Через війну з України назавжди може емігрувати до 5 мільйонів людей, – Елла Лібанова

Таку думку озвучила під час дискусії "Міграційна криза: чи повернуться українці додому?" директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова. 

За даними різних соцдосліджень, 90% воєнних мігрантів декларує, що вони хочуть повернутися в Україну. Втім Елла Лібанова скептично ставиться до опитувань в умовах соціальних катаклізмів. 

"Не тому, що люди нещирі, а тому, що проукраїнські настрої зараз є трохи більшими, ніж насправді, і люди часто навіть самі собі не хочуть зізнатися, що вони не проти залишитися за кордоном", – пояснює вона. Розбіжності є навіть у даних статистики, скільки українських біженців перебуває зараз в інших країнах. ООН подає цифру в понад 7 мільйонів, а Держприкордонслужба повідомляє про негативне сальдо у 2,8 мільйона.  

"Люди, які тривалий час перебувають за кордоном, так чи інакше адаптуються, – каже Елла Лібанова. – Оскільки виїжджають переважно жителі великих міст, 60-70% з них – люди з вищою освітою. Це фантастична цифра для Європи. Як би ми не лаяли свою освіту, досвід говорить нам про те, що ці люди виявляться конкурентоспроможними на місцевих ринках праці. Якщо війна триватиме ще кілька місяців (а, на мою думку, до кінця року), більшість біженців знайде роботу та зможе винайняти прийнятне для себе та своїх дітей житло. Діти підуть до садочка, школи, вищого навчального закладу. І тоді виникне питання: чи повернуться вони?"

На думку експертки, ймовірність повернення воєнних мігрантів тісно пов'язана з тривалістю гарячої фази війни. Що довше вона триватиме, то менше українців повернеться на Батьківщину. 

"Якщо війна закінчиться швидко, то говоримо про 500-600 тисяч. Якщо триватиме довго, то це може бути й 5 мільйонів", – зазначає вона.

"Є дві групи тих, хто виїздить. Перша – це ті, що реально втікають від війни, захищаючи своє життя та життя своїх дітей, і такі люди більш налаштовані на повернення. Таких 85-90%. 10-15% намагаються скористатися ліберальними умовами перебування українців у цих країнах, отримати легальний статус там, знайти роботу і далі вже діяти за стандартною процедурою. Зрозуміло, що ці люди не повернуться. Ми маємо боротися за повернення тієї основної групи, і тут є інший ризик, – звертає увагу Елла Лібанова. – Якщо ці жінки (а виїжджають головним чином жінки) приймуть рішення залишитися за кордоном, а заборону на виїзд чоловіків призовного віку скасують, родини возз'єднаються, проте не в Україні". 

Експертка проводить простий підрахунок: "Якщо українців – 38 мільйонів, до повномасштабної війни за кордоном перебувало 3,5 мільйона плюс зараз 2,8 виїхало, то ми не дорахуємося 6,3 мільйона. Треба розуміти, що це люди молодого, працездатного віку та діти. З тих, що виїхали після 24 лютого, за даними Держприкордонслужби, діти віком до 18 років становлять приблизно третину". 

Вона додала, що еміграція – це не туризм. Українці перестали захоплюватися європейською медициною, освітою та близько познайомилися з європейською бюрократією. 

"Але головне, що там спокійно – немає бомбардувань, ракетних обстрілів", – підсумувала спікерка заходу.

• За  даними опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології, через війну більш як половина українців хоче, щоб їхні діти й онуки виїхали з країни