Газ і кулі. Як Росія схиляє Банкову до економічної капітуляції

Якщо наша держава десь зближувалась із Заходом — у хід ішла улюблена заготовина: “Україна краде російський газ”. Якщо уряди проявляли якусь самостійність і намагалися витягнути економічні показники — Росія обов’язково пропонувала унікальну знижку на газ. Одна із них — фірташівська афера "РосУкрЕнерго" дозволила найближчому путінському оточенню — Аркадію Розенбергу та майбутньому патріарху Кирилу масштабно запустити руки-ноги в Україну нульових. Саме за газові російські кошти Фірташ за іронією долі купить на французькій Рив‘єрі маєток, який колись належав бельгійському королю Леопольду II. Тому самому, який геноцидами знищив 10 мільйонів конголезців.

Далі був газовий шантаж припинити постачання і заморозити Україну на бурульку в новорічну ніч 2008/2009 років. Тоді "Газпром" погрожував Україні ціною у 450 доларів. А ще обіцяв показати кузькіну мать в економічній сфері. Західні країни тисли на Україну, бо боялись лишитись без тепла — і Юлія Тимошенко у підсумку підписала дуже невигідний контракт. "Кабальні угоди" — так це увійде в новітню історію. Ці швидкі контракти остаточно закріпили газову монополію Російської Федерації на постачання газу до України. А ще нав’язали нам штрафи у разі недобору газу. Всі ці контракти потім ударили за кілька років по самій ініціаторці прямих переговорів із "Газпромом" — Юлією Тимошенко. Вона кілька років провела за ґратами у Харкові. Далі "Нафтогаз" на основі саме цих документів" кілька років судився із "Газпромом".

Апофеозом того, як викрутити Україні руки в обмін на дешевий газ стали Харківські угоди. Верховна Рада України освятила домовленості про перебування Чорноморського флоту РФ до 28 травня 2042 року. В обмін на знижку у 100 доларів на кожну тисячу кубометрів газу, яка постачається в Україну. Якщо дивитись на ці події із деякої історичної відстані — саме 27 квітня 2010 року можна вважати початком окупації півострова Крим. Саме з цього часу РФ почала приховано привозити модернізовану та відремонтовану техніку, щоб підсилити наявну групу військ. Саме одіозна угода стала приводом аби Госдума РФ погодила вторгнення до Криму та його подальше приєднання. "Мы просто свой флот защищали от украинцев", — цей аргумент є дуже популярним хоч у Скобєєвої, хоч у Навального, хоч у колишньої зірки "Дом-2", а нині ліберальної політичної блогерки Альони Водонаєвої.

Варто, мабуть, згадати й 2015 рік, коли Росія не лише окупувала Крим і Донбас, а й активно намагалася залучити свій головний енергетичний козир, шантажуючи припиненням постачання газу. Для воюючої й дуже слабкої України це могло б стати смертельним ударом. І добре, що в уряді Арсенія Яценюка вирішили впровадити схему реверсного постачання, за якої газ доходив до кордонів та купувався у країни ЄС. Головною перевагою цієї схеми стала навіть не ціна, а абсолютна відсутність загроз і маніпуляцій з боку Росії. Україна сплачувала лише фактичну ціну газу і ціну за транспортування до кордону. Якихось шість років такої практики і публічно розповідати, що ти хочеш напряму купувати газ у російського "Газпрому" чи інших путінських товаришів стало якось непристойно. Тут варто нагадати, скільки суспільного осуду отримав нинішній очільник НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко, коли висловив бажання скуповуватися енергоресурсами у "Новатеку" та "Роснєфті". Наче журналісти й просунуті українці не можуть нагуглити, що за цими компанії видніються вуха Геннадія Тимченка та Ігоря Сєчина — двох потужних гаманців Путіна, які ходять під американськими санкціями.

Однак — враховуючи те, що Росія дуже тішиться добудовою Північного потоку-2 і шаленими цінами на газ — п’ята колона в Україні знову підіймає голову. І обіцяє нам тут влаштувати "Холодомор". Комунальний, вибачайте, геноцид, який можна зупинити лише прямими переговорами із "Газпромом" і політичними поступками.
Що ж, завдяки чудовій політиці Володимира Зеленського у 2019-2020 роках, коли Банкова активно шукала мір в очах Путіна і ладна була пуститися у всі тяжкі — опалювального сезону чекаєш з осторогою.

Поки Зеленський витягував із нафталіну Сергія Сивоху і грався у платформу примирення — де Київ обов’язково має дати більше грошей і політичних прав оркам з ОРДЛО, Росія спокійно будувала свій Північний потік-2. Поки Банкова обіцяла швидкий мир шляхом штрафів для наших військовослужбовців за постріли у відповідь, за розвідку і використання безпілотних літальних апаратів — Кремль вперто прокладав труби Північним морем. І урешті Москва дочекалась свого зоряного часу — коли німцям треба газ, щоб перекрити операційний розрив між виведенням з роботи їх вугільних ТЕЦ та введенням на повну міць "зеленої енергетики". І скористалась цим шансом на повну. Та почала нову гібридну газову війну. Тобто, почала штучно обмежувати постачання газу в Європу під приводом ремонту на Північному потоці-1. Паралельно на повну міць продаючи газ до Китаю. Всім цим створюючи величезний дефіцит газу в Європі. Все це робить, щоб набити персональні "кубишки" Путіна, Тимченка, Розенберга та Сєчина - і примусити Європу та Україну до лояльності.

