Інфляція в Україні: найбільше здорожчали яйця та пальне

Споживчі ціни у січні 2023 р. зросли на 0,8% порівняно з груднем попереднього року. В річному вимірі інфляція становила 26,0%, що на 0,6 відс.п. нижче показника грудня 2022 року.

Фактична інфляція виявилася значно нижчою торішніх прогнозів уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 30-31%. В січні 2023 р. НБУ оновив прогноз річної інфляції, тепер її значення на кінець І кварталу 2023 р. складає 23,6%, а на кінець 2023 року - 18,7%.

Найвищі темпи поточного зростання цін зафіксовано у харчових продуктах та пальному:

• харчові продукти: +33% в річному вимірі;
• автомобільне пальне та мастила: +62% в річному вимірі.

Серед харчових продуктів за рік найбільше подорожчали яйця (+73%), фрукти (+77%), риба (+46%).

Основний вклад в прискорення цін здійснили немонетарні чинники (за моїми оцінками їх вклад в річну інфляцію — близько 80%). Приріст вартості витрат внаслідок воєнних шоків, здорожчання енергоносіїв, девальвація обмінного курсу, зміни ланцюгів постачання та ринків збуту, перепрофілювання бізнесу – основні немонетарні причини корекції споживчих цін. По значній номенклатурі товарів підвищилась частка товарів іноземного виробництва, що призводить до імпорту інфляції та здійснює додатковий тиск на обмінний курс.

Основний вклад в прискорення цін здійснили немонетарні чинники (за моїми оцінками їх вклад в річну інфляцію — близько 80%). Приріст вартості витрат внаслідок воєнних шоків, здорожчання енергоносіїв, девальвація обмінного курсу, зміни ланцюгів постачання та ринків збуту, перепрофілювання бізнесу – основні немонетарні причини корекції споживчих цін

Водночас стримувальним чинником інфляції було скорочення сукупного попиту, яке посилилось після руйнування Росією цивільної енергетичної інфраструктури України. За оцінками Уряду за підсумками 2022 р. середня реальна заробітна плата скоротилася на 17%, безробіття зросло втричі (до 28% від робочої сили), а реальні споживчі витрати впали на 20%. Масова мобілізація чоловіків до лав ЗСУ виступає додатковим чинником скорочення попиту.

Також стримувальним фактором росту споживчих цін було запровадження Урядом мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів все одно рано чи пізно відбудеться.  

Читайте також: Нафтовий зашморг для російського бюджету

Інфляція та обмінний курс. Офіційний обмінний курс гривні до долара США в річному вимірі девальвував на 31% (за готівковим сегментом – на 42%), що посилило тиск на ціни, особливо зважаючи на підвищення потреб економіки в імпорті після масштабних воєнних руйнувань та виведення з ладу енергетичних потужностей України. Однак, вплив девальвації на інфляцію не має спірального ефекту, оскільки режим обмінного курсу залишається фіксованим (36,6 грн за 1 дол.), а рівень валютних резервів країни підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни.

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за підсумками 2022 р. склав 1,4 трлн грн або близько 30% ВВП (без врахування грантових джерел)

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за підсумками 2022 р. склав 1,4 трлн грн або близько 30% ВВП (без врахування грантових джерел). Продовження воєнних дій, фінансування відновлення звільнених територій та  пошкодженої енергетичної інфраструктури зумовлюватимуть подальше розширення фіскального дефіциту. Незалежно від джерела покриття цього дефіциту (емісія, міжнародна допомога чи позики), його фінансування спричинятиме надходження додаткової грошової маси в економіку, що тиснутиме на ціни. Розширення фіскального дефіциту вже зумовило суттєве збільшення банківської ліквідності та загалом широкої грошової бази економіки: +40% за підсумками минулого року.

Суттєві відхилення фактичної інфляції від офіційних прогнозів вказують на актуальність дискусії щодо можливої модифікації параметрів поточної державної політики для забезпечення оптимального її впливу на  економіку. Війна та економічна криза підвищили значущість стабілізаційної ролі монетарної та фіскальної політики для відновлення активності економіки на рівні її потенційних можливостей, формування надійної економічної бази для фінансування державою воєнних видатків, зниження ризиків масового безробіття для збереження трудових ресурсів країни.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.