Інформаційна війна: Росія заявляє про відведення військ, а насправді армія агресора лишається і обстрілює підконтрольні Україні території, – сюжет Артема Шевченка

Четвер, 17 лютого 2022 року, став днем масштабного військового загострення по всій лінії фронту. Ворожий артилерійський та мінометний обстріл був таким інтенсивним та щільним, що на деяких ділянках лінії розмежування подібного не відбувалося як мінімум 3 роки.

Особливо дісталося загалом більш спокійній, порівняно з Донеччиною, Луганщині. Зранку 32 артилерійські снаряди забороненим калібром у 122 мм впали на Станицю Луганську. Один з них пробив товсту, у 4 цеглини, стіну дитячого садочку №21 під милозвучною назвою “Казка” і зруйнував гральну кімнату. 

У дитячому садку перебували 20 дітей, дивом ніхто з них не постраждав, їх довелося евакуйовувати поспіхом. Троє дорослих отримали під час обстрілу легкі контузії. 

Під вечір 17 лютого артобстріл Станиці Луганській відновився знову. У більшій частині населеного пункту зникла електрика. Від влучання снаряду загорілася газова труба одного з приватних будинків.

На ранок п'ятниці, 18 лютого, штаб Операції об’єднаних сил повідомив загалом про шість десятків порушень ворогом режиму припинення вогню, з них 43 – забороненими крупними калібрами артилерії та мінометів. І це по всій лінії розмежування протяжністю майже півтисячі кілометрів від південного Широкиного на березі Азова, що під Маріуполем, і до північної Станиці Луганської, де було чи не найспекотніше. Загалом 27 населених пунктів на нашій території потрапили під ворожі снаряди і міни, які поранили чотирьох людей. Про що свідчить таке демонстративне і сильне загострення на фронті в умовах безпрецедентної концентрації російських військових по всьому периметру наших кордонів? Передусім це намагання противника спровокувати Об’єднані сили на відкриття вогню у відповідь, і внаслідок нього на жертви на тій стороні – бажано якомога більші.

“Завжди, коли Путіну виникає необхідність посилити тиск на Україну, він вдається до застосування сили, зокрема до збільшення кількості обстрілів та частішого застосування важкого озброєння. Що власне і відбулося у ситуації у Станиці Луганській”, – зазначив член Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін.

Росія продовжує тиснути і шукати казус беллі - привід для війни, який здатна створити будь-яка її збройна провокація. А значить ворогу треба, що таких провокацій було якомога більше. І Донбас для цього – природно найзручніший плацдарм. Цілком логічно і те, що загострення на фронті сталося у день проведення у Нью-Йорку засідання Ради безпеки ООН, присвяченому виконанню Мінських домовленостей. Скликала його сама Росія, яка там нині головує, і яка використала найвищий міжнародний майданчик  для поширення своїх антиукраїнських пропагандистських наративів. Держсекретар США Ентоні Блінкен чітко заявив на Радбезі, що Москва шукатиме будь-який привід для масштабного вторгнення, зокрема, може інсценувати різного роду напади буцімто вчиненні Україною. І після цього піти у великий наступ. 

“Російська влада заявить, що Росія змушена захищати своїх громадян та етнічних росіян. Потім запланована атака. Російський ракети та бомби будуть скинуті по всій території України. Зв’язок впаде. Кібератаки паралізують діяльність ключових українських інституцій.  Після цього російські танки та солдати рушать до ключових цілей, які вже намічені та позначені у деталізованих планах. Ми вважаємо, що ці цілі включають Київ, столицю України”, – зауважив Держсекретар США Ентоні Блінкен.

А Міністерство оборони Великої Британії цього тижня на своїх офіційних мережевих ресурсах із посиланням на дані військової розвідки розповсюдило приблизний план-сценарій великої війни. І це значно серйозніше ніж подібні різні карти вторгнення, які раніше малювали різні західні медіа.

“Зараз давайте подивимося, що відбувається сьогодні. Росія зараз має більше половини всієї своєї наземної бойової потужності біля українського кордону, найбільше з часу падіння Радянського Союзу. Масштаб цього значно більший ніж масштаб необхідний для великих військових навчань. Український північний кордон у центрі їхнього поточного розташування. З`являється пряма загроза столиці – місту Києву. Вторгнення може статися протягом днів”, – повідомлення Міноборони Великої Британії.     

Офіційно і публічно Москва показує і повідомляє про часткове відведення військ від українських кордонів, буцімто після завершення військових маневрів.   

"У міру закінчення заходів бойової підготовки війська, як і завжди, здійснять марші комбінованим способом до пунктів постійної дислокації. Підрозділи Південного та Західного військових округів, які виконали завдання, вже розпочали завантаження на залізничний та автомобільний транспорт і сьогодні почнуть рух у свої військові гарнізони", – заявив представник Міноборони генерал-майор Ігор Конашенков.

Але насправді подібні пересування військових ешелонів у різні боки ні про що не говорять. Загроза зберігається. Ба більше, США вже говорять про нарощування загального угруповання російських сил на 7 тисяч за останні дві доби до рекордних 150 тисяч вояків.

“Росіяни кажуть, що вони відводять частину своїх сил, і що тепер навчання завершені. Але ми цього не бачимо. Як раз навпаки, ми бачимо, як вони навіть в останні дні збільшують вже понад 150 тисяч військовослужбовців, які вони вже розташували вздовж кордону. Навіть в останні пару днів. Ми бачимо деякі війська навіть ближче до кордону. Ми бачимо, більше польотів бойових літаків і авіації підтримки. Ми бачимо посилення боєготовності у Чорному морі. І навіть бачимо формування запасів крові. Ви знаєте, не так давно я сам був солдатом, і я знаю за власним досвідом, що ви не робитимете такого роду речі без причини. І ви точно не робитимете це, якщо ви готуєтесь пакувати речі та повертатись додому. Ми спостерігатимемо за так званими інсценованими операціями , коли Росія фабрикує драматичну подію для виправдання атаки”, – міністр оборони США Ллойд Остін.

Захід умисно відкрито і цілеспрямовано розкриває агресивні плани Росії і таким чином веде активну інформаційну війну проти неї. За нас за Україну. Всі ці заяви і перестороги, які лунають щодня від топ-урядовців США і Великої Британії, всі ці апокаліптичні прогнози вторгнення, які з'являються на сторінках західної преси, мають чітку мету – попередити і запобігти агресивним діям росіян. Завчасне викриття планів ворога – це вже успішна інформаційна операція. Вона мобілізує спротив жертви агресії, і значно стримує самого агресора, які б насправді замисли він і не мав: тільки демонстративні чи таки реальні.

“Генеральний штаб готує війну. Вони давно її готують. Шойгу з Герасимовим були разом призначені у 2012 році, відтоді цю війну і готують. Вона була передбачена, було введено в плани, що в середині 2020-х рр у нас розпочнеться велика війна в Європі. До цього готувалися цілеспрямовано, складали плани, готували інфраструктуру, розгортали регулярні збройні сили. Зараз є дуже великі та серйозні регулярні збройні сили, таких регулярних збройних сил не було з часів царя Миколи I”, – військовий аналітик “Нової газети” (РФ) Павло Фельгенгауер.

Військовий потенціал України неспівмірно менший, але його головне завдання у разі вторгнення завдати таких відчутних втрат ворогу, щоб його подальша агресія втратила сенс. Всі новітні зразки озброєння, які надійшли за останній півтори місяці з початку року від західних партнерів вже у військах, зокрема тих, які стримують ворога у зоні ООС на Донбасі. 

“Цього тижня масштабні військові навчання української армії під кодовою назвою “Заметіль 2022” відбулися на декількох військових полігонах. Зокрема на Рівненщині, де тренувалися застосовувати і танки, і всю новітню західну зброю, включно із отриманими від балтійських країн американськими переносними зенітно-ракетними комплексами Стінгер. Але найбільш видовищними стали авіаційні маневри на Волині, де наші бомбардувальники і винищувачі вчилися наносити з повітря ракетно-бомбові удари по ворожим танковим колонами”, – за інформацією Генерального штабу Збройних сил України.

Отже, напруга тільки зростає. Єдиною реальною ознакою деескалації може стати видиме нам і союзникам суттєве відведення військ. І допоки цього немає, удаване самозаспокоєння, яке прагнуть демонструвати українські урядовці у цій ситуації, – помилкова тактика.