Карта бойових дій за період 1 – 6 листопада: окупація Курахового – ціль №1 для росіян цього місяця

Фронтові підсумки жовтня та загрозливі перспективи листопада

У жовтні рашисти зуміли окупувати понад 500 км кв. української землі, що найбільше за весь час у 2023 і 2024 роках. На Курахівському напрямку вони захопили 321 км кв., на Куп’янському – 53,5 км кв., а на Покровському – 46,5 км кв., однак ані Курахове, ані Куп’янськ чи Покровськ ще не окуповані, відтак до кінця року вони будуть пріоритетними цілями. Ворог перерозподілив свої сили з Покровського напрямку на Курахівський, щоб якнайшвидше захопити місто. Це відкриє перспективи стрімкого просування фронту на захід, вихід до кордону Донецької та Дніпровської областей, а також  можливості обходу Покровська з півдня й заходу.  

Водночас у жовтні ЗС РФ уперше втратили 42 тис. солдатів, що перевищує їхні щомісячні мобілізаційні можливості. Значно скоротилася кількість танків, які беруть участь у наступах, а відтак замість танків ворог використовує бронемашини. Як наслідок – ще два рекорди: ЗСУ знищили 923 ББМів і 2417 інших автомобілів, якими ворог намагається доставити своїх солдатів ближче до лінії фронту. 

Перші тижні листопада продемонструють, чи вдасться ЗСУ зупинити стрімке просування окупантів, значно збільшивши їхні втрати, чи доведеться відходити до нових ліній оборони на Запоріжжі та Дніпровщині.  

Запорізький фронт знову оживає

З одного боку, на Оріхівському напрямку відбувається чи не найменше боїв на всьому фронті. Понад те, звідси рашисти перекидають резервні частини на Курщину, Харківщину й інші більш важливі для них ділянки. Однак усе ж на всій частині фронту від Нестерянки до Новопокровки окупанти намагаються знайти прогалини в нашому захисті. Цього тижня їм вдалося просунутися на 1,5 км на кількох ділянках між Вербовим і Новопокровкою. Сили оборони все ще втримують Роботинський плацдарм. Попри те, що після багатомісячних боїв він скоротився десь на третину, під нашим контролем залишається територія у 8 км завширшки та 4,5 км углиб. Українська розвідка також повідомляє, що ворог накопичує сили та може спробувати розпочати наступ на Гуляйполе.  

Кільце навколо Курахового швидко стискається

Бої за Курахове вже фактично розпочалися. Перші танки вже проривалися на східні околиці міста. І хоча їх знищили, але це показує можливості ворога та потенціал нашої оборони. Росіяни наступають на Курахове з трьох сторін, вони зосередили тут найбільше своїх ресурсів і щодня досягають певних успіхів. Рашисти поспішають, бо від окупації Курахового залежить розвиток подій і на інших ділянках фронту.

Північний фронт Курахівського напрямку має наразі доволі визначений вектор – ЗСУ поволі відступають, ведучи ар’єргардні бої. За тиждень Сили оборони були вимушені залишити Ізмайлівку, Курахівку, Олександропіль і низку менших сіл. Нашим воїнам вдалося уникнути оточення. Втім ворог продовжує наступати на захід, усе-таки намагаючись організувати ще одне кільце для трьох бригад, які обороняли укріпрайон довкола Гірника. Наразі рашисти продавлюють нашу оборону в Новоселидівці, зайняли половину Новодмитрівки та рухаються в напрямку Сонцівки. В перспективі ворог вийде на берег Курахівського водосховища та атакуватиме місто з тилу.

Еспресо карта бойових дій за 1-6 листопада

Паралельно росіяни наступають на Курахове в лоб зі сходу і водночас намагаються розширювати зону свого контролю на південь до агломерації сіл уздовж річки Сухі Яли. Саме тут ще збереглася наша потужна лінія оборони, яка готується стримувати ті сили ЗС РФ, які наступають на них як з півдня, так і з півночі. У підсумку це може знову призвести до створення ще одної зони часткового оточення. 

З південного флангу, після стрімкого захоплення Богоявленки, Шахтарська та Новоукраїнки ворог продовжив наступ, але його темп упав. Наразі росіяни застрягли в околицях Ясної Поляни, посередині Максимівки та біля Трудового. Без сумніву, натиск на ці села продовжиться й невдовзі рашисти вийдуть до берегів Сухих Ялів одразу в кількох місцях. Тим паче, що вони вже окупували Костянтинівку та Катеринівку, форсували річку й наступають на Антонівку – тобто лінія захисту по річці також може опинитися під перехресним вогнем. ЗСУ все ж на певний час вдалося стабілізувати ситуацію саме на південному фронті Курахівського напрямку. Попри те, що перспективи Курахового виглядають доволі сумно, однак саме від того, наскільки вміло ЗСУ зможуть тут розміняти територію на вбитих росіян, а також забезпечити власну безпеку, залежатиме доля не тільки Покровська, а й усього південного фронту. І все ж, поки росіяни не захоплять села вздовж Сухих Ялів, їхні плани захопити Курахове виглядають примарними.

Покровський фронт в очікуванні

Після окупації Селидового кількість боїв на Покровському напрямку зменшилася на 80, до 225. За цей час у рашистів майже не було територіальних успіхів попри те, що вони атакували по всьому периметру фронту від Воздвиженки до Новоолексіївки. Найактивніше ворог намагався рухатися в різні сторони від Селидового, насамперед по прямій дорозі в Покровськ. Там рашисти просунулися на 1,5 км і вже практично захопили село Григорівку, а також розпочали штурмувати наступне село – Петрівку. Також росіяни наступали в західному напрямку до кордону з Дніпровщиною. Тут бої тривають у Новоолексіївці та на околицях Юр’ївки. Без жодного успіху для окупантів закінчилися атаки на Лисівку та Промінь. Враховуючи те, що основні ресурси ворог зараз кинув на Курахове, то Покровський фронт не матиме значної динаміки доти, доки рашисти не вирішать питання на півдні.

Еспресо карта бойових дій за 1-6 листопада

 Контрнаступ ЗСУ в Торецьку

У середині минулого тижня наші герої з бригади "Азов" спільно з іншими підрозділами розпочали контрнаступ у центральних районах Торецька. Їм вдалося повністю зупинити наступ окупантів, звільнити кілька кварталів, а також стабілізувати на певний час лінію фронту. Крім того, днями ЗСУ витіснили ворога з кількох кварталів у селищі Дружба, що на північній околиці Торецька. Попри це, росіяни посилюють тиск і наступають з півдня, намагаючись встановити повний контроль над Неліпівкою й вийти нашим захисникам у фланг. Торецьк – це останній великий форпост на цій ділянці фронту, який прикриває одночасно південний фланг Костянтинівки та північний – Покровська. Втрата Торецька відкриє рашистам шлях в обидва напрямки.

Еспресо карта бойових дій за 1-6 листопада

В Часовому Ярі попри відсутність територіальних змін, ведуться запеклі бої в ході яких ЗСУ не тільки поки що зупинили окупантів, але й провели низку локальних контратак.  

Лиман, Борова і Куп’янськ під загрозою повторної окупації

Після повного захоплення Макіївки та Невського, а також 8-кілометрового простору між ними, ЗС РФ досі не вдалося створити значний плацдарм на правобережжі річки Жеребець. Відтак вони рухаються вздовж берега до нашого укріпрайону біля сіл Терни – Ямполівка – Торське. За тиждень окупанти захопили 8-кілометрову територію на схід від Тернів, а також здійснили кілька спроб з наскоку зайти в саме село, але Сили оборони їх знищили. Наразі бої точаться на північних і північно-східних околицях села. Наші герої за 5 днів знищили тут понад 400 рашистів і ще стільки ж поранили. Це величезні втрати, але росіян це не зупиняє і дуже ймовірно, що найближчим часом натиск ворога на цей укріпрайон значно зросте. Росіяни хочуть повернути під свій контроль Лиман, щоб мати змогу в перспективі наступного року атакувати Слов’янськ і Краматорськ не тільки зі сходу, а й з півночі, як вони робили це 2022 року.

Тим часом ситуація в Куп’янську далі погіршується. Рашисти посилюють бомбардування міста, а також його околиць, наприклад, послаблюючи нашу оборону в Ківшарівці, яка ще не є на лінії фронту. Військова адміністрація евакуйовує цивільних і готується до оборони міста. За тиждень ворог не зумів здобути нових територій, але розширює сіру зону в напрямку Петропавлівки та довкола Синьківки. Водночас повністю захопити Кругляківку чи прорватися до Колісниківки росіянам так і не вдалося. Тому вони намагаються рухатися з Кругляківки на південь у бік Борової. 

Еспресо карта бойових дій за 1-6 листопада

Разом з тим у напрямку Борової триває атака вздовж траси від Сватового. Тут ворог завершив окупацію села Вишневе й зайшов на околиці Першотравневого. Після цього наші оборонці в районі села Надія, одного з останніх сіл на Луганщині під нашим контролем, стикнуться із логістичними проблемами, що радше за все призведе до відходу ЗСУ з цієї ділянки фронту.

На півночі Харківщині, як і на Курщині не відбулося жодних територіальних змін попри те, що ЗС РФ збільшують у цих районах свою присутність та продовжують контратакувати.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.