"Хліба і видовищ!". Але в першу чергу – безпека

Яким ми бачимо розвиток України, її місце в світовому поділі праці?

Крилатий вираз з сатири римлянина Ювенала "Panem et circenses" ("Хліба і видовищ") був вжитий автором в іронічному контексті вічного протиставлення "егоїстичної і гедоністичної сучасності" героїчному минулому. Але, попри іронію, цей вираз добре описує "недосконалу" людську природу. Люди ніколи не позбавляться егоїзмів, особистих і колективних – бажання кращого собі, своїй родині, спільноті, нації, державі. І завжди, окрім задоволення тілесного, прагнутимуть цікавого, емоційного, ірраціонального, захоплюючого.

З "хлібом" в його збірному образі все зрозуміло, а "видовища" в сучасному світі стали називатися "ентертейментом" чи "контентом".

І, задовольняючи для світу осучаснене гасло "Хліба і контенту", Україна прекрасно може вписатися в глобальне майбутнє.

Ми маємо і третину світових чорноземів, більше сотні корисних копалин, і головний капітал, як кажуть, "нафту майбутнього" – моральних, освічених, трудолюбивих, здатних перемагати, креативних людей.

А ще ми маємо найкрутіші в світі сили оборони. З досвідом перемоги над армією, якої боявся весь світ. І ще не втрачену оборонну промисловість, яка будувала ракети і авіаносці, танки, літаки і "кольчуги".

І на цих складниках ми можемо будувати своє економічне і безпекове майбутнє.

Сьогодні ми всі маємо свій фронт боротьби. Наші герої на передовій відстоюють нашу Незалежність. Є й інший фронт – економічний.

Я хочу зупинится на чотирьох пріоритетних сферах, в яких бачу перспективи для України.

Перша – це аграрний сектор і переробка.

Друга - енергетика і надра.

Третя – креативна економіка, сектор ІТ і туризм.

Четверта – оборонна промисловість, ВПК.

"Хліб"

Світ прискореними темпами рухається від індустріального укладу до інформаційного. Метавсесвіти, блокчейн, NFT-токени, віртуальна та доповнена реальності - ці сфери розвиваються шаленими темпами і стають все більшою частиною нашого життя. Креатори та програмісти з України в цих галузях вже займають свої гідні позиції.

Проте, віртуальність існує і цікава лише доти, доки є "реалі" вирощується пшениця, виробляється метал і електроенергія, поки забезпечена базова людська потреба в безпеці.

За оцінками експертів Україна в довоєнний час входила в трійку найбільших постачальників продовольства на світовий ринок.

Україна була в топ-5 світових експортерів ячменю, кукурудзи, пшениці, жита, рапсу, була світовим лідером (з 40% світового ринку) з виробництва насіння соняшника та соняшникової олії. 

А наші ягоди, мед, горіхи та інше? Вони завжди користувалися попитом і є в дефіциті на світовому ринку.

Вже зараз Україна демонструє, що вона грає важливу роль в глобальній продовольчій безпеці. І цю роль ми повинні утримувати і розвивати.

Разом з тим, ми не повинні залишатися виробниками лише аграрної сировини. Важливим завданням є інвестування в переробку. Адже головна додана вартість і найбільше робочих місць є саме в переробці та виробництві кінцевого для споживача продукту. Варто залишати якомога більше цієї доданої вартості в Україні.

Ще одна світова тенденція, на яку треба  зважати – це органічне сільське господарство. На органічну продукцію стабільно зростає попит, і ми можемо також це використати.

Іноземці, які приїжджають в Україну дивуються смаку і якості нашої їжі, продуктів. Тому в українське сільське господарство готові інвестувати як країни Заходу, так і Азії. Також варто створити умови для міжнародного бізнесу, який припинив свою роботу в країні-агресорі. Ми повинні бути готовими до перенесення бізнесів світових корпорацій з Росії в Україну.

Прогнозований дефіцит продовольства в світі в майбутньому – це можливість для України, яку ми повинні використати і заповнити.

***

Розширивши тему "хліба" до меж того, що називаються "комодітіз", до нього можна додати і енергетику та надра.

Україна має понад 100 видів корисних копалин.

• 18% розвіданих світових запасів залізної руди (і шостий показник в світі за виробництвом чорних металів),
• 20% титану (до речі Україна разом із США та Китаєм є в трійці країн, які мають повний цикл виробництва титанового прокату).
• 10% світових запасів марганцевих руд,
• Графіт,
• Вугілля та багато інших ресурсів надр.

Україна може і повинна стати також важливим гравцем на європейському енергетичному ринку.

В нас є колосальні запаси нетрадиційних видів вуглеводнів — сланцевого газу і нафти. За оцінками Адміністрації енергетичної інформації США ресурси сланцевого газу на території України складають близько 2% світових запасів.

Україна входить в дуже вузький клуб країн, які мають атомну генерацію. Небагато країн мають більше ядерних реакторів, ніж є в Україні.

Причорноморська зона та Карпати мають добрий ресурс для вітрової енергетики.

Гідроенергетика великих і малих річок. Звичайно з дотриманням екологічних норм та екологічної безпеки.

Україна може стати не лише енерго-незалежною, а й експортувати енергетичні ресурси.

"Видовища" або ж "контент"

Згадуваний вище людський потенціал є основою третьої сфери, про яку я хочу говорити сьогодні. Це – креативні індустрії і туризм.

Сектор Інформаційних технологій, та ширше – креативна індустрія, повинні також стати пріоритетними галузями в Україні.

Ми маємо добру природничу освіту. Наші Ай-Ті-фахівці витребувані в цілому світі. Лише в Європі є дефіцит 1 млн. таких фахівців. І це число зростає. Але варто створити для них умови праці в Україні.

Креативні індустрії  -  фактично найновіша галузь, яка створює багато високооплачуваних робочих місць та дає чи не найбільшу додану вартість.

Це найбільш швидкий ринок, що розвивається у світі протягом останніх п’яти-семи років.

До креативних індустрій належать крім комп’ютерного програмування, кіновиробництво, нові медіа, реклама, архітектура, театр, телебачення й радіо, музика, мода, видавнича справа і подібне.

В Україні вже закладені юридичні норми для розуміння, що таке креативні індустрії та з’являється ідеологія їх державної підтримки. 

Креативні індустрії — це та сучасна галузь, яка могла би не лише задовільнити потребу в створенні високооплачуваних робочих місць, а й "затримати" молодь в країні, не кажучи про значне поповнення місцевих та державного бюджету.

Ми зараз чуємо про цікавість і захоплення світу нашими захисниками. Без сумнівів, в майбутньому для світового кінопрокату буде знято багато кінофільмів про нашу боротьбу, про нашу історію.

Україна – вже бренд. На жаль, дуже дорогою ціною – ціною життів наших героїв, ціною здоров’я наших дітей.

Очікувано, що в післявоєнний час Україна стане більш актуальною і для закордонного туризму, що приведе до відродження та значного росту туристичного бізнесу.

"Що це за земля, яка породила героїв, що виграли світову битву демократії над деспотією, битву добра над злом?", - таке питання зараз є цікавим для світу.

Нам є що показати туристам!

Сфера туристичних інтересів в Україні включає як активні види відпочинку та спортивного туризму (відомий не лише в Європі гірськолижний комплекс Буковель в Карпатах), так і подорожі-експедиції, де об'єктом пізнання є багата археологічна та релігійна історія країни, її культура і природа (ліси, озера, гори та узбережжя Чорного моря). Зокрема, в Україні знаходяться такі об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як Києво-Печерська лавра і Софійський собор, в якому хрестилася донька київського князя Ярослава Мудрого, майбутня французька королева Агнеса І (Анна Київська).

Україна це земля, де в різний час жили скіфи і кельти, фракійці і хорвати, тюрки, хозари і слов’яни, це край трипільської культури і Кам’яної Могили з її містичною 30-тисячолітньою історією. 

Це край короля Данила Галицького, який в 1253 році прийняв королівську корону від  легата папи Інокентія IV абата Опізо та ще в ті часи протистояв навалі деспотичної орди зі сходу.

Це край козаків, які разом з польським військом в поході 1618 року взяли в облогу та мало не спалили Москву, і які найманцями брали участь (разом із Д’Артаньяном?) в знаменитій облозі фортеці Ла-Рошель під час англо-французької війни 1627-1629 років, про яку йдеться в романі Александра Дюма "Три мушкетери".

В Україні під охороною держави перебувають понад 140 тисяч пам'яток історії та культури, зокрема:

• понад 100 тисяч пам’яток історії та археології,
• понад 15 600 пам'яток архітектури,
• 12 історико-культурних заповідників,
• 55 національних природніх парків.

Перспективним може бути також напрямок гастрономічного туризму.

Останнім часом значне зростання зацікавлення туристів викликали подорожі в Чорнобильську зону. А в післявоєнний час виникне попит на відвідання місць бойових дій, в місця де порядок переміг хаос, а демократія і воля - деспотію. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бахмут… Ці назви відомі цілому світові! Нажаль…

…Але в першу чергу Безпека та ВПК

Головна схожість України та Ізраїлю полягає в тому, що обидві країни мають недружніх сусідів. Саме тому висока частка витрат на військову сферу для нас неминуча. Свого часу дві війни Ізраїлю дали імпульс розвитку військово-промислового комплексу країни. Саме сфера ВПК стала головним роботодавцем Ізраїлю, країна – лідером воєнної промисловості, а експорт озброєння – важливим джерелом бюджету.

Безперечно, що ВПК в післявоєнний час буде в пріоритеті українського уряду, а українські виробничі та конструкторські потужності в синергії з іноземними інвестиціями, інноваціями та технологіями можуть дати поштовх для лідерства в сучасному прибутковому військовому виробництві.

Українські конструктори спроектували та виготовили протикорабельну ракету "Нептун", якою 13 квітня 2022 року в Чорному морі був вражений та потоплений флагман російського флоту – крейсер "Москва".

Військово-промисловий комплекс, оборонна промисловість мають добрі традиції в Україні.

Україна відома своїми:

• Південним машинобудівним заводом в місті Дніпро, який виготовляв унікальну ракетно-космічну техніку,
• авіаційним Заводом і Конструкторським Бюро імені Антонова, творцем "Мрії",
• заводом з випуску авіадвигунів та турбін атомних електростанцій "Мотор Січ",
• Харківським танковим завод імені Малишева,
• суднобудівними верфами Миколаєва, які виготовляли авіаносні крейсери,
• та багато іншими.

Звичайно, що відновити багато підприємств в сучасному конкурентному світі не є раельним, але вказаний досвід підтверджує, що в Україні традиційно сильні природничонаукова й інженерна школи, і це також є одним із важливих аргументів для інвестування в розвиток виробництв і конструкторських бюро в сфери близькі до Віськово-промислового комплексу.

***

На одній із британських конференцій я почув фразу, що "Україна повинна бути сильна в безпековому плані, як Ізраїль, в економічному та промисловому– як Німеччина, в інформаційному і цифровому – як Естонія, а по рівню заможності – як Швейцарія".

Нам під силу не лише все це, а й більше – запропонувати світу нову раціональність, нові смисли, нову етику. Але це вже інша історія)

Спеціально для Еспресо

Про автора. Андрій Левкович,  кандидат економічних наук, президент Івано-Франківської Торгово-Промислової Палати

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.