так звані зворотні або голландські аукціони, де виграє той інвестор, який пропонує найменший тариф для продажу своєї генерації.

Ще з 2018 року в Україні почали говорити про необхідність введення аукціонів для пошуку оптимальної компенсації об'єктам ВДЕ в конкурентних умовах. Енергетичне співтовариство Євросоюзу та експертне середовище тиснули на українські Уряд і парламент, щоб запустити аукціони з 2019 року.

Але, як вже повідомляв БЦ, "зелене лобі" в парламенті успішно опиралось швидкому запровадженню "зелених аукціонів". Станом на липень 2018 року в Раді було зареєстровано 8 законопроектів про зміни правил гри для зелених.

Частину з них напряму, або через підконтрольних депутатів, лобіювали великі гравці ринку ВДЕ: Рінат Ахметов, Максим Єфімов, Ігор Тинний, Василь Хмельницький. Головною метою зелених інвесторів було затягування часу. І це їм вдалось.

Відповідні зміни до профільних законів були проголосовані лише в квітні 2019 року. Але норми про посилення конкурентних умов у сфері ВДЕ набули чинності лише з 1 січня 2020 року.

Відповідні правки зафіксовані в третьому абзаці статті 9/3 закону "Про альтернативні джерела".

Згідно з ними, всі інвестори, що мають намір побудувати ВЕС потужністю більше 5 МВт та СЕС потужністю більше 1 МВт, з 1 січня 2020 року зобов'язані приймати участь в аукціонах.

Аукціони мають бути організовані не рідше двох разів на рік. На них мають бути розіграні річні квоти з потужності ВДЕ, встановлені Кабміном.

Але разом з аукціонами в закон була введена лазівка, щоб їх обійти: шостий абзац статті 9/1 закону.

Так, інвестори, які встигли укласти договір купівлі-продажу за зеленим тарифом з ДП "Гарантований покупець" до 31 грудня 2019 року, можуть ввести в дію свої об'єкти протягом двох років з дати укладання договору.

Це так звана процедура Pre-PPA (Power Purchase Agreement, договір купівлі е/е). Згідно з нею, інвестор підписує договір про викуп своєї е/е до введення в експлуатацію об'єкту. Коли він його побудує, то отримає ЗТ згідно коефіцієнту на момент введення об'єкту в експлуатацію.

Механізм Pre-PPA використовується в багатьох країнах. Але в Україні він був введений саме перед запровадженням обов'язкових аукціонів для їх уникнення.

За неповний 2019 рік інвестори отримали Pre-PPA для 12 ГВт непобудованих об'єктів. Як повідомляв БЦ в листопаді 2019 року, тільки для ВЕС отримано дозволів на 6,5 ГВт потужності.

Всі ключові інвестори отримали Pre-PPA на великі обсяги потужності. А ті хто не отримав, можуть купити компанії з підписаними Pre-PPA на ринку.

В той же час, в 2020 році зелений тариф для великих СЕС в Україні складає 13,25 євроцентів/кВт*г, для ВЕС – 10,65 євроцентів/кВт*г. Набагато більше, ніж в ЄС.

Для прикладу, в грудні 2019 року, за результатами аукціонів, зелений тариф для СЕС в Польщі складав $0,04 за кВт*г – в три рази менше, чим український ЗТ, гарантований законом.

Таким чином, у жодного інвестора найближчі два роки не буде ніякого смислу приймати участь в аукціоні, де ЗТ неодмінно буде знижений за умов конкуренції. Набагато вигідніше використати існуючі Pre-PPA та отримати ЗТ на рівні, встановленому в законі на 2020-2021 роки.

Бенефіціари зеленого тарифу

БЦ вже робив аналіз 50 найбільших інвесторів у зелену генерацію за результатами першого півріччя 2019 року.

Згідно з даними НКРЕКП за весь 2019 рік, які проаналізував БЦ, перша п'ятірка найбільших операторів ВДЕ майже не змінилась.

Попереду всіх з великим відривом ДТЕК Ріната Ахметова. Холдинг оперує найбільшими ВЕС і СЕС не тільки в Україні, а і в Європі. Це Ботієвська, Приморська та Орлівська ВЕС в Запорізькій області. Нікопольська та Покровська СЕС в Дніпропетровській області.

В 2019 році ДТЕК виробив 25% всієї зеленої е/е в країні. Компанія продовжує нарощувати потужності.

null

На другому місті Windcraft шведського бізнесмена Карла Штурена. Компанія оперує декількома великими ВЕС в Херсонській області. Бізнесмену приписують зв'язки з колишнім головою СБУ Валерієм Хорошковським. Нібито Хорошковський є партнером Штурена в Windcraft.

null

На третьому місті компанія CNBM, що належить китайському уряду. Вона оперує великими СЕС, які дістались їй за борги від Activ Solar Андрія Клюєва.

Четверту сходинку серед найбільших виробників е/е з ВДЕ займає громадянин Великобританії Річард Дейтс, власник інвестиційного фонду VR Capital Group. Дейтс – партнер Макара Пасенюка, власника компанії "Інвестиційний капітал Україна" (ICU).

null

(Макар Пасенюк та Річард Дейтс)

ICU відома тим, що обслуговувала особисті фінанси п'ятого президента України Петра Порошенка. ICU Пасенюка була соінвестором в зелені проекти Дейтса. Але в серпні 2019 року ICU заявила про продаж своєї частки у ВДЕ в Україні Дейтсу.

Прикметно, що один із співробітників ICU Дмитро Вовок з 2015 по 2018 рік очолював НКРЕКП.

Замикає п'ятірку група "Вітряні парки України" (ВПУ) народного депутата і бізнесмена з міста Краматорськ Донецької області Максима Єфімова.

null

Його найбільший партнер в проекті – Едуард Мкртчан, син Олега Мкртчана, співзасновника "Індустріального союзу Донбасу" (ІСД), який з лютого 2018 року перебуває у в'язниці в РФ.

Також партнером Єфімова в деяких ВЕС є Сергій Близнюк – син Анатолія Близнюка, губернатора Донецької області часів президентства Віктора Януковича.

null

Хто платить за "зелений банкет"

Із нарощуванням зеленої потужності, кожного року збільшується обсяг компенсації виробникам з ВДЕ за зеленим тарифом. За прогнозом НКРЕКП, в 2020 році обсяг компенсації складе майже 50 млрд грн.

null

Звідки гроші на компенсацію? В законі "Про ринок е/е" джерелом компенсації ЗТ вказаний тариф системного оператора передачі – НЕК "Укренерго". Це означає, що компенсацію зеленій генерації має сплачувати кожен споживач в країні.

Втім, після запуску оптового ринку електроенергії з 1 липня 2019 року, великі споживачі е/е пролобіювали зниження тарифу "Укренерго".

Це стосується Запорізького та Нікопольского феросплавних заводів Ігоря Коломойського. В серпні-вересні 2019 року, за вказівкою керівництва цих заводів, їхні співробітники мітингували під офісами НЕК "Укренерго" та НКРЕКП.

Крім того, компанії Коломойського подали позов до Окружного адмінсуду Києва. В якості забезпечувального заходу суд призупинив для підприємств Коломойського дію постанови НКРЕКП, якою встановлювався тариф "Укренерго".

Наразі компанії Коломойського не сплатили "Укренерго" 420 млн грн, які мали бути перераховані ДП "Гарантований покупець" для компенсацій за зеленим тарифом.

Через це наприкінці серпня 2019 року Кабмін змінив механізм спецобов'язків в електроенергетиці, закріплений в постанові Кабміну №483 від червня 2019 року.

Своїми змінами в постанові №803 від серпня 2019 року, Уряд переклав тягар компенсації ЗТ зі споживачів на держкомпанії НАЕК "Енергоатом" та "Укргідроенерго".

На сьогодні, "Енергоатом" зобов'язаний продавати 85% своєї е/е, а "Укргідроенерго" – 35% своєї е/е по фіксованих низьких тарифах держпідприємству "Гарантований покупець" (ГарПок).

ГарПок перепродає цю е/е за ринковими цінами, а з прибутку забезпечує низькі ціни для населення і близько 70% компенсації за зеленим тарифом. Інші 30% залишились в структурі тарифу "Укренерго".

Цей складний механізм призвів до фінансових проблем в ринку. Через падіння споживання е/е та, відповідно, низькі ринкові ціни на е/е, ГарПок не може виконати свої фінансові зобов'язання в повному обсязі.

Щоб забезпечити виплати за ЗТ, ГарПок не розраховується з "Енергоатомом" за надану електроенергію. В лютому "Енергоатом" звинуватив ГарПок в несплаті за поставлену е/е і заявив про обмеження поставок на 25%.

В березні "Енергоатом" подав позов до суду про стягнення з ГарПоку 3 млрд грн боргу. 30 березня компанія повідомила, що в квітні обмежує постачання е/е ГарПоку на 40%.

Нагадаємо, з квітня значно зросте виробництво е/е зеленою генерацією.

Проблеми балансування

Електроенергія – товар, який може постачатись лише одночасно з виробництвом. Тому відсутність прогнозу генерації призводить до дисбалансу системи, коли виробництво не відповідає споживанню.

При невеликих обсягах небалансів можна задіяти резерви. Але чим більше небаланси – тим більше проблем в енергосистемі.

Найзручнішим інструментом балансування системи є гідроелектростанції держкомпанії "Укргідроенерго". Але, як розповів в інтерв'ю БЦ керівник компанії Ігор Сирота, в 2020 році їх ефективність буде набагато меншою через теплу зиму 2019-2020 років і, відповідно, "низьку воду".

Коли ВДЕ збільшують виробництво, в першу чергу диспетчер обмежує виробництво теплоелектростанцій. Але, як розповідав в інтерв'ю БЦ екс-керівник "Укренерго" Всеволод Ковальчук, диспетчер має залишити по 1-2 працюючих енергоблоки на кожній ТЕС, щоб забезпечити різке збільшеня виробництва е/е в разі потреби. Це так званий вторинний резерв.

Коли обмежувати ТЕС більше не можна, обмежується атомна е/е. Це найдешевша електроенергія в українському ринку. До того ж, вона не придатна до маневрування. АЕС працюють в базі.

Вугільно-зелений парадокс

Головною метою запровадження зеленої генерації було поліпшення екології і зниження виробництва традиційної екологічно-брудної генерації з викопних палив. В першу чергу – це ТЕС, які є найбільшим забруднювачем повітря в Україні.

Коли заходить сонце, або стихає вітер, виробництво зеленої е/е падає. Диспетчеру потрібно швидко її замістити. Тоді вмикається гідроагрегати ГЕС.

Але з нинішніми обсягами зелених їх не достатньо. Тоді енергоблоки вугільних ТЕС, які працювали на мінімальній потужності, починають її нарощувати.

Через вади українського законодавства, відбувається парадоксальна ситуація: чим більше в країні зеленої генерації, тим більше потрібно застосовувати брудні вугільні ТЕС для її балансування.

Прикметно, що найбільший гравець на ринку ВДЕ – ДТЕК Ріната Ахметова – контролює близько 65% виробництва е/е тепловими електростанціями.

Іншому гравцю з ТОП-5 операторів ВДЕ – Максиму Єфімову – належить контрольний пакет акцій "Донбасенерго", яка виробляє близько 7,5% теплової генерації.

Висновок

Через законодавчі норми, які унеможливили проведення зелених аукціонів, на ринку ВДЕ відсутня конкуренція. Зелений тариф в Україні вище, ніж в розвинутих країнах Європи. Це призводить до фінансових перекосів на ринку електроенергії

Через відсутність відповідальності операторів ВДЕ за небаланси і неконтрольоване збільшення потужності зеленої генерації, енергосистема постійно знаходиться в критичній ситуації. Дорога зелена генерація витісняє дешевшу атомну.

Через дефіцит маневрової потужності та непрогнозованість ВДЕ, балансувати їх доводиться вугільними ТЕС, що зводить нанівець ідею екологічно чистої генерації.

 

 

 

новини партнерів

3 червня, 2020 середа

3 червня, 2020 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати