Іноді я заздрю таким, як Тищенко

Тут живеш. Кожен день постійні рефлексії, постійні внутрішні бої. Достатньо роблю/недостатньо. Маю право опустити руки/не маю. Втома: боротися до повного виснаження, чи здатися їй і лежати цілий день дивлячись в стелю. Внутрішній симпозіум на два дні: чи можу поїхати кудись на вихідні, чи не маю морального права, бо навкруги стільки страждань та людей, які не живуть, а існують. Додаткова панель: чи етично мати в таких умовах вихідні в принципі!

Читайте також: "Розвиває дружні відносини в Азії": Тищенко спробував обгрунтувати поїздку до Таїланду у воєнний час

Так хочеться інколи ні про що не думати. Он щоби в голові — тупо пустеля. Захотів на пляж, як безпечальний ує*ан Коля. Намутив шлях, поїхав. Приїхав — ще щось намутив. Порішав вапроси. Підняв бабла

Читайте також: Нардепа Тищенка виключили з партії "Слуга Народу"

Постійний тиск відповідальності! Постійне зіставлення дій та думок з трьома етичними компасами. Постійне самокопання за ситуації, в яких проявив слабкість духу.

А так хочеться інколи ні про що не думати. Он щоби в голові — тупо пустеля. Захотів на пляж, як безпечальний ує*ан Коля. Намутив шлях, поїхав. Приїхав — ще щось намутив. Порішав вапроси. Підняв бабла. Намутив шлях ще раз. Італія, Чінкве Терре, ось все це. Війна — не війна, яка в Пхукете різниця.

Не уявляю як жити з таким порожнім черепом, щоби вітер продував. Але таке життя з боку інколи видається набагато щасливішим.

Джерело

Про автора. Сергій Висоцький, журналіст, колишній народний депутат України.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Слідкуйте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.