Доля країни впирається в (не)готовність президента звільнити Єрмака
До затяжної позиційної війни а-ля Перша Світова, ані ми, ані наші союзники не готові
Навряд чи я перший, кому прийшла ця думка. Скажіть, у вас немає враження, що відверті "гойдалки" останніх місяців із наданням нових видів зброї пов’язані не так з обережністю наших західних партнерів і небажанням спровокувати Путіна на безумні дії, як із незгодою Зеленського виконувати певні умови Заходу, наприклад, щодо декількох конкретних персоналій зі свого оточення?
Безумовно, руки в Байдена со товаріщі добряче зв‘язані. Припинити як військову, так і фінансову підтримку України вони не можуть, бо це фактично означає дати Путіну виграти війну. З іншого боку, терпіти в керівництві України відверто скомпрометованих (якщо не прямо ворожих) персонажів вони також не готові. Тому щоразу з постачанням саме нових видів зброї маємо якісь нові проблеми — навіть там, де рішення вже прийняті.
Читайте також: Український титан: що чекає Коломойського
Припинити як військову, так і фінансову підтримку України вони не можуть, бо це фактично означає дати Путіну виграти війну. З іншого боку, терпіти в керівництві України відверто скомпрометованих (якщо не прямо ворожих) персонажів вони також не готові
Читайте також: Про Вікторію Спартц і дивні "соупадєнія"
Врахуймо, що до затяжної позиційної війни а-ля Перша Світова, ані ми, ані наші союзники не готові. І шанс повернути наші території вже в цій кампанії у нас буде хіба що в найближчі 6-10 місяців. А можливість зробити це без додаткових важких озброєнь, нових літаків і ракет у нас з‘явиться навряд. І потрібні вони негайно.
Тепер уявіть, що доля країни сьогодні впирається просто в (не)готовність президента звільнити умовного Єрмака.
Звичайно, значною мірою це мої спекуляції (серйозних інсайдів не маю). Але мені дуже воно схоже на правду.
Про автора. Карл Волох, політаналітик, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе