Для російських журналістів поняття етики немає взагалі

Тут всі про Дождь. Тож ось вам трошки про російську школу журналістики.

Коли ви в ах#є, як вони могли так вчинити, треба розуміти, що для російських журналістів поняття етики немає взагалі.

Репутація, читачі, стандарти журналістики – все це було максимально далеко від Росії та російських журналістів, бо у них були абсолютно протилежні задачі: вкрасти й вижити

Читайте також: Правило "Дождя"

В них ніколи не було нормальних ЗМІ, а тільки державні або бандитські. Там і там платили мало. Тому, щоб заробити, російський журналіст мав намахати своє власне видання і втулити джинсу, де клієнт заплатив за рекламу не ЗМІ, а на карман журналісту. А потім ще треба було "пропєтлять" від бандитів, бо вони не люблять, коли у них крадуть гроші.

Репутація, читачі, стандарти журналістики – все це було максимально далеко від Росії та російських журналістів, бо у них були абсолютно протилежні задачі: вкрасти й вижити. Етика завжди була на останньому місці в списку пріоритетів для російської школи журналістики.

Читайте також: Цей "Дождь" не надовго…

Не дивно, що максимально дика історія з журналістами трапилася у мене саме з московським ЗМІ. Журналістка "Комсомольской правды" Наталія Мічковська виклала публічно нашу особисте листування, коли після початку війни у 2014 році я закликав бойкотувати ту всрату комсомольську газету. Цим листуванням Мічковська викривала моє гниле нутро, бо я, нібито, писав коментарі для "Комсомольской правды".

Листування, правда, було ще довоєнним, коли цих обізян банити ще не було за що. Після початку війни коментарів я не давав. Але ж Мічковська - руска журналістка і вона не могла не маніпулювати.

Дивлюся зараз на слюні Дождя, згадую Мічковську, ржу...

Джерело

Про автора: Сергій Марченко, експерт ринку праці, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.