Віталій Портников: Трамп знову тягне Путіна на саміт "сімки"

Саму "велику сімку" Трамп схарактеризував як "дуже застарілу групу країн". Але така характеристика, швидше за все, відображає емоції і роздратування американського президента. Для Трампа саміт "великої сімки" у американській столиці мав би стати симуляцією нормальності в обстановці продовження пандемії коронавірусу і масових протестів у США. Але після того, як федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель і прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо відмовилися прибути до Вашингтону на очний саміт, стало ясно, що ніякої симуляції не відбудеться. І тоді Трамп вирішив не просто відкласти саміт, але і спробувати "торпедувати" "сімку" за допомогою країн, з якими йому буде легше домовлятися.

Керівники інших країн і раніше запрошувалися як гості на саміти групи, питання тільки - у якому форматі, постійних учасників або гостей. Навряд чи Трампу вдасться розширити сам склад "сімки", для цього потрібна згода всіх учасників групи. Але якщо мова йде про гостьове запрошення, тут проблеми можуть виникнути вже у самого Путіна. Адже на відміну від керівників Південної Кореї, Австралії та Індії, він уже був повноправним учасником засідань групи - тоді, коли її називали "вісімкою", а не "сімкою". І брати участь у новій зустрічі у якості бідного родича, а не завсідника - це явний удар по путінському самолюбству.

Ще одна проблема, яка не дозволить Путіну брати участь в саміті - це прагнення Трампа до формування антикитайського фронту. Можливо, така пропозиція зацікавить прем'єр-міністра Індії Нарендру Моді, але тільки не Путіна, для якого участь у антикитайському союзі - справжнісінька політична і економічна катастрофа. У цьому випадку Путін краще відправиться до Пекіну, а не до Вашингтону. Якщо взагалі кудись відправиться - жорстка самоізоляція, у якій продовжує перебувати російський президент, ставить під сумнів саму можливість його поїздок найближчими місяцями.

Але, врешті-решт, справа не у Путіні. Справа у Трампі, який вкотре намагається контрабандою протягнути Путіна на зустрічі "великої сімки" - і тільки опозиція інших учасників самітів заважає йому досягти цієї непривабливої ​​мети. Це прагнення ще раз доводить, що для Дональда Трампа миттєва вигода і незрозуміла (або, гірше того, добре зрозуміла) симпатія до російського правителя є куди більш важливими, ніж американські цінності і цінності цивілізованого світу загалом - цінності, захисником яких, за логікою своєї посади, мав би виступати президент США.