Щоб зрозуміти що думає Кремль насправді, підемо давно перевіреним шляхом – увімкнемо Ольгу Скабєєву, один з офіційних рупорів державної російської пропаганди. Ось що видає своїм чорним ротом це створіння. Що РФ до дефіциту газу ні до чого, воно саме якось так вийшло. Зелена енергетика – гівно, тому дружіть з Москвою і купуйте наш газ. Але якщо хочете, щоб все було зовсім ок – то будьте ласкаві та покірні як Олександр Лукашенко, і здавайтесь нам. Тактика Росії очевидна – підняти ціни до такого рівня, щоб Європа дала задню і якомога швидше дозволила не просто використання Північного потоку-2, а ще й використання його в обхід газових законів ЄС. Тобто, "Газпром" хоче качати та продавати самому – щоб остаточно закабалити Європу. І уже маючи економічний вплив на Захід — вхопити Україну за горло.

З тривожного — поведінка самої України та її верхівки. Замість того, аби вибудовувати новий формат відносин із нашими найближчими партнерами — Польщею, Чехією, Словаччиною, Литвою, Латвією та Естонією — у нас створюють групи, яка має… мінімізувати наслідки Північного потоку-2 для України. Очолює її традиційно, як і всі схожі утворення…Андрій Єрмак. Якось ми пропустили той момент, що очільник Офісу президента виявився унікальним експертом з міжнародного права та газового ринку ЄС. Як то кажуть, Лана Зеркаль і Андрій Коболєв — вийшли покурити з таких новин.
 

Не так давно авторка цих рядків запитувала напряму: "Чи ж якісь варіанти?" у колишнього першого заступника міністра економічного розвитку та торгівлі Максима Нефьодова.

"В інтересах України домогтися максимальної кількості гарантій, які допоможуть продовжити російський газовий транзит і запобігти використанню газотранспортних мереж як зброю. І, звичайно, нам треба працювати над асиметричними відповідями на можливу загрозу. Над будівництвом LNG-терміналів, угод про постачання газу з Америки, допомогу США у видобутку власного газу, інтеграції енергетичних систем з ЄС в рамках NSI. Це все зменшило б нашу залежність від російської газової голки", — сказав Нефьодов.

"Було б домогтися, щоб за посередництва США і, можливо, Німеччини, був заключений довгостроковий контракт з можливостями продовження транзиту. Можливо, з механізмом "качай або плати" для "Газпрому", а головне — з фіксацією переміщення точки видобутку газу з українського східного кордону на західний", — додав колишній урядовець.

Але я чомусь сумніваюсь, що на Банковій у групі Єрмака скористаються усіма цими слушними порадами: реформуйся, або помри в російському рабстві.
Ще один дуже неприємний аспект цієї історії іде від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Ось, що він обіцяє щодо цін:

"Якщо хтось з міських голів готовий брати на себе відповідальність і підвищувати тарифи в цей важкий час перед людьми, я думаю, по-перше, люди дадуть оцінку таким головам міст одразу ж. По-друге, зі сторони уряду зроблені всі необхідні дії для того, щоб це не відбулось... Якщо хтось із мерів буде це робити, ми будемо сідати і вести діалог... Поки що мери міст, де працюють теплокомуненерго, які хочуть підвищувати тарифи... ми поки що з такими мерами не спілкувались".
Тобто, ви розумієте, так? Навчена гірким досвідом свого провалу у боротьбі з ковідом минулого року, коли місцева влада збунтувалася проти Зеленського і його некомпетентності, Банкова і ко вирішила тепер заздалегідь всю відповідальність спихувати на місцеву владу. Мовляв, ось хто справжній "кровосіся". Саме на місцеву владу будуть списувати цілком можливі відключення тепла і гарячої води. Особливо якщо газу забракне, а купувати його прийдеться по захмарних цінам. І під жорстким тиском Росії. Яка — за старою звичкою може навіть за старою звичкою запропонувати гарні ціни – тільки в обмін на те, що ми почнемо купувати напряму у Газпрому. І за політичні поступки. Наприклад, взяти до складу України з повним фінансуванням так звані ЛДНР. Відмовитись від Криму, але подавати воду з Дніпра для мільйона "нових русских" на півострові. Можна навіть погодитись на електронне голосування на українських виборах для мешканців ОРДЛО — цю ідею уже просуває Сивохо.
 
Що ж, Кремль чітко показує Володимиру Зеленському, в якому світі ми живемо. І що різниця є. І що просто перестати стріляти не вийде. Бо ж за свої інтереси треба боротися самому, не сподіваючись ні на кого. А Росія — є нашим вічним ворогом, який не зупиниться ні перед чим. І якщо у XX століття заради цього чекісти пішли на три голодомори та Гулаг з Сандармохом. То зараз — в хід піде "Холодомор", перелякана локдаунами Європа, близьке оточення Зеленського на Банковій і бажання всунути у нас всю політичну гниль ОРДЛО. Хоч прямим голосуванням на наших виборах, хоч електронним.

Але знаєте, ми все одно вистоїмо. Після 2014-го у багатьох наросла луска, пазурі, а кілька мільйонів наших героїв отримали реальний бойовий досвід. Тому купуємо теплі піжами, чистимо зброю і слідкуємо — аби хитруни із Банкової не начепили на нас знову ярмо прямих контрактів з "Газпромом".