В Україні тестують нову послугу у програмі єВідновлення – виплату компенсацій за зруйноване житло. З травня через Дію можна було оформити компенсації лише за пошкоджене житло, а з 18 липня почали приймати заявки від тих, чиє житло повністю зруйноване через війну. Коли послуга запрацює повноцінно, які документи варто підготувати, аби подати заявку на компенсацію, та у який спосіб можна буде отримати компенсацію - у матеріалі "Еспресо".
Наразі подача заявок у тестовому режимі відбувається у лише для тих, хто має знищене житло у селі Мощун і місті Бородянка на Київщині. "Тестовий режим потрібний, щоб перевірити систему на предмет взаємодії, можливостей подачі тощо. Щоб у разі виникнення технічних помилок, їх можливо було оперативно виправити", – пояснює комунікаційна команда Міністерства відновлення (Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури).
Фото: gettyimages
На фото: зруйнований будинок у БородянціПісля завершення тестування, громадяни України зможуть подавати заявки на компенсації за знищене житло внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій, спричинених збройною агресією Російської на території будь-якого населеного пункту на підконтрольній Україні території. Очікують, що це станеться уже в середині серпня. Відповідно до Порядку надання компенсації, затвердженого КМУ, органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити можливість розгляду поданих отримувачами компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна заяв починаючи з 15 серпня 2023 року.
Для компенсацій за втрачене житло на окупованій території обіцяють підготувати окремий порядок.
Заявку на компенсацію можуть подавати фізичні особи, які є власниками (співвласниками) пошкодженого або знищеного житла, а також їхні спадкоємці. Компенсації можна буде отримати за квартири, приватні, садові та дачні будинки, а також об’єкти незавершеного будівництва.
Члени житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру, але не оформили право власності на неї, також можуть отримати компенсацію.
Закон "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій…" передбачає також можливість подання заявки на компенсації об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків.
Не можуть претендувати на компенсацію громадяни України, до яких застосовано санкції, а також особи, які мають судимість за злочини проти основ національної безпеки України
Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації повинні створити Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна. Заявник, що претендує на компенсацію, повинен подати заяву на розгляд цієї комісії. Зробити це можна двома способами:
- в електронній формі – через Дію;
- у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса. При цьому адміністратор ЦНАПу, працівник соцзахисту чи нотаріус далі все одно заповнятиме заяву з переліком документів через Дію.
Фото: Дія
Якщо людина самостійно подає заявку через Дію (послуга "Компенсація за знищене майно"), вона повинна відкрити поточний рахунок зі спеціальним режимом використання для зарахування компенсації в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір електронної інформаційної взаємодії.
Після подання заяви через Дію, має надійти автоматичне повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду.
Теоретично подати заяву на відшкодування через Дію можна і перебуваючи за кордоном, якщо є документи на право власності. "Однак комісія в присутності власника або співвласників має зафіксувати, що об’єкт знищено. Тому фізично людина повинна перебувати на своєму об’єкті, для того, щоб надати комісії доступ до свого житла і бути проінформованим стосовно стану розгляду заяви", – пояснюють у комунікаційній команді Міністерства відновлення.
Тобто якщо людина, яка втратила своє житло, вимушено проживає за кордоном чи в іншому регіоні країни, їй все одно доведеться приїхати, аби комісія склала висновок, що будинок знищений.
Якщо втрачені усі документи на право власності, то для його підтвердження треба звернутися до суду для того, щоб за його рішенням встановити, що саме ви є власник.
Якщо паперові документи, які підтверджують право власності, є, але інформація про об’єкт не внесена до Реєстру нерухомого майна, тоді треба звернутися до реєстратора з тими документами, що є, і внести до реєстру інформацію.
Компенсації можуть бути двох видів:
- кошти на будівництво будинку садибного типу, садового або дачного будинку, які перерахують на рахунок отримувача;
- житловий сертифікат на придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений в майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва).
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна встановлює, що об’єкт вважається знищеним в результаті бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України. Якщо для пошкодженого житла максимальний розмір компенсацій обмежений - 200 000 гривень, то сума відшкодування за повністю зруйноване житло не обмежена.
Комісія розраховуватиме розмір компенсацій за спеціальною формулою, у якій враховуються кілька обов'язкових показників: середня вартість 1 кв. м в Україні на вторинному ринку нерухомості по Україні станом на лютий 2022 року, кількість кімнат у житлі (для квартир), загальна площа знищеного майна, рік побудови житла (для квартир) тощо.
Затверджений показник вартості 1 кв. метра житла на вторинному ринку – 36 422,33 гривні. При цьому залежно від регіону до нього застосовуватимуть спеціальний коефіцієнт. Найвищий коефіцієнт мають Голосіївський, Печерський та Шевченківський райони Києва – 2. Найнижчий коефіцієнт – 0,5. Це найпоширеніший коефіцієнт, який застосовують для більшості районів, віддалених від обласних центрів.
Компенсації виплачуватимуть за черговістю – хто перший подав заявку, той швидше отримає кошти. Першочергово на виплати можуть претендувати учасники бойових дій, мобілізовані, особи з інвалідністю, яка настала внаслідок війни, а також особи з інвалідністю першої та другої групи, багатодітні сім’ї.