Причетність України до підриву Північних потоків не встановлено

Офіс генерального прокурора не встановив причетність України до підривів "Північного потоку 1" та "Північного потоку 2", українська влада взаємодія з відповідними німецькими органами

Зміст

Про це повідомив Офіс генпрокурора.

"У межах цього провадження українськими правоохоронними органами проводяться необхідні слідчі та інші процесуальні дії, зокрема допити свідків та отримання інформації, що має значення для встановлення обставин події. За результатами вже проведеної роботи та отриманої інформації, на даний час, не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність до вчинення цих протиправних дій держави Україна", – йдеться в матеріалі.

Там водночас додають: слідство ще триває, так само як і збір необхідних доказів та їх дослідження.

Наголошується, що Офіс генпрокурора також взяв до уваги повідомлення Німеччини про скерування обвинувального акта у справі щодо підриву потоків.

"Наголошуємо: висунення обвинувачення є процесуальним рішенням сторони обвинувачення і не є встановленням вини особи чи остаточною оцінкою обставин кримінального провадження", – підкреслюють прокурори.

Наразі українська сторона продовжує співпрацювати з відповідними німецькими органами та здійснює необхідні слідчі та процесуальні дії.

Історія справи про підрив Північних потоків

У ніч на 26 вересня 2022 року в газопроводі "Північний потік - 2" сталося раптове падіння тиску. Вже 27 вересня стало відомо, що напередодні запуску Балтійського газопроводу до Балтійського моря вилився газ з російського газопроводу "Північний потік - 2".

Експерти з'ясували, що на маршрутах газопроводів "Північний потік" та "Північний потік - 2" у Балтійському морі 26 вересня стався вибух техногенного характеру потужністю близько 700 кг у тротиловому еквіваленті. А тоді генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав інцидент диверсією.

Після того, 16 березня, стало відомо, що Данія не має наміру допускати представників Росії до розслідування підводних вибухів на газопроводах. Пізніше, 27 квітня, у Данії підтвердили, що російське спеціальне судно СС-750 перебувало поруч із газопроводом "Північний потік" за чотири дні до того, як труби було підірвано.

У суботу, 10 червня, видання The Wall Street Journal опублікувало статтю, в якій сказано, що ті, хто влаштував диверсію на газопроводах, могли використовувати Польщу як базу для проведення атаки. При цьому видання посилається на результати аналізу даних з яхти Andromeda, яку, ймовірно, використовували для здійснення підриву газопроводів. Згідно з цими даними судно заходило в польські води, відхилившись від курсу.

11 червня уповноважений польського уряду з питань безпеки інформаційного простору, речник міністра-координатора з питань спецслужб РП Станіслав Жарин спростував причетність Польщі до підриву "Північних потоків".

21 серпня 2025 року італійська поліція затримала громадянина України, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводу "Північний потік". Під час судового засідання він відкинув звинувачення й відмовився від екстрадиції до Німеччини.

28 серпня ARD, Süddeutsche Zeitung та Zeit у спільному розслідуванні зазначили, що у Німеччині вважають, що встановили особи всіх причетних до підриву "Північних потоків", і всі вони - громадяни України.

4 вересня повідомлялося, що апеляційний суд Італії відклав розгляд справи про екстрадицію українця, якого підозрюють у вибухах на "Північних потоках", до 9 вересня.

1 жовтня Варшавський окружний суд постановив взяти під варту на сім діб українця Володимира З., якого підозрюють у причетності до підриву газопроводу "Північний потік" у 2022 році.

27 жовтня суд у Болоньї схвалив екстрадицію українця, якого підозрюють у підриві газопроводу "Північний потік" у 2022 році, до Німеччини.

1 липня 2026 року генеральний прокурор Німеччини вперше висунув обвинувачення в справі підриву газопроводів "Північний потік" — звинуваченим став 50-річний українець Сергій Кузнєцов, якого в матеріалах слідства зазначають як Сергій К.

За версією слідства, Сергію К. інкримінують атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру — за міжнародним кримінальним правом це воєнний злочин — а також підпал вибухівки та знищення споруд. Слідчі вважають, що саме він очолював групу диверсантів і мав командування на борту вітрильної яхти "Андромеда", з якої восени 2022 року здійснили підрив газопроводів. Наразі він перебуває під вартою в Гамбурзі — його затримали минулого літа під час відпустки в Італії.

За даними видань, доказова база проти підозрюваного виявилася переконливою: перебуваючи під вартою в Італії, він телефонував рідним і знайомим і, за їхніми словами, сам себе видав у розмовах про диверсію. Слідчі також знайшли на його мобільному телефоні докази причетності до атаки.

Слідчі виявили на яхті "Андромеда" сліди суміші вибухових речовин гексогену й октогену. Загалом ідентифікували сімох підозрюваних — один із них, за даними слідства, згодом загинув на війні проти Росії.

Згідно з ухвалою Федерального суду Німеччини (BGH), Сергій К. на момент подій обіймав офіцерську посаду в підрозділі спецпризначення Збройних сил України. У суді також ідеться, що операцію, найімовірніше, провели "за дорученням іноземної держави" в рамках спецоперації, за яку відповідали державні структури в Києві. Ймовірним організатором вважають колишнього офіцера української розвідки Романа Червінського, який заперечує звинувачення. За даними інсайдерів, операцію також погодив тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який теж це заперечує.

Захист підозрюваного вимагав захисту від переслідування, посилаючись на функціональний імунітет — мовляв, атака на газопроводи була воєнною дією проти Росії. Верховний суд Німеччини відхилив цю скаргу. Судовий процес над Сергієм К. має розпочатися восени у Ганзейському вищому земельному суді в Гамбурзі.

2 липня німецьке слідство стверджувало: операцію з підриву газогонів розробили за дорученням держорганів Українию

2026, четвер

9 липня