Торік у дрібних посилках в Україну надійшло товарів на 92,9 млрд грн: у RAU пояснили, чому підтримують оподаткування міжнародних відправлень

Про це заявили в Асоціації ритейлерів України (RAU) у коментарі Еспресо.

"Оподаткування міжнародних посилок у нинішній моделі є, на нашу думку, загалом виправданим кроком, оскільки йдеться не про запровадження нового податкового навантаження як такого, а про усунення системної податкової нерівності, яка тривалий час працювала на користь транскордонних платформ і створювала конкурентні переваги для імпорту порівняно з українським виробником, легальним імпортером та офіційним ритейлом", – кажуть в асоціації. 

Нагадаємо, йдеться про законопроєкт №15112 про оподаткування міжнародних відправлень ПДВ не залежно від їх вартості (на сьогодні посилки до 150 євро не оподатковуються). При цьому для некомерційних відправлень між приватними особами пропонують встановити пільгу у 45 євро. 

Читайте також: Не більше 500 г кави в посилці від мами з Італії: в Україні можуть змінити умови міжнародних відправлень навіть від родичів

"З погляд ринку, ключова проблема полягає в тому, що значний обсяг товарів сьогодні заходить в Україну через механізм дрібних міжнародних відправлень у режимі, який фактично не передбачає повноцінного оподаткування, тоді як український бізнес працює у значно більш регульованому середовищі. У результаті формується перекіс конкуренції, коли ціна імпортного товару часто є нижчою не лише за рахунок ефективності виробництва, а й через різницю у податковому та регуляторному навантаженні, – пояснюють у RAU. – Саме тому такі зміни важливі не лише з фіскальної точки зору, а також для підтримки українського виробництва та розвитку внутрішнього ринку. Вирівнювання правил дозволяє нівелювати штучну перевагу ultra-low-cost сегмента, у якому ціна часто формується за рахунок спрощених режимів, а не реальної ефективності. Це також сприяє формуванню більш якісного конкурентного середовища, де українські компанії отримують можливість розвиватися на рівних умовах". 

Скажімо, за даними Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) за 9 місяців 2024 року, серед 100 найбільших отримувачів міжнародних поштових відправлень 81 фізична особа, яка отримала 18 765 посилок до 150 євро. Тобто одна особа в середньому отримала 232 посилки за 9 місяців на одну особу.

"Це не дає підстав автоматично стверджувати, що весь цей обсяг був перепроданий, але точно свідчить про масштабне використання механізму дрібних відправлень далеко не лише для класичного особистого споживання, – кажуть у RAU. – Додатково слід враховувати і загальну динаміку ринку. За даними НКЕК, за 9 місяців 2025 року обсяг міжнародних відправлень зріс на 25,2 млн одиниць, або на 126% проти аналогічного періоду 2024 року. Це означає, що сегмент стрімко масштабується, а отже питання його прозорого оподаткування та відмежування реального B2C-споживання від прихованої комерції стає ще актуальнішим". 

За даними дослідження ІСЕТ проведеному у березні 2026 року, у 2025 році понад 56% міжнародних відправлень (на суму 92,9 млрд грн) не підлягали оподаткуванню, а загальні втрати державного бюджету сягнули 18,6 млрд грн. 

"Загалом, за оцінками, наведеними у дослідженні, за період повномасштабної війни бюджет недоотримав близько 43,4 млрд грн потенційних податкових надходжень у цьому сегменті, що фактично означає перерозподіл цих коштів на користь іноземних (передусім китайських) виробників та платформ", – зазначають в асоціації. – У сукупності ці фактори свідчать про те, що чинна модель використовується не лише для задоволення споживчих потреб, а і як інструмент системної оптимізації оподаткування та фактичного ведення комерційної діяльності поза прозорими правилами ринку. Саме тому позиція Асоціації полягає в тому, що такі зміни до Податкового кодексу є виправданими, якщо вони впроваджуються у збалансований спосіб". 

Водночас в асоціації зазначають що окремі положення законопроєкту дійсно викликають дискусію в бізнес-середовищі,  тож потребують до опрацювання до другого читання. Зокрема, важливо, аби нарахування податку відбувалось на етапі купівлі, без створення додаткового адміністративного навантаження для громадян. Також має бути перехідний період та зрозумілі правила для  міжнародних платформ та збереженням винятків для справді некомерційних відправлень. 

• 30 березня Кабінет Міністрів України  замість "одного великого податкового законопроєкту" схвалив три окремі.  Це законопроєкт про зміну підходів до оподаткування цифрових платформ,  оподаткування міжнародних посилок, а також продовження військового збору на три роки після завершення воєнного стану.