Кара для щурів. Як правильно притягати до відповідальності тих, хто нелегально втік із країни

Тема надзвичайно цікава, адже на відміну від 2014 року війна з Росією охопила всю територію України та не можна послатися на те, що це якісь невідомі політики не зуміли домовитись стосовно Донбасу. Протистояння з російською ордло втягнуло мільйони. І треба думати уже зараз, хто і як дивитиметься в очі тим, хто вирішив "жити своє життя". 

Колись війна закінчиться і низка людей перевзується з армійських берців у звичні кросівки й піде на свою мирну роботу. І постане серйозне питання, як дивитися в очі та вітатись за руку з тими, хто "змився, як пацюк". Хто ховався від повісток, хто прикривався липовою інвалідністю і втік в США — як колаборант і ватник Руслан Коцаба. Хто зімітував що він видатний волонтер — як діти нашої горе-еліти. І ще, хто просто дав на руку прикордоннику. 

Частина з цих людей захоче повернутися в повоєнну Україну і заробити хороші гроші. Ми ще зіткнемось із дуже серйозною дилемою, чи можуть пити каву в одному офісі герой війни з протезами ніг і мамина черешня, яка просиділа у якості біженця в Німеччині. Або у типовому жіночому колективі постане вибір — зможуть дружньо ходити на обіди дружина загиблого героя і жінка, чий чоловік за роки війни не пішов навіть на уточнення даних для військкомату. 

Питань, на які має дати відповідь пан Клименко, уряд і Верховна Рада багато. Починаючи від того, як у нас втік за кордон цілий колишній голова управління внутрішньої безпеки та бригадний генерал Андрій Наумов. Чому військовозобов’язана і цілком здорова людина залягла на дно у Сербії? І врешті чи не варто її повернути як VIP-втікача, який достеменно знав про дату і напрямки вторгнення, але підставив навіть своїх колег. 

Так само уже зараз наша держава має чітко сказати, чи підпадають під статус нелегальних втікачів мешканці окупованого Півдня, які уже вранці 24 лютого прокинулись в окупації — і згодом мали лише одну дорогу на визволення, через Крим. З моральної точки зору можна засуджувати чоловіче населення, яке втікало через окупований Крим і територію РФ — витрачаючи всі свої заощадження. 

Це складна моральна та етична дилема, враховуючи, що люди дотичні до СБУ і нацбезпеки як Олег Кулініч та Андрій Наумов свідомо готували цю частину до здачі. І це зафіксований факт на аудіозаписах слідства. Що робити людям, які втратили все і змушені були пробиратися в Україну чи в Європу через територію Росії? Ставити питання руба: "Ну, як там травневі шашлики? Смакували?".

Який би варіант не обрала наша українська влада — питань буде найбільше саме до неї, а не до звичайних людей, які вирішили шукати лазівки. Чи завжди справедлива система броні, коли у кожного з нас є один-два "яжебатька", які чудово втекли й влаштувалися на німецьку соціалку? Чи не стала система "Шлях" порятунком для різноманітної людської полови, яка тепер у своїх TikTok задоволено розповідає про те, як вони надурили державу. А чого коштував лайфхак Щегеля, який з товаришами скористався опцією міністерства культури і його очільника Олександра Ткаченка, аби втекти в Туреччину. Я уже мовчу про свіжий вояж супер цінного розвідника ефірів Фейгіна Олексія Арестовича, який рік тому обіцяв піти на фронт, а насправді саме зараз смажить своє тіло на пляжах Тель-Авіва. Ще раніше депутат Коля Тищенко місяць відпочивав у Тайланді й брехав, що у нього там спілкування з громадянами України на закордонному виборчому округу. То ж варто зізнатись собі нарешті, про що ми, аби молоді люди з оголеними торсами не сміялись тобі в лице, що "Україна — й**аний цирк з попаяними дебілами". 

А тепер зачепимо трохи юридичний бік справи. Є стаття 58 Конституції України, яка каже, що "закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення". 

У нашому законі про воєнний стан вказано, що люди, які порушують порядок в’їзду та виїзду з країни на час воєнного стану, мають "бути покарані згідно із законом". Однак самий смак ситуації, що за півтора року повномасштабної війни цього закону… нема. Чим займалась Рада та уряд весь цей час - невідомо. 

Однак у підсумку ми дійшли до дилеми, про яку треба дискутувати уже зараз, не чекаючи завершення війни. Що мають відчувати у цій ситуації люди, які з невеликими перервами на власне життя захищають нашу країну з 2014 року? Що мають думати люди, які до 24 лютого 2022 навіть не уявляли, як виглядає автомат Калашникова, а зараз воюють і воюють завзято. Що врешті мають думати матері, які втратили на війні єдиних дітей без шансів народити вдруге? 

Карати когось за такий розкол суспільства обов’язково треба. Але в першу чергу має бути показове покарання для відповідальних перших осіб, які мали інформацію про велику війну від західних розвідок, але не зробили нічого взагалі для евакуації чи підготовки тероборони в чутливому прикордонні з РФ. Де Баканов, чому Наумов в Сербії, а не в київському СІЗО — ці питання знову повертаються на порядок денний. Так само є чимало питань до наших окремих прикордонників та воєнкомів, які різко стали власниками європейських маєтків — після активації схем щодо виїзду. І врешті ми підходимо до того, що карати варто не всіх підряд, хто потім захоче повернутися додому. Якщо пан Клименко хоче покарання, то шукати варто саме схеми й конкретні прізвища, які виписували дозволи на перетин кордону. Якщо все це стане явним — буде дуже небагато людей, які захочуть ризикнути та втекти з країни цією корупційною стежкою. 

Першопричиною таких втеч і масових Тищенок, Арестовичів і Щегелів є саме державна корупція. Коли є рівні, а є рівніші з VIP-перепустками. 

Тому пану міністру внутрішніх справ варто було б зосередитись в першу чергу на своїх колегах, які вирішили, що комусь війна, а комусь нові можливості. Тим паче не так давно Тимчасова слідча комісія ВР, яка перевіряла використання цільової волонтерської та гуманітарної допомоги, назвала офіційне число тих, хто скористався опцією системи "Шлях" і не повернувся — це 9 373 осіб. Їхні прізвища, як і імена тих, хто підписував дозволи на втечу, відомі. Тому потрусити треба якраз цих осіб, а не лякати усіх підряд покараннями. Інакше ідея МВС виглядає так, що всіх, кого треба було врятувати та відправити до Європи — ми уже обілетили, а нині лавочку можна і прикрити. 

Морально нестійкі люди, які не хочуть воювати за свою державу були завжди та усюди. Ми в цьому не унікальні й поруч героя України, який навчився з нуля бути снайпером чи мінометником — будуть завжди мамині черешні, які бережуть свою шкуру. Однак коли у тебе в воєнний час виникають батальйон "Монако", а елітні секс-символи із влади дозволяють собі на піку боїв за Бахмут відпочинки на пляжах — є питання до того, хто це кришує і заробляє. 

І якщо хтось думає, що це не на часі — спитають усе. Надто гострий запит на справедливість і кару для тих, хто звав на шашлики та не попередив про смерть під боком.