Без туристів, без бензину, але з панікою: російські офіцери-пенсіонери готуються обороняти Крим
Поки Росія готується до можливого українського десанту в Криму, планувати оборону, схоже, продовжує за картами, що походять із радянської системи координат 1942 року
Як повідомляє The Insider, таку інформацію оприлюднив російський військовий експерт Віктор Мураховський.
Він розповів, що взяв участь у командно-штабній грі "Кримська побудка", де моделювали можливу операцію ЗСУ з висадки в анексованому Криму. За його словами, офіцери запасу грали за дві сторони: "сині" (ЗСУ) діяли "нестандартно" та активно використовували сучасні засоби ураження й розвідки, тоді як "червоні" (російські сили) були змушені оборонятися.
До допису Мураховський додав карту Криму в радянській системі координат СК-42 — схоже, навіть у 2026 році російські військові не поспішають прощатися зі спадщиною 1942-го року. Ймовірно, її використовували як основу в спеціалізованому військовому програмному забезпеченні.
Сама схема показує численні маршрути умовного українського наступу через Чорне море, а також густу мережу російських оборонних позицій навколо Севастополя, півночі Криму та Керченської протоки. Судячи з карти, йшлося не про "десант у стилі Другої світової" із сотнями катерів, а про сучасну операцію із застосуванням безпілотників, високоточної далекобійної зброї та інших новітніх засобів.
Зауважимо, що Мураховський — полковник запасу, колишній офіцер Генштабу РФ, головний редактор журналу "Арсенал Вітчизни" та один із постійних російських військових коментаторів.
Тим часом у кримськи соцмережах дедалі частіше лунає не лише критика України, а й невдоволення російською владою та армією. Якщо раніше мешканці півострова сприймали атаки як щось далеке, то тепер вони чи не щодня безпосередньо впливають на повсякденне життя. Більше про це розповість Еспресо.
Черга в тисячі авто на Кримському мості

фото: ASTRA
25 червня на Кримському (Керченському) мосту — на виїзд із тимчасово анексованого Криму утворилася черга у 15 км, у якій майже 2 тис. автомобілів. Про це свідчать дані OSINT-аналізу ASTRA.
Видання Медуза наводить ще більшу цифру - у 3 тис. автомобілів і пише, що міст повністю закрили.
"Станом на 10:00 за київським часом, у черзі на ручний огляд з боку Тамані стояли 980 транспортних засобів, з боку Керчі — 1780. Час очікування на огляд становить 3–4 години. Велика черга почала формуватися вночі, коли Кримський міст тимчасово закрили — переправа не працювала з півночі до шостої ранку. Міст закривали на тлі атаки українських безпілотників на Крим у ніч проти 26 червня.
Очевидці прямо кажуть, що такої великої черги на виїзд з півострова ніколи не бачили і що це рекорд. Також заначається, що в черзі стоять бензовози, які можуть стати мішенню для безпілотників.
Що відбувається в Криму з паливом
Масштабна паливна криза в Криму триває від кінця травня, але останніми днями вона перейшла у нову фазу. Спочатку окупаційна влада обмежила продаж бензину до 20 літрів на автомобіль, потім запровадила талони, а згодом фактично зупинила вільний продаж пального.
21 червня підконтрольний Кремлю керівник Криму Сергій Аксьонов оголосив про повне припинення продажу бензину та дизельного пального для населення і бізнесу. Паливо залишили лише для державних служб та структур, які забезпечують функціонування окупаційної адміністрації. Тобто лише "для своїх".

вивіска на одній з заправок у Криму, фото: соцмережі
Ще на початку червня кримські соцмережі були заповнені фотографіями багатогодинних черг на АЗС, скаргами на відсутність талонів та відео із зачиненими заправками. Деякі російські туристи навіть повідомляли, що не можуть виїхати з півострова через неможливість заправити автомобіль. Також призупинили роботу дитячих літніх таборів.
Дефіцит пального почав позначатися й на магазинах та супермаркетах: з полиць зникають цукор, крупи, борошно та сіль, а деякі торговельні мережі вже обмежили продаж товарів в одні руки. Причиною стали проблеми з логістикою – через постійні загрози українських ударів доставка товарів до Криму суттєво ускладнилася.

Супермаркет у Сімферополі, фото: скрін із відео
Все це стало наслідком закономірних і систематичних українських ударів по нафтовій та логістичній інфраструктурі окупантів.
Влада у тимчасово окупованому Криму нещодавно заявила, що не має поняття, коли відбудеться відновлення вільного продажу бензину та дизеля на півострові.
"Поки немає якогось радикального просвітлення, щоб ми могли сказати, що на наступному тижні на заправках з'явиться бензин. Ситуація досить важка. Зараз ухвалено рішення заправляти тільки екстрені служби та служби, які працюють на життєзабезпечення, в тому числі продовольчі групи", – заявив колаборант Олег Крюков, який працює радником "глави" Республіки Крим.
Відзначимо, що в інших частинах РФ, ситуація з бензином не краща. Його виробництво скоротилося на четвертину. Все більше регіонів вводять обмеження на продаж палива. Не дивно, що росіяни почали масово гуглити "як злити бензин" і за останні місяці такі запити зросли у 100 разів. Тому російські пропагандистські медіа все більше дають практичних порад, на зразок, як безпечно переливати бензин із бензобака в каністру, наголошуючи – "головне не ковтати".
Крим по три години зі світлом і комендантська година
Якщо нестача бензину накопичувалася поступово, то енергетичні проблеми проявилися різко.
Упродовж останніх днів у різних районах Криму почалися масштабні перебої з електропостачанням. В тому числі, через удари по ТЕС та логістиці, яка перевозить паливо для теплових електростанцій. Окупаційна компанія "Крименерго" 21 червня офіційно повідомила, що "у зв'язку з аваріями на об'єктах електромережевого господарства" запроваджуються графіки обмеження споживання електроенергії. Без світла залишалися населені пункти центральної, північно-західної та південної частин півострова. Діють віялові відключенням, а електрику подають по три години.
Проблеми швидко перекинулися і на водопостачання. Через знеструмлення насосних станцій у низці населених пунктів виникли перебої з подачею води.
Крім цього, через постійні відключення світла люди стоять у чергах, щоб зняти кошти з банківських карточок, якими тепер все складніше користуватися.

черги біля банку у Євпаторії, фото: Кримський вітер
У Севастополі місцева окупаційна влада вдалася до додаткових заходів економії: скасувала частину масових заходів, обмежила роботу транспорту, а також вимкнула вуличне освітлення. Жителів закликали зменшити споживання електроенергії через перевантаження мереж.
На цьому тлі окупаційна влада вдалася до жорстких заходів економії. Громадський транспорт працюватиме лише до 21:00, великі магазини скоротили години роботи, а вуличне освітлення вирішили не вмикати. Також по всьому півострову заборонено рух мототехніки з 22:00 до 06:00.

фото: скрін з телеграм
Крім цього, повідомляється про скорочення поїздів, які їдуть у напрямку Криму, а також про відстність мобільного інтернету.
Соціальні мережі: від іронії кримчан до все більшого роздратування на владу

Реалії життя в Криму, фото: Кримський вітер
Цікавим індикатором настроїв стали місцеві соцмережі.
Якщо спершу значна частина кримського сегмента соцмереж реагувала на проблеми переважно звинуваченнями на адресу України, то нині дедалі частіше звучить критика окупаційної адміністрації та російської влади. Адже ті не здатні їