До кінця 2023 р. уряд планує підписати угоду про доступ українських товарів на ринок ЄС

Економічна ситуація

Рівень невизначеності в економіці залишається надзвичайно високим, що, в першу чергу, пов’язано з важкопрогнозованим перебігом війни у 2023 р. Свідченням цього є те, що прогнози щодо зростання реального ВВП суттєво різняться: від +3.2% (уряд), близько 0% (НБУ) до -5% (Dragon Capital).

Війна з РФ суттєво пришвидшила переорієнтацію зовнішньої торгівлі України: за підсумками 2022 році 55% зовнішнього товарообігу припало на європейські країни (цей самий показник складав близько 41% та 30% станом на кінець 2021 р. та 2013 р. відповідно). До кінця 2023 р. уряд планує підписати угоду про доступ українських товарів на ринок ЄС. Окрім безпосереднього доступу до внутрішнього ринку ЄС, це призведе до уніфікації правил промислового виробництва в ЄС та Україні та повинно сприяти зростанню інвестиційної привабливості України (європейському бізнесу буде вигідно розташовувати виробництво для ринку ЄС на території України). 

До кінця 2023 р. уряд планує підписати угоду про доступ українських товарів на ринок ЄС. Окрім безпосереднього доступу до внутрішнього ринку ЄС, це призведе до уніфікації правил промислового виробництва в ЄС та Україні та повинно сприяти зростанню інвестиційної привабливості України

На забезпечення макроекономічної стабільності спрямовані дії уряду та Національного банку, зокрема, щодо підписання нової програми з МВФ (очікується не раніше II кварталу цього року), а підтримка зростання в середньостроковій перспективі вимагає залучення іноземних інвестицій: на минулому тижні мінекономіки та JP Morgan уклали меморандум про взаєморозуміння, а вже на цьому тижні президент зустрівся з командою топменеджер цього найбільшого інвестиційного банку світу та і взяв участь в режимі відеозв’язку в одному з наймасштабніших щорічних інвестиційних самітів, організованому JP Morgan. Водночас перехід до стійкого та динамічного відновлення можливий лише в умовах завершення бойових дій та наявності чіткого розуміння щодо зниження безпекових ризиків в середньо/довгостроковій перспективі. За інших обставин можливе відновлення залишатиметься "крихким". Підтримка навіть наявного стану економіки вимагає суттєвих надходжень зовнішньої фінансової допомоги. Тож провідна роль у забезпеченні стійкого відновлення у середньостроковій перспективі залишається за ЗСУ.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 14.02.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 7,5 млрд гривень на строки від 6 місяців до понад 2 років із дохідністю від 15% до 19,25%, а також 51,2 млн доларів США та 50,6 млн євро на строк 6 місяців із дохідністю відповідно 4,25% та 2,50%. Основний обсяг гривневих коштів (понад 7,3 млрд грн) було залучено за 2-річними паперами із погашенням у грудні 2024 року, які рішенням Національного банку включено до переліку бенчмарк-ОВДП. Завдяки високому попиту міністерство фінансів отримало можливість знизити середньозважену дохідність первинних розміщень за цим випуском з 19,59% (аукціон 24.01) до 19,07%. Загалом, середньозважений рівень дохідності нових гривневих розміщень становив 18,96%.

Ритмічність державних запозичень дозволяє уряду своєчасно та повною мірою виконувати свої соціальні зобов’язання

Ритмічність державних запозичень дозволяє уряду своєчасно та повною мірою виконувати свої соціальні зобов’язання. Так, за повідомленням міністерства фінансів у січні 2023 року на соціальні виплати з державного бюджету спрямовано 36,7 млрд гривень, зокрема 22,7 млрд грн на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 7,5 млрд грн на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини; 4,6 млрд грн на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам; 1,9 млрд грн на соціальний захист дітей та сім’ї; 8,4 млн грн на соціальний захист осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю.

Читайте також: Нафтовий зашморг для російського бюджету

Валютний ринок

Зменшення чистого попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків на міжбанківському валютному ринку минулого тижня обумовило скорочення інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти з резервів для збалансування ринку до 679 млн доларів США порівняно із 783 млн доларів США тижнем раніше.

Фінансовий сектор

За даними Національного банку показники адекватності капіталу банків за результатами січня залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 19,8% для регулятивного та 13,1% - для основного капіталу банків. Відповідні значення понад як у 1,5 раза перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування, яке наразі продовжує знижуватися. Так, за оперативними даними Національного банку обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору, у січні скоротився на 1,0%, в іноземній валюті – на 0,6%. Кредитування домогосподарств у січні залишалося на рівні попереднього місяця.

Скорочення обсягу наданих корпоративних кредитів спостерігається передусім у категорії працюючих кредитів: їх обсяг у грудні 2022 р. скоротився у гривні на 4,9%, в іноземній валюті – на 9,0%. Міграція працюючих кредитів у непрацюючі у грудні прискорилася, і станом на 01.01.2023 частка непрацюючих корпоративних кредитів банків збільшилася майже до 43% (за усіма кредитами – близько 38%).

Ресурсна база банків у січні зростала: депозити нефінансових корпорацій у гривні збільшилися на 0,9%, в іноземній валюті – на 7,0%

Водночас ресурсна база банків у січні зростала: депозити нефінансових корпорацій у гривні збільшилися на 0,9%, в іноземній валюті – на 7,0%. При цьому, відплив коштів із гривневих рахунків домогосподарств (на 2,0% за місяць) був компенсований збільшенням залишків коштів населення на рахунках в іноземних валютах (+2,6% за місяць). Достатній рівень фондування дозволяв банкам утримувати вартість залучених коштів, як у гривні, так і в іноземних валютах, на рівні попереднього місяця.

Читайте також: Інфляція в Україні: найбільше здорожчали яйця та пальне

Упродовж минулого тижня обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні близько 500 млрд гривень, з яких у депозитних сертифікатах НБУ – близько 320 млрд гривень. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі.

Спрямуванню ресурсів банків на кредитування сприяє реалізація державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня банками було видано 322 пільгові кредити на загальну суму 1.2 млрд грн, з яких близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 19,7 тисячі на загальну суму майже 81,6 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Частка пільгових кредитів на інвестиційні цілі становить близько 1%.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.