Я переконаний, що Україна переможе, якщо США дадуть обіцяну допомогу, - американський дипломат Брайза

Насамперед хотів би розпочати нашу розмову з того, що відбулось у Давосі. Давоський форум - це ключова подія, коли йдеться про звірку геополітичних годинників Європейського Союзу, Сполучених Штатів і того, що називається сірою владою, зокрема йдеться про фінансовий сектор і не лише про нього. Там був прем'єр-міністр Китаю. Нікого з боку Російської Федерації, зокрема коли ми говоримо про офіційних емісарів, не було. Ця історія надзвичайно важлива, тому що це одне лише питання - про фінанси, це питання про середньострокові перспективи для України і загалом про підтримку нашого цивілізаційного вибору. Але Росія поставилась Давоського форуму надзвичайно агресивно.

Росію більше не вітають на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, і "Російський дім", який колись був центром світової уваги, поступився місцем "Українському дому". Принаймні минулого року цей простір у Давосі був присвячений пам'яті жертв російської агресії. Це ще одна ознака того, що Росія відсувається на задній план світової арени. Якщо раніше вона була бажаним партнером для багатьох країн, то сьогодні її статус перетворився на вигнанця.

Як зараз будуть поводитися європейська спільнота, Америка, зокрема йдеться про адміністрацію Байдена, і Росія. Розуміємо, що тривають дуже довгі дебати між республіканцями і демократами. Ми в Україні вкрай нервово, якщо не істерично сприймаємо внутрішньоамериканський політичні дебати, але сподіваємось на краще. З другого боку розуміємо, що тривожаться надзвичайно сильно наші європейські союзники, тому що ми бачимо, як Росія готує своє населення до не просто протистояння з Заходом, але до можливої агресії проти тих чи інших держав-членів НАТО, зокрема Естонії. Отже, що в нас відбувається з позицією Сполучених Штатів і наскільки вони будуть готові чітко і агресивно відповісти в разі безпосередньої небезпеки для держав НАТО або підняття агресії проти України. Ми побачили на прикладі Ємена, що можна діяти чітко і сміливо.

Я не думаю, що в адміністрації Байдена ведуться особливі дебати про допомогу Україні. Адміністрація Байдена хоче надати додаткові 60 мільярдів доларів допомоги Україні, і переважна більшість членів Конгресу, як я вже казав, хочуть, щоб ця допомога надійшла в Україну. Є лише невелика група радикальних ультраправих республіканців, які використовують бажання Байдена надати цю допомогу Україні, щоб вимагати від нього іншого, зокрема, нової політики щодо захисту американсько-мексиканського кордону.

Протягом російського вторгнення в Україну, адміністрація Байдена виступала з риторичною підтримкою і не поспішала з військовою, завжди постачаючи черговий тип озброєння, якого відчайдушно потребує Україна, з певною затримкою. Така тенденція, ймовірно, триватиме і надалі.

Не передбачаю, що в найближчій перспективі Росія нападе на територію НАТО в Естонії, Латвії чи Литві.

Росія застрягла в своїх окопах в Україні. Україна успішно відтіснила Чорноморський флот зі своєї території, а Путін розуміє, що якщо він розпочне військові дії на території НАТО, це виведе його у стан війни з Альянсом, а він цього не хоче.

Коли я очолював аналітичний центр у Таллінні, після російського вторгнення в Україну у 2014 році, ми були стурбовані і вивчали можливі сценарії, згідно з якими, як і у випадку з Кримом, Росія могла б відправити туди війська, приховуючи свою причетність - скажімо, тих же "зелених чоловічків". Це ті сценарії, де вони стверджують, що Росія тут ні при чім. Ці війська окупують якісь незначні адміністративні центри, а потім Путін скаже: "Це російські війська. Ми захопили територію НАТО. Чи готові ви до ядерної війни, щоб спробувати звільнити ці неважливі будівлі? Це те, що викликає у мене тривогу, або те, що перебуває за межею відповіді за 5-ю статтею, в разі якщо Росія нападе на територію НАТО, що може назавжди дискредитувати НАТО.

