Карта бойових дій за період 16-26 вересня: Лиман і Сіверськ на порозі окупації, далі росіяни наступатимуть на Слов’янськ

Куп’янськ – чи є життя після труби?

З одного боку рашисти, які вилізли з труби в районі Радьківки, продовжують заглиблюватися в Куп’янськ і займати багатоповерхівки з надією дочекатися в них на підкріплення. Одночасно вони розширили зону свого контролю в Кіндрашівці та намагаються рухатися від Мирного до Соболівки, щоб закріпитися в місцевому лісі на захід від міста. Також окупанти посилили тиск на лівобережжі Осколу та мали просування на 3,5 км на північ від Степової Новоселівки, де наші воїни продовжують тримати оборону. 

Карта бойових дій за 16-26 вересня, фото: Еспресо

З іншого боку, Сили оборони не поспішають відходити з плацдарму на лівому березі. А отже, не все там так погано. Саме тут наступ росіян малоуспішний. Основний акцент вони зробили на просування вздовж правого берега, проте після перерізання виходу з труби потрапили у складну ситуацію – поповнення не надходить достатньо швидко. А весь 40 кілометровий плацдарм на правобережжі легко перерізати в будь-якому місці, оскільки максимальна його ширина – трохи більше за 3 км. Уже відомо, що для ліквідації гострої небезпеки для Куп’янська сюди спрямували частини 3-ї штурмової бригади, які, власне й працюватимуть над повним перерізанням логістики. А тоді штурмовики в місті не зможуть довго "гратись у хованки". Загрозу Куп’янську саме час ліквідувати, поки не стало пізно.

Лиман і Сіверськ готуються до оборони

Ситуація на цьому фронті доволі критична й погіршується з кожним тижнем. Поки ЗСУ намагаються ліквідувати окупантів, які форсували річку Нетриус і прагнуть закріпитися в Середньому, ворог мав значне просування в районі Шандриголового, де також створив собі умови для переходу на правий берег річки. Після того як північніше, в районі Карпівки, їм це не вдалося, для зс РФ ситуація біля Середнього і Шандриголового є доволі сприятливою, щоб урешті закріпитися на правому березі річки й почати наступ на Новоселівку з тим, щоб мінімізувати логістику до Лимана. У такому разі падіння Лимана буде майже неминучим.

Карта бойових дій за 16-26 вересня, фото: Еспресо

Тим часом Силам оборони поки не вдалося реалізувати план із закріплення лінії оборони по іншій річці – Чорному Жеребцю. Ворог не тільки знову зайшов у центральну частину Зарічного, а й перейшов річку північніше та південніше від села, де зараз тривають бої, підсумком яких може стати відкриття для окупантів прямої дороги на Лиман зі сходу. 

Ще далі на південь путіністи практично повністю витіснили наші війська із Серебрянського лісу та розвивають свій наступ на Ямпіль і Дронівку. На північних околицях Ямполя вже ведуться авангардні бої.

Міст через Сіверський Донець у Дронівці є стратегічним об’єктом для оборони Сіверська. Саме він 2022 року дозволив місту втриматися. Розуміючи це, ворог цього разу атакує одразу не тільки вздовж обох берегів річки, де вже захопив Григорівку та штурмує Серебрянку, а й робить спроби прорватися до моста повз оборонців Сіверська. Уже зараз російських штурмовиків помічали менш ніж за 2 км від мосту.  

І Лиман, і Сіверськ опинилися в доволі складній ситуації та є пріоритетними цілями для найближчої наступальної кампанії зс РФ. Адже їх захоплення дасть змогу вийти до найближчих підступів до Слов’янська. За задумом росіян, десь у той самий час мають тривати бої за Костянтинівку. Фактично путіністи хочуть до весни підготуватися для окупації всієї Донеччини.

Карта бойових дій за 16-26 вересня, фото: Еспресо

З Торецька в Костянтинівку

Фронт на цій ділянці в серпні перебував у певній стагнації з мінімальною кількістю наступів. Окупанти зорієнтували значні зусилля на прорив біля Добропілля. Однак, оскільки там у них вийшов конфуз, то ворог повернувся до попередньої тактики й відновив свою активність у наступі на Костянтинівку з південного сходу. За тиждень росіянам вдалося зайняти кілька лісопосадок і закріпитися в південних околицях Катеринівки. Але ні з правого флангу біля Яблунівки, ні з лівого біля Клебан-Бика росіяни не мали жодних успіхів. Єдине, що вони змогли – це розширити зону бойових дій у напрямку Плещіївки, але закріпитися тут не вдалося. 

Карта бойових дій за 16-26 вересня, фото: Еспресо

Добропільські гойдалки та Покровська стабільність

Попри те, що з Добропільського фронту час від часу надходять позитивні новини про оточення окупантів у трьох локаціях, однак фактично не все так радісно. Хоча кілька локальних оточень на північ і на південь від Шахового все-таки є, однак рашисти не припиняють спроб надіслати нових штурмовиків та прорвати кільце. Відтак, хоча ЗСУ атакують від Заповітного (колись Никанорівка) в напрямку на Маяк, ворог також здійснює свої контратаки на це ж село. Крім того, росіяни постійно надсилають сюди нові й нові підкріплення, якими хочуть забезпечити продовження наступу на Родинське. Уже зараз вони зуміли знову розширити зону свого контролю в Новоекономічного, чим поки що зірвали наступ ЗСУ з півдня на Разіне вздовж Казенного Торця. Водночас у ЗСУ все ще залишається можливість завершити оточення тих росіян, які проривались на Добропілля. Наразі відбувається їхнє планомірне знищення. Питання в тому, хто встигне швидше: ЗСУ зімкнути кільце та зачистити його серцевину, чи росіянам прорватись із підкріпленням. 

Тим часом рашисти здійснили низку спроб прорватися до самого Покровськ через Звірове, до приміських сіл Троянда і Леонтовичі. Наразі викурити їх звідси не вдається, але й закріпитися вони не можуть. Так само ЗСУ відбили спробу росіян прорватися до села Чунишине.  

Карта бойових дій за 16-26 вересня, фото: Еспресо

Новопавлівка – чергова спроба форсувати Вовчу

Уже понад місяць росіяни не можуть просунутися на Новопавлівському фронті, де новою лінією розмежування стала річка Вовча. Кілька місяців вони намагалися форсувати її біля Дачного, потім перемістили зусилля на околиці Філії, де й зараз пробують накопичити війська у лісі.

Урешті вони зуміли форсувати річку та закріпитися на кількох вулицях у селі Іванівка. Саме тут зараз ведуться запеклі бої, щоб не дати окупантам можливості розширити зону свого контролю та перекинути сюди ще більше підкріплень. Якщо ворогу це вдасться, то наш форпост у Новопавлівці невдовзі буде змушений тримати кругову оборону, а весь Новопавлівський фронт – шукати нові рубежі оборони.

Тим часом ворог намагається просуватися вздовж лівого берега річки Вовча. Так окупанти захопили території на північ від Новохатського та знову повернулися на вулиці Зеленого Гаю, звідки їх нещодавно викинули.   

Карта бойових дій за 16-26 вересня, фото: Еспресо

Дніпровщина та Запоріжжя – криза загострюється

Найгіршими ділянками фронту залишаються ті, що на стику Донецької, Запорізької та Дніпровської областей. Тут рашисти мають стабільне щоденне метастазне просування на захід, а Сили оборони не можуть стабілізувати фронт. Вони вже практично повністю вийшли із Донеччини, а заглибились у сусідні області на глибину до 10 км. На Дніпровщині ворог прорвався на північ від Березового та створив загрозу оточення оборонців Тернового. Одночасно окупанти захопили Новомиколаївку й з боями зайшли в Калинівське. Північніше, ЗСУ вдається вже кілька тижнів стримувати загарбників у Соснівці та Новоселівці, в які вони поспішно прорвались сподіваючись на додаткове підкріплення. Однак, здається, весь надлишок військ ворог зараз перекидає під Добропілля і Покровськ.

Станом на зараз під контролем росіян перебувають вже 7 сіл на Дніпровщині: Січневе, Маліївка, Вороне, Новогеоргіївка, Запорізьке, Хороше та Новомиколаївка, а ще за 7 ведуться бої. 

Карта бойових дій за 16-26 вересня, фото: Еспресо

На Запоріжжі загострилася ситуація на Гуляйпільському напрямку, де росіяни від Темирівки пробилися на 8 км до Новоіванівки та окупували це село. Між Полтавкою та Ольгівським Сили оборони не зуміли зупинити окупантів, які впродовж усього вересня штурмували наші захисні редути. Наразі ворог зумів прорватися на глибину в 3 км. та наблизитися до вирівнювання фронту на ділянці в 10 км від Новоіванівки до Малинівки. Продовження подальшого безупинного просування росіян створює серйозні загрози обвалу всього Гуляйпільського фронту на Запоріжжі.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.