"Ідеальної справедливості під час війни не буде": Федоренко про нові контракти та виплати в ЗСУ

Таку думку висловив командир 429-ої окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко у проєкті "Тепер Головне" на Еспресо. 

Підписана урядова постанова щодо нових контрактів для військовослужбовців потребує часу на практичне впровадження. За словами Юрія Федоренка, наразі триває підготовча робота у відповідних службах та підрозділах. 

"Треба час на імплементацію. Є вже підписана постанова, все чітко. Можемо працювати за визначеним алгоритмом, але треба трохи часу для того, щоб служби, які займається забезпеченням виконання завдань, зокрема, який займається строєвим обліком, відповідає за підписання контрактів, мали провести належну роботу. Ну і також, звісно, треба провести роботу всередині підрозділу щодо інформування, роз'яснення того, що дають контракти, які переваги, які недоліки і все, що з тим пов'язано", - сказаав він.

Військовослужбовець пояснив, що нинішній етап реформи насамперед стосується загальновійськових підрозділів, де є найбільша потреба у доукомплектуванні піхоти та штурмових підрозділів. 

"Але прошу зауважити, що ми є спеціалізованим підрозділом, який входять до Сил безпілотних систем і все, що стосується змін першого етапу реформи в плані заробітних плат, нарахувань і так далі, він нас стосується достатньо опосередковано. В першу чергу, він направлений все-таки на загальновійськові підрозділи, які мають в своєму складі штурмову та піхотну компоненту. І ви знаєте, я вже дуже багато прочитав, бо і питань багато від особового складу задають: А що, як буде далі, як з нарахуваннями, чи це буде стосуватися безпілотки. Ну, тому що буде дивно, якщо пілот, який входить до складу загальновійськових підрозділів буде отримувати, до прикладу, 200 000, прибуваючи на позиції, а точно такий самий пілот, який стоїть в сусідньому бліндажі і виконує завдання, буде отримувати, до прикладу, 70 чи 80 000 протягом місяця. І різниця буде в 120 000 між ними в заробітній платі за місяць. Так не має бути", - зазначив він.

Юрій Федоренко вважає, що ці всі питання будуть врегульовані.

"Також багато було різних питань, які обговорювались в соціальних мережах щодо справедливості серед тих, хто проходив військову службу, ще з часів АТО, ООС, хто почав служити в найскладніший період, з першого дня повномасштабної війни, коли був певний хаос і повна невизначеність, і кожен зробив крок в повну невідомість. Ми не могли на той період часу обрати ні посаду, ні рекрутуватися. Кожен з нас пішов в повну невідомість. І зараз виходить так, що знову всих урівняли, тобто максимальна преференція для тих, хто тільки має підписати контракт і для тих, хто вже певний період часу проходили службу, ну, типу, наша пісня гарна, нова, починаємо її знову. Починається черговий етап. Але, друзі, про що ми маємо говорити? Дивіться, ми маємо бути завжди реалістами і розуміти дуже важливу річ. В умовах активної агресії Російської Федерації і їхнього наміру по знищенню української державності, знищення кожного з нас з вами", - додав він.

Командир наголосив, що в умовах повномасштабної війни неможливо забезпечити абсолютну справедливість у всіх рішеннях. За його словами, військово-політичне керівництво змушене ухвалювати рішення, виходячи з наявних ресурсів та нагальних потреб фронту. 

"Не можна в державі забезпечити максимально справедливість. Це стає достатньо розмите поняття. І зараз в цьому моменті часу що Міністерство оборони, що головнокомандувач. Вони весь час в умовах браку ресурсу, сил та засобів намагаються між поганим рішенням, дуже поганим і дуже-дуже поганим, прийняти те, яке буде наближене до найменш поганого і яке могло б тут і зараз забезпечити необхідність виконання бойових завдань і національної стійкості. Ну, це треба розуміти, бо там уже полетіло в міністра все, що могло полетіти, певне незадоволення. Ну, це все видно через соціальні мережі зокрема. Друзі, немає справедливості, її не буде. Ми зможемо здобути з вами справедливість лише, коли ми виграємо цю війну, відгонимо противника і збудуємо інституційну, правову державу, де закони будуть працювати єдині, одні для всіх і будуть однакові правила гри для всіх і кожного", - вважає він.

На його думку, тоді можна буде говорити про певний елемент справедливості, гарантований державою. Зараз його бути не може. 

"Ось як відбувалися підготовчі роботи, про це знову-таки, я думаю, що політики не скажуть, ті, хто бажає обиратися в майбутньому періоді, бо це ж непопулярні речі. Але, ну, ми маємо визнавати, що грошей на ведення бойових дій не так багато. І кожен долар чи кожен фунт, який нам приходить із-за кордону, це титанічна робота президента України, це титанічна робота уряду, народних обранців, в тому числі, яких також є за що, скажемо, мати до них особливе ставлення. Це робота, в тому числі, міністра оборони". 

І чим міцніше стоїть фронт, тим більше спроможності у військово-політичного керівництва домовлятися про додаткове озброєння, техніку, про додаткові гроші на Сили оборони, переконаний Юрій Федоренко. 

"Війна - дуже дороговартісна річ. Я якось намагався перекласти з військових видатків на цивільні, ну так, порівняти, типу, по цивільному життю. Цього краще не робити, тому що може дах з'їхати. Війна - це дуже дороговартісна річ. І ми воюємо в постійному браці ресурсу, в тому числі фінансово-економічного. Кожний долар, наголошую, дається дуже важко. У нас є зараз запит, запит на війська тими, хто тримає нашу землю, хто тримає лінію бойового зіткнення. Лінію бойового зіткнення історично так було, є і буде завжди. Тримає піхота, тримають штурмовики. Зараз найбільша прогалина саме в цій частині", - сказав він

Відповідно потрібно знайти механізм, який дає можливості тут і зараз забезпечити відповідну роботу і надійну комплектацію цієї категорії військовослужбовців. 

"Що стосується решти категорії, безпілотників. Ось дивіться, я командир безпілотного підрозділу, я напряму заангажований, тому що я прагну і волію, щоб кожен з моїх військовослужбовців був забезпечений. Я прагну і волію того, щоб кожен з моїх військовослужбовців думав про війну, а не про те, де живе його сім'я, чи вистачить йому грошей на зйомну квартиру. В чому донька чи син піде на випускний бал, за які гроші, куди будуть поступати, будуть навчатися в Україні чи за її межами і так далі. Тобто військовий - це ж не професія, це спосіб життя. І військовий має бути сконцентрований на війні. Бо якщо його постійно сімейні питання відсмикують, то він тоді втрачає концентрацію. А втрата концентрації під час виконання бойових завдань - це має завжди невиправні, на жаль, негативні наслідки, коли ти несконцентрований. Тому грошове утримання має бути на рівні. Тож ми кажемо про що? Ми кажемо про те, що перший етап найбільш чутливої категорії, він зараз був презентований Міністерством оборони і впроваджується вже частково у життя", - додав Юрій Федоренко.

Водночас він переконаний, що після пошуку додаткових фінансових ресурсів держава перейде до наступних етапів реформи, які передбачатимуть збільшення виплат для інших категорій військовослужбовців. 

"Другим етапом, я переконаний, що після знайдення необхідного фінансово-економічного ресурсу будуть запропоновані варіанти збільшення грошового утримання і для інших категорій військовослужбовців. Це і безпілотники, це РЕБ, РЕР, боги війни, артилерія. Артилерія має бути, артилерія має працювати. Ми маємо збільшити довжину ударів, тобто відтягувати гармати далі, забезпечувати дальні прицільні постріли, але без артилерії цю війну виграти неможливо. Це і інші категорії військовослужбовців, які задіяні безпосередньо на виконанні бойових завдань на полі бою.

Тому другим, третім етапом відповідних змін, зокрема, щодо нарахування грошового утримання, я переконаний, буде підняття необхідних дивідендів у вигляді додаткової грошової винагороди за участь в бойових діях, які дадуть можливості спеціалізованим професіям також відчувати себе на належному рівні і не мати оцієї такої жорсткої несправедливості в одних по відношенню до інших", - вважає він. 

Окремо Юрій Федоренко наголосив на важливості тилових спеціалістів, робота яких забезпечує функціонування війська: "Наступна складова. Ось дивіться, ми часто говоримо про тилові посади. І їх якось так нівелюють. Ну, реально. Тоді в мене запитання. Ну, дуже просте, напевно, закономірне. А якщо тилові посади такі неважливі, які займаються забезпеченням функціонування військ, а чого їх не прибрали в Силах оборони? Риторичне насправді запитання, тому що війна без тилу неможлива". 

Забезпечення функціонування військ на полі бою займається величезний апарат тилових структур. 

"І оця штука, радянський наратив, там “щур тиловий”, ще якась історія, вона взагалі має бути нівельована. Я поясню, якщо немає фінансиста, який проведе нормально нарахування грошового утримання, то військовий, який от тарабанив на передній лінії бойових зіткнень, його просто не отримує. Або отримає некоректно, без необхідної доплати. Якщо немає людини, яка забезпечить, видасть форму, засоби індивідуального захисту, попрацює, підніме свою дупу над тим, щоб військовий отримав по розміру, то в нас не буде нормальної комплектації, доведеться весь час шукати собі додаткове забезпечення. Для того, щоб дрон опинився в повітрі, це і звертаючись до наших цивільних громадян. 

У багатьох складається таке враження, що, типу, от, от волонтери передали дрон, його військові отак взяли і так ж-ж-ж, полетіли і вбили противника. Але це не так. Для того, щоб полетів дрон, має працювати величезна інфраструктура, тобто він має пройти, надійти в майстерню. Якщо він прийшов нормально по специфікації, його треба перевірити, як працює система ініціації, щоб, не дай Боже, наш військовослужбовець, коли буде причепляти боєприпас, на ньому не підірвався. Далі його треба облітати, щоб коли ми його доставили позицію, ми гарантовано знали, що він злетить і полетить в сторону ворога, а не впаде прямо біля позиції на нашу. Так? Далі до нього треба причепити боєприпас, до нього треба наземна станція, до нього треба генератор, ДБЖ. І, якщо я почну розповідати, не вистачить ефірного часу", - наголосив він.

Юрій Федоренко зауважив, що це ціла інфраструктура, як техніки, так і конкретних військовослужбовців, які працюють в майстернях і займаються логістичним забезпеченням. 

"Ну, це як я знає, з чим, ну, як от живий організм людини. Ну, не може ж голова існувати окремо від тіла. І тіло не може жити без голови. Ну, ніяк це неможливо. Це все взаємозв'язані речі, які дають організму бути функціональним. Точно так само Збройні сили України, Сили оборони загалом, це живий організм. І тилові посади не варто нівелювати. Більше того, на тилових посадах проходить купа військовослужбовців зараз службу, які понесли втрату здоров'я під час виконання завдання на бойових посадах. Які отримали поранення, більше не можуть воювати, вони хоч в цьому намагаються бути корисні, забезпечені. І їх починають, їхню працю, нівелювати.

Тому за моїм переконанням, знову-таки, та надбавка, яка зараз передбачена для тилових посад, вона не вирішує питання. Це такий в моменті тимчасовий укол, який ми можемо зробити згідно фінансово-економічного ресурсу і продовжувати працювати, невпинно працювати стійко, єдно, дружно для того, щоб залучити більше грошей і мати можливості провести підняття грошового утримання рівнозначно пропорційно. Ми не кажемо справедливо. Ми кажемо на тому рівні, який забезпечить баланс і вагу всередині Збройних сил України. От про що треба говорити. Кидатися лайном кожен може", - зазначив він.

Що передувало 

12 червня президент України Володимир Зеленський доручив забезпечити нові доплати військовим вже у червні, а у Міноборони пообіцяли наприкінці року почати звільняти з армії бійців, які служать найдовше. 

Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що в межах трансформації системи військової служби запровадили можливість повернення військових із СЗЧ через застосунок "Армія+".

Після цього у Міноборони відповіли на найпоширеніші питання щодо трансформації Сил оборони, нових принципів нарахування грошового забезпечення та надання відстрочок для військових. 

15 червня розпочався процес підписання нових контрактів із Силами оборони, в яких прописані чіткі терміни служби та гарантовані відстрочки.