Проаналізуйте зараз меседж Кремля, який озвучив у своєму телеграм-каналі колишній президент Російської Федерації Медведєв. Це надзвичайно агресивний текст і тут йдеться не про те, що вони змінили свої наративи. Свого часу вони говорили, що вони воюють з поганою українською владою, але зараз ні. Медведев озвучив план екзистенційної війни, з тим що називається українство і сказав, що українцями просто бути небезпечно, і пред'явили величезні претензії, зокрема йдеться про окупацію нашої країни.

Від початку російського вторгнення в Україну, колишній президент і прем'єр-міністр Медведєв виглядає, м'яко кажучи, неадекватним через свої агресивні виступи та постійні погрози щодо застосування ядерної зброї. Звичайно, це були лише слова. Але те, про що ви говорите, викликає глибоке занепокоєння, тому що на мій погляд - це правда.

Путін, Медведєв та еліта путінського режиму вирішили, що їхньою метою є знищення України.

Вони так і сказали. Путін говорив про це ще кілька років тому у своїй дуже довгій статті, в якій заперечував існування української нації. Отже, мета Путіна - знищити Україну, однак йому це не вдасться. Чому Медведєв так висловлюється? Як на мене, такі, можливо, щирі, але недосяжні цілі пов'язані з тим, що він хоче позиціонувати себе серед путінської еліти, як то кажуть, намагаючись бути більшим католиком, ніж Папа Римський. Я вважаю, що немає жодного шансу, що Росія досягне таких цілей. Проте є необхідність, щоб Європа і США надали Україні обіцяну допомогу негайно, і щоб Україна могла ефективно та краще, ніж зараз захищати своє небо. Абсурдно очікувати, що Україна зможе витіснити окопані російські сили не контролюючи небо.

Ми бачимо певні надзвичайно позитивні сигнали з боку наших друзів на Заході, зокрема йдеться про підписання низки безпекових угод. Ключова - це безпекова угода з Великою Британією. З іншого боку є неприємні сигнали, зокрема він надійшов від федерального міністра Швейцарії, який сказав, що дуже важко обговорювати Формулу миру і дуже важко її буде реалізовувати не маючи певних перемовних позицій з Російською Федерацією. Як ми будемо реалізовувати Формулу миру і наскільки будуть готові її реалізовувати наші друзі, партнери і союзники за умов якщо Росія буде лише піднімати градус ескалації?

З Путіним практично немає можливості вести переговори, оскільки лише півтора тижні тому він заявив, що його цілі в Україні залишаються незмінними - це денацифікація та демілітаризація України, а також забезпечення того, що Україна ніколи не вступить до НАТО. Коли Путін висуває такі вимоги, а Медведєв у своєму стилі погрожує, вони чітко вказують, що не готові до переговорів. Таким чином, якщо Росія продовжить ескалацію, то, звісно, жодних переговорів не буде.

Наскільки я пам'ятаю, федеральний міністр Італії сказав, що підтримка України залишається потужною, але він хотів би бачити переговори, тому що всі хочуть, щоб війна закінчилася. Попри це, можете не сумніватися, ми підтримуємо Україну і хочемо продовжувати надавати їй допомогу. Тому я анітрохи не хвилююсь через ці заяви. Я вважаю, що в разі надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу, і це буде або на рівні 27 країн, якщо Віктор Орбан, нарешті, поступиться, або, як стверджують багато європейських лідерів, на рівні 26 країн ЄС без Угорщини. Допомога буде надходити, і чим більше Росія вдаватиметься до ескалації, тим більше допомоги отримає Україна.

Я вже згадував про безпекову угоду зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Розуміємо, що назрівають ще додаткові безпекові угоди. Ключова історія, як будуть наповнюватися такі речі як, наприклад, надання необхідної військової допомоги, адже від цього буде залежати, наскільки сильно і наскільки далеко будуть готові піти наші партнери по безпекових угодах.

Наскільки далеко? Думаю, що до фактичного перебування натівських військових на території України не дійде.

Однак є деякі члени НАТО, про яких ми говорили, які, не під егідою НАТО, можуть надіслати в Україну свої власні військові сили і засоби.

Це питання час від часу з'являється, і немає чіткої відповіді на те, якими є межі для окремих західних партнерів України, окрім того, що НАТО не буде безпосередньо втручатись, якщо тільки деякі країни-члени НАТО не зазнають нападу з боку Росії. Проте, повертаючись до вашого попереднього запитання, чим більше Росія ескалує, тим більша ймовірність того, що деякі країни-члени НАТО будуть втручатись у ситуацію на місцях. Я також думаю, що чим більше Україна зможе досягти успіху і утримати Чорноморський флот подалі від Чорного моря, тим більше вона зможе підготуватися за підтримки своїх західних друзів, щоб зруйнувати сухопутний міст між Кримом і Росією. Переконаний, що ми будемо спостерігати ще більше допомоги від країн Заходу.

Колишній президент Дональд Трамп продемонстрував, що він може набирати. Він виграв праймеріз з розгромним результатом. Відповідно дуже сильно непокояться європейські країни-члени НАТО, дуже сильно непокоїмось ми. Дональд Трамп дає доволі дивні сигнали. У своєму крайньому інтерв'ю він заявив про те, що знає, як домовлятися з Путіним і міг би допомогти Зеленському. Такі доволі скептичні обіцянки. Але Дональд Трамп є реальністю політичного життя Сполучених Штатів. Чого нам чекати в найближчі місяці?

Перш за все, шанси, що Дональд Трамп стане кандидатом від Республіканської партії є дуже високими. Наступні праймеріз відбудуться у вівторок у Нью-Гемпширі, і він ймовірно знову переможе з вражаючим відривом, як це щойно сталося в Айові. Гадаю, що його основні суперники - Ніккі Хейлі та Рон ДеСантіс, вибудуть і Трамп таки стане кандидатом від республіканців. Занадто рано передбачати, чи зможе він перемогти Джо Байдена, але якщо це станеться в листопаді, він уже кілька разів висловлював думку щодо ефективності НАТО в минулому і пропонував США вийти з Альянсу. Але він не зможе цього зробити, оскільки Конгрес ухвалив закон, згідно з яким президент США не може вивести Сполучені Штати з їхніх договірних зобов'язань перед НАТО. Сенат затверджує договори, і тільки йому під силу анулювати участь США в Північноатлантичному договорі, але цього не станеться. Тож США залишаться в НАТО.

Трамп агресивно говорить про припинення війни в перший же день свого перебування на посаді, якщо його переоберуть, а це означає, що він чинитиме тиск на президента Зеленського, щоб той вів переговори, навіть якщо Україна не буде до них готова, і це викликає занепокоєння.

З іншого боку, не забуваймо, що саме президент Трамп після того,  як прийшов до влади, зробив те, на що не наважувався Барак Обама, а саме надав Україні значну летальну допомогу, тобто протитанкову зброю після вторгнення Росії в Україну у 2014 році. Тож після того, як Дональд Трамп, не дай Боже, знову стане президентом, він буде обмежений у радикальності своїх дій. Проте я відзначаю, що він намагається вчинити дуже радикальні кроки, особливо щодо України, НАТО та внутрішньої політичної системи США. Його погрози щодо звільнення десятків тисяч досвідчених державних службовців та їх заміни своїми політичними приятелями виглядають серйозними. Навіть якщо, враховуючи американське законодавство, це важко реалізувати, він все ж намагатиметься впроваджувати радикальні зміни.

Які помилки були би для нас найгіршими та найфатальнішими? Яких помилок ми не маємо права собі дозволити зробити?

На мою думку, важливо, щоб українське суспільство не втрачало духу боротьби, який воно демонструвало досі. Політичні розбіжності всередині країни не повинні використовуватися для збурення напруженості, що виникла через війну. Зараз для України як ніколи потрібно залишатися єдиною. Я підтримую президента Зеленського у тому, що зараз не час проводити вибори, точно не в розпал екзистенціальної війни. Крім того, я маю повну впевненість, що Україна здобуде перемогу, і що ми врешті-решт надамо Україні необхідну підтримку. Якщо вона продовжить боротьбу, не лише ті неймовірно хоробрі солдати, чоловіки і жінки, які перебувають на полі бою, а й усе громадянське суспільство, яке об'єдналося, щоб підтримати Україну, і якщо Росія залишиться такою ж деморалізованою, як і на полі бою, то Україна неминуче переможе. Проте важливо, щоб Україна зберігала внутрішню єдність, аналогічну трансатлантичній єдності, з якою ми всі в НАТО повинні підтримувати Україну. А найбільшою загрозою для перемоги України, на мою думку, є наша спроможність надати необхідну допомогу, яка потрібна Україні для перемоги.