Карта бойових дій за період 22-29 січня: після захоплення Великої Новосілки росіяни зосередилися на Торецьку й Часовому Яру

Водночас їхній наступ дуже сильно гальмує на всіх ділянках, від Курщини що посткурахівського фронту. Зміни на карті є незначними, а отже, ЗСУ зуміли сповільнити темпи рашистського руху й на багатьох напрямках з’явились ознаки стабілізації.

Значною новиною стало призначення командувача Сухопутних військ Михайла Драпатого керівником оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця", в межі відповідальності якого входить ділянка фронту від Дворічної на Харківщині й до Кам’янського на Запоріжжі, а отже, увесь найбільш активний фронт. Зауважимо, що перед призначенням на посаду головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирський обіймав посаду саме керівника ОСУВ "Хортиця".

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

Велика Новосілка впала. Що далі?

ЗСУ повністю відступили з Великої Новосілки, в тому числі вдалося вийти і з оточення. Впала остання цитадель на південному донецькому фронті, яка тримала удар ще з початку повномасштабного вторгнення. Здавалося б, у росіян відкрилися великі горизонти для широкомасштабного наступу до кордонів Дніпровської області й далі. Так, як це було після падіння Вугледара – щоденне швидке просування військ РФ на захід. Втім наразі ситуація дещо інша. Ворог не зумів пробитися ані далі за шлях Велика Новосілка – Гуляйполе, ані через північну дорогу з міста. Окрім того, окупанти, які зайшли на вулиці містечка, не можуть прорватися далі, щоб розвинути успіх. Росіяни, затиснуті між річками Мокрі Яли й Кашлагач, стали зручними мішенями для нашої артилерії та мінометів. Попри спад кількості боєзіткнень на цій ділянці фронту, очевидно, що рашисти зараз готуються до наступних дій: атакувати на північ і підтримувати охоплення Покровська або на захід для створення загрози для Гуляйполя. Слідкуючи за їхніми переміщеннями, ми про це невдовзі дізнаємося.

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

Посткурахівський фронт

Упродовж тижня ця частина фронту завдяки нашим військовим була однією з найбільш стабільних, особливо в південній частині. У Зеленівці ворог кілька разів намагався контратакувати, але був ліквідований. Загарбникам вдалося розширити свій плацдарм на північному березі Сухих Ялів від Зеленівки до Янтарного, втім їхнє просування становило менш ніж кілометр. На вістрі посткурахівської кишені ЗСУ тримають удар у Дачному. Попри те, що росіяни зуміли зайти на північні та південні околиці села, Сили оборони все ще контролюють понад 80%.

Найбільш динамічно ситуація розвивається біля Андріївки, яка є одним із наріжних каменів нашої оборони на цьому напрямку. Після контрнаступу на Шевченко ЗСУ вдалося створити п’ятикілометрову сіру "зону смерті" між Шевченко й Андріївкою. Мало який російський піхотинець може неушкодженим пройти цю дистанцію. Це, власне, і є локальний мікропрототип майбутньої ідеальної для нас лінії фронту, яка втримується не завдяки суто піхоті, але передовсім вогневим контролем.

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

Попри це війська РФ хвиля за хвилею надсилають на штурм Андріївки нових рашистів. Поодинокі з них намагаються закріпитися в межах села. Вони не мають контролю, бо ховаються в підвалах, але ми позначили на карті їхню присутність. Ворог не може пробити нашу оборону, а тому знову намагається обійти її. На зазначеній ділянці окупанти роблять це, рухаючись уперед між Слов’янкою та Петропавлівським. За тиждень вони просунулися тут на 3 км і незабаром зможуть загрожувати Андріївці ще й з півночі.

Новопавлівський фронт сповзає до Дніпровської області

На 20-кілометровій ділянці фронту між Покровськом і Кураховим росіяни постійно просуваються на захід до Дніпровської області. На різних ділянках до кордонів між областями їм залишилося від 5 до 18 км. Немає сумнівів, що рано чи пізно десь вони таки перетнуть цю уявну межу, щоб хайпувати, однак стратегічно для них цей напрям є безперспективним. Більш важливо для російської армії забезпечити свої фланги, щоб мати безперешкодну можливість оточувати Покровськ із заходу. За тиждень ворог зумів оточити й наполовину захопити Новоандріївку, просунутися на 500 м від Новоєлизаветівки до Надіївки, а також почав захоплювати простір між Новоєлизаветівкою та Новоандріївкою. Їхній наступальний темп на цій ділянці фронту є вкрай низьким, що вказує на зміщення пріоритетів у командуванні зс РФ. В Успенівці Сили оборони відбили всі наступи й не відступили ні на метр. 

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

Покровськ тримає удар

Зміни на карті довкола Покровська є мінімальними, а отже, ЗСУ таки вдалося стабілізувати тут фронт. Основні акценти ворог і надалі робить на фланги, а по центру тримає Сили оборони в постійній напрузі.

В Удачному захист не прогнувся. Відтак окупанти пішли в обхід з півдня та зі сходу, з перспективою обійти село з півночі. Однак тут наші військові зайняли вигідні позиції в районі вугільної шахти.

Сусіднє Котлине майже повністю окуповане, але все ж Сили оборони не дозволяють ворогу повністю зайняти село, більшість якого в сірій зоні. У Звіровому російський наступ наразі розбився об нашу оборону.  

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

На протилежному фланзі рашисти все ще марно намагаються перерізати трасу Покровськ – Костянтинівка.  Поки ЗСУ відбивають їхні наступи хвиля за хвилею, ворог розширює зону свого контролю навколо Воздвиженки, а також намагається пробитися до Баранівки та Єлизаветівки. На обох ділянках – без значного для себе результату. 

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

Торецьк на межі повної окупації, а Часів Яр дає відсіч

Попри те, що Сили оборони добре стримують ворога на флангах довкола Торецька, в самому місті окупанти все більше просуваються до його західних околиць. За останній тиждень рашисти ще більше продавили нашу оборону вздовж центральних вулиць і зуміли дійти до кінця міста. Водночас ЗСУ тримають оборону навколо трьох ключових териконів на південних і північних околицях. Росіяни зуміли підійти впритул до наших ключових оборонних позицій та розпочати бій за них. Також вони розширили сіру зону на селище Кримське й Дачне, що на північ від Торецька.

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

У перспективі зс РФ мають намір ще більше вклинитися у нашу оборону в північному напрямку, щоб з флангу атакувати захисників Часового Яру та почати загрожувати обороні Костянтинівки.

Тим часом у Часовому Яру Силам оборони вдалося втримати прорив окупантів через центральні райони міста. Відтак росіяни розширили територію свого наступу і знову акцентувалися на північному фланзі, в районі Григорівки та Оріхово-Василівки. Наразі безрезультатно. 

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

Стабілізація на Лиманському фронті

Після кількатижневого просування ворога на Лиманському напрямку в районі Тернів та Іванівки ЗСУ пішли в контрнаступ, який зірвав атаку росіян з північного флангу Колодязів. Лінія фронту залишилася без змін, попри активні бойові дії. Після перекидання підкріплення ЗСУ намагаються не тільки стабілізувати ситуацію, а й спробувати відкинути окупантів знову на лівий берег річки Жеребець.        

Карта бойових дій 22-29 січня, Фото: Еспресо

Дворічненська криза розповзається

Минув місяць відтоді, як росіяни змогли форсувати Оскіл і закріпитися біля Дворічної. З того часу вони на ¾ захопили селище, а також розширили свій плацдарм на 5 км на захід до села Західне та на 6 на південь, у напрямку Куп’янська. Стає очевидно, що ЗСУ не мають тут достатніх сил, щоб стримати ворога. Принаймні зараз. З іншого боку, окупанти не мають змоги перекидати на інший берег свою бронетехніку й ідуть в основному піхотою. Загроза для Куп’янська чи Великого Бурлука наразі не є нагальною. Ймовірно, що біля Дворічної генштаб намагається розпорошити та скувати російську армію, за аналогією до Вовчанського фронту, власне, щоб не допустити акцентованого удару на Куп'янськ.   

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.