Данія та Нідерланди куплять Україні танки, зернова криза лише починається, українська горілка завойовує світовий ринок. Світові ЗМІ про Україну 20 квітня

Про це і не тільки світові ЗМІ писали 20 квітня:

The New York Times:

Американські журналісти The New York Times написали про вечірній спалах світла над Києвом, який викликав сирени та тривогу, хоча це не була ракета. Різні теорії поширилися серед громадськості та офіційних осіб після того, як українську столицю було освітлено ввечері, але урядові установи вказали на супутник або метеор. Об’єкт прилетів на Землю над містом, яке вже на межі після місяців російських ракетних атак.

Крім цього у The New York Times написали про зірок українських соцмереж, які переосмислюють, як вони користуються своїм впливом, зокрема, як чимало з них перейшло на українську мову.

"Коли кілька років тому українська інфлюенсерка в соціальних мережах Анна Цукур почала будувати свій бізнес фітнес-гуру, вона зробила вибір, щоб максимально збільшити свою привабливість — зосередитися на жінках, знімати в надихаючих місцях, таких як Балі, і, перш за все, говорити російською. Це було тоді. Після того, як минулого року Росія вторглася в Україну, вона вирішила, що її першочерговим завданням як впливового інфлюенсора має бути спроба вплинути на людей щодо війни, закликаючи своїх російських підписників протестувати проти дій їхньої країни. Результат: потік образ від росіян, які стверджують, що Україна винна. Тоді вона вирішила проігнорувати власну бізнес-модель. Вона змінила мову, щоб викладати українською, незважаючи на те, що усвідомлювала, що втратить послідовників не лише в Росії, а й у країнах, які колись входили до Радянського Союзу". – пишуть журналісти.

The Washington Post:

У The Washington Post написали про те, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг перебуває сьогодні в столиці України з раптовим візитом. Це його перший візит до Києва після вторгнення Росії. Столтенберг заявив на прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським, що союзники Києва постачають більше зброї та коштів, і "це справді змінює ситуацію на полі бою".

Politico:

У Politico написали про те, що Україна критикує ЄС за невиконання плану щодо боєприпасів. Конфлікт щодо того, як реалізувати спільні закупівлі, сповільнив зусилля блоку постачати більше снарядів до Києва.

У четвер міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розкритикував ЄС за те, що він не "реалізував своє власне рішення" щодо спільної закупівлі боєприпасів для України, оскільки члени блоку сперечаються про те, як реалізувати ці плани.

Минулого місяця лідери ЄС домовилися про ідею об’єднатися та взяти гроші зі спільного банку, щоб допомогти доставити Києву до 1 мільйона снарядів протягом наступних 12 місяців, поки Україна відбиватиметься від вторгнення Росії. Але переговори на рівні послів зайшли в глухий кут щодо того, як витратити 1 мільярд євро, виділений на спільні контракти.

Основна суперечка в переговорах про закупівлю боєприпасів полягає в тому, наскільки обмежити гроші виробникам з ЄС і чи включати компанії в таких країнах, як США і Велика Британія.

Франція виступає за те, щоб гроші залишалися в межах блоку, тоді як інші, включаючи Польщу, побоюються, що європейська оборонна промисловість може не впоратися із завданням доставки 1 мільйона снарядів в Україну в обіцяні 12-місячні терміни.

Також у Politico написали про те, що Данія та Нідерланди відправлять Україні 14 танків Leopard 2. Однак поставки очікуються аж з "початку 2024 року".

"Нідерланди та Данія сьогодні оголосили про намір спільно придбати, відремонтувати та передати Україні 14 танків Leopard 2A4", – йдеться у спільній заяві міністрів оборони країн.

Міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен заявила, що українці "продовжують боротьбу проти російського агресора», і їхня рішучість є "сильною мотивацією для Нідерландів" продовжувати військову підтримку.

Танки Leopard 2A4 будуть придбані за 165 мільйонів євро, які будуть "порівну поділені" між Данією та Нідерландами, і очікується, що вони будуть поставлені "на початку 2024 року".

Крім цього, у Politico спробували уявити, яким буде ЄС у 2035 році. Там зазначили, що до середини 2030-х років ЄС матиме більше, а не менше членів — можливо, 36 порівняно з 27 сьогоднішніми.

Це буде більший, брудніший, але жорсткіший ЄС, сформований — як завжди — несподіваними подіями, і блоку доведеться боротися за захист своїх інтересів і цінностей у світі суперництва великих держав.

Після вторгнення Росії в Україну минулого року геополітика стала найпотужнішою рушійною силою, що посилює тиск на Брюссель і західноєвропейські столиці, коли справа доходить до усунення давніх перешкод на шляху подальшого розширення ЄС. Політичний тиск щодо прийняття всіх країн на захід від нової залізної завіси — включно з Україною, Молдовою та шістьма країнами-претендентами на Балканах — ймовірно, буде величезним за умови, що вони проведуть необхідні реформи.

З іншого боку, Туреччина навряд чи приєднається до 2035 року або, ймовірно, колись, навіть якби наступник президента Реджепа Таїпа Ердогана був більш проєвропейським і демократичним.

The Guardian:

У The Guardian написали репортаж про "залізних людей" – мережу залізниць України в умовах війни. Журналісти показали фоторепортаж про водіїв, залізничників і пасажирів третьої за величиною залізничної мережі в Європі протягом надзвичайного року, коли Україна захищається від агресії Росії.

"Дві інституції зіграли вирішальну роль у зриві російського плану завоювання України. Одна – українська армія. Вона успішно захистила столицю Київ і відбила значні території, захоплені торік Москвою на північному сході та півдні. Назріває черговий контрнаступ. Друге – як це не дивно – це українська залізниця", - відзначають журналісти.

BBC:

У BBC написали про те, що на World Press Photo перемогла фотографія пораненої вагітної жінки в Маріуполі. Знімок Євгена Малолєтки "Авіаудар по пологовому будинку Маріуполя" визнано світовим прес-фото року.

На знімку, зробленому для Associated Press, зображено поранену 32-річну вагітну жінку Ірину Калініну, яку несуть на ношах через уламки пологового будинку в Маріуполі, який був пошкоджений під час російського авіаудару.

Її дитина, яку назвали Мироном від слова "мир", народилася мертвою, а через півгодини померла й Ірина.

Український фотограф Євген Малолєтка був одним із небагатьох фотографів, які фіксували події у Маріуполі того часу.

Також у BBC написали про те, що українські виробники горілки відзначають зростання світових продажів. Коли минулого року Росія вторглася в Україну, її горілку швидко зняли з полиць у всьому світі. Це була можливість для конкуруючих українських брендів зайняти їх місце. Юрій Сорочинський каже, що вони з колегою "сповнені величезної гордості" за те, що їхня українська горілка Nemiroff продовжує стрімко зростати в усьому світі.

З річним глобальним продажем у 46,6 мільярдів доларів США горілка повсюдний продукт, який любителі алкогольних напоїв у всьому світі додають у безалкогольні напої, використовують як основу для коктейлю або в чистому вигляді як "шот".

Але минулого року горілка раптово опинилася в центрі уваги міжнародних ЗМІ після вторгнення Росії в Україну.

Початок конфлікту призвів до того, що західні споживачі, роздрібні торговці та уряди бойкотували та забороняли російську горілку.

Gazeta Wyborcza:

Польські журналісти Gazeta Wyborcza написали про те, що зернова криза не закінчується, а починається. Через чотири місяці новий урожай, а в Польщі зростає неприязнь до зерна з України.  

"Зернова криза триває вже рік. Уряд нічого не зробив, хоча знав, що проблема зростає. Лише тоді, коли фермери вийшли на вулиці, а елеватори були забиті українським зерном, було вирішено діяти", - пишуть журналісти.