Карта бойових дій за період 22-29 березня: росіяни активували наступ на всьому фронті та створили нову загрозу

Наступ росіян на Запоріжжі

Упродовж останніх двох тижнів окупанти відновили наступ на Запорізькому напрямку на ділянці протяжністю в 15 км між П’ятихатками і Щербаками, що за 40 км від Запоріжжя. Наразі, враховуючи зібрані на цій ділянці сили, їхній наступ має тактичний характер і спрямований на захоплення позицій, які Сили оборони звільнили під час контрнаступу 2023 року. Зокрема рашисти хочуть захопити наші опорні пункти у Степовому і Щербаках. Для цього сконцентрували тут не тільки переважальні людські сили, а й дрони та артилерію. Водночас командування ЗСУ знало про плани ворога й підготувалося до оборони, а тому цей наступ здебільшого провалився, бо просунутися на окремих ділянках на 2 км за 2 тижні – це не ознаки успішного наступу 70-тисячного угруповання військ. Хоча певним тактичним успіхом окупантів можна вважати перерізання рокадної дороги між Степовим і Малими Щербаками, яке відбулося кілька днів тому. Цим ЗС РФ ускладнили логістику між нашими позиціями.

Карта бойових дій за 22-29 березня, Фото: Еспресо

Росіянам вдалося зав’язати бойові дії за Малі Щербаки та частину Щербаків, а також вони зайшли у Лобкове, але ЗСУ не дають їм там закріпитися. У Степовому лінія фронту залишається стабільною.

Наразі немає ознак, які вказували б, що армія РФ хоче провести більш потужний наступ на Запоріжжя. Радше за все, їхні дії пов’язані з переговорним процесом, у рамках якого їх схиляли до відступу від ЗАЕС.

Великомихайлівський і Новопавлівський напрямки – наступ росіян загальмував

Попри те, що вихід і перерізання дороги Донецьк – Запоріжжя в районі села Комар є одним із пріоритетних завдань для рашистів на цій ділянці фронту, однак уже весь березень їхні наступальні конвульсії розбиваються об зусилля наших героїв. На західному фланзі, у районі сіл Новосілка, Бурлацьке і Привільне, після низки контратак ЗСУ лінія фронту застигла. З півночі окупанти врешті зуміли розширити зону свого контролю в селі Дніпроенергія, до якого весь березень вони пробивалися по обох берегах річки Мокрі Яли. Рашисти намагаються розвинути свій успіх і атакують далі на північ у напрямку на село Веселе, але наразі закріпитися їм не вдається. Водночас ЗСУ контратакують на Скудне й не дозволяють у такий спосіб розвивати наступ росіян по обох берегах.

Карта бойових дій за 22-29 березня, Фото: Еспресо

У районі Костянтинополя Сили оборони також здійснили контратаку між Олексіївкою та Андріївкою. Хоча росіяни вже кілька тижнів оголошують про захоплення як Андріївки, так і Костянтинополя, але насправді значна частина цих селищ перебуває або в сірій зоні, або під нашим контролем. Не маючи можливість просуватися "в лоб", окупанти пішли в обхід та атакували в напрямку на Розлив, де вони розширили зону контролю на 5,5 км кв. Наразі тут тривають зустрічні бої, в процесі яких Сили оборони кілька разів відкидали ворога від Розливу, але він уперто намагається зайти в село й закріпитися. Наразі безрезультатно. 

Покровське пекло

Хоча зараз активною є майже вся лінія фронту, однак саме довкола Покровська триває третина всіх боїв на цій війні – понад 400 цього тижня. Рашисти зібралися з силами та проводять низку наступів, частина з яких дала певний результат. Зокрема, вони зуміли знову зайняти більшу частину Піщаного. Але Сили оборони все ще утримують північні околиці села. На західному фланзі біля Успенівки весь тиждень тривали зустрічні бої, внаслідок яких окупанти вибили наших військових із південної частини села, а також провели низку наступів на Новоолександрівку. Однак ні в Успенівці, ні в Новоолександрівці росіянам не вдалося закріпитися. Наразі тут тривають важкі бої. Тим часом ЗСУ зуміли розвинути успіх у Котлиному, де вони розширили зону контролю довкола залізничного вокзалу. Хоча нашим воїнам усе ще не вдається вибити росіян із промзони – це єдиний серйозний укріпрайон, який вони тримають на північ від дороги з Покровська на Межову.

Карта бойових дій за 22-29 березня, Фото: Еспресо

На східному фланзі Сили оборони продовжують успішно втримувати контроль над розв’язкою на трасі Покровськ – Костянтинівка. Відтак рашисти намагаються знайти наші слабкі місця на інших ділянках. Цього тижня їм вдалося просунутись у сірій зоні між Баранівкою і Тарасівкою та захопити село Зелене Поле. Далі окупанти спробують ще більше розширити лінію фронту в напрямку траси на Костянтинівку, яка, схоже, стає новою пріоритетною ціллю для росіян.   

Наступ на Костянтинівку

Те, що Костянтинівка знову стане мішенню для рашистів, було відомо давно, адже саме на неї були спрямовані наступи на Часів Яр і Торецьк. Однак цього тижня активізувалися війська в районі траси Донецьк – Костянтинівка, які перекинули сюди кілька тижнів тому з Курахівського фронту. Хоча ЗСУ вдалося стабілізувати фронт у Торецьку й у районі Нью-Йорка, але окупанти використали перевагу в додаткових резервах й атакували біля Пантелеймонівки та Олександрополя. У підсумку половина Пантелеймонівки окупована, а Олександропіль здебільшого перейшов у сіру зону. Відкриття цього нового фронту може вкрай негативно позначитися на сусідніх фронтах, у першу чергу – на Торецькому, але також і на Покровському.  

Карта бойових дій за 22-29 березня, Фото: Еспресо

Прорив ЗС РФ на Лиманському напрямку

Наступ на Лиман – це той самий наступ на Краматорськ і Костянтинівку, тільки з півночі. Півтора місяця ЗСУ вдавалося стримувати окупантів і не допустити прориву до Лимана через Колодязі чи Ямполівку. Ми навіть утримували частину Тернів. Однак днями росіяни пішли в новий масований наступ і значно розширили зону свого контролю на цій ділянці фронту. Зокрема на східному березі річки Жеребець вони повністю окупували Терни та змусили Сили оборони відійти з частини Ямполівки, яка перейшла в сіру зону. Однак все ж вибити нас із Ямполівки ворог не може, а тому змістив акценти й почав атакувати дещо південніше на Торське, щоб зайти оборонцям Ямполівки у тил.

Карта бойових дій за 22-29 березня, Фото: Еспресо

На заході вони зуміли здійснити 8-кілометровий прорив у напрямку на Катеринівку, а також захопити 14 кв. км між Катеринівкою і Колодязями. Таким чином росіяни значно збільшили лінію фронту наступу на Лиман, а також створили собі можливість прориву до Осколу у ще одному місці – південніше від Борової.

Наступ на Борову і 3-й армійський корпус

ЗСУ розпочали структурну реформу переходу на корпуси. Перший такий корпус почав формуватися на основі 3-ї штурмової бригади, яка тримає оборону на Борівському напрямку й частково на Лиманському. Днями вони провели показову операцію зі звільнення села Надія, що на Луганщині. Росіяни два місяці атакували це село й поклали за нього 2 механізовані полки, а ЗСУ звільнили його за 30 годин. Село має певне тактичне значення для утримання оборони Борової.

Карта бойових дій за 22-29 березня, Фото: Еспресо

Тим часом на Куп’янському напрямку рашисти просунулися на 2 км на захід у районі села Орлянка. Це перше просування на цій ділянці за останні 10 місяців. Сподіваємося, й надалі фронт тут буде стабільний. 

Курщина, Сумщина та Білгородщина – нова буферна зона

Поки ЗСУ продовжують практично без територіальних змін утримувати прикордонну зону біля Суджі, а росіяни так само без просування намагаються зайти нам у тил в районі села Басівка, Сили оборони почали нову операцію на Білгородщині. Зокрема, ЗСУ зайняли село Демидівка, а також розширили зону свого контролю на північ і на південь, створивши буферну зону протяжністю у 8 км. Одночасно наші літаки завдали ударів по мостах у Графівці та Ганівці, а також знищили 4 гвинтокрили в аеропорту Івня, що за 60 км від кордону. Наразі не йдеться про наступ углиб Білгородщини, але наші військові таким чином зв’язали боями значну частину ворожих військ, які вивільнилися на Курщині й були готові передислоковуватися в Україну. Окрім того, ця буферна зона може стати прототипом майбутнього кордону між Україною і Росією. 

Карта бойових дій за 22-29 березня, Фото: Еспресо

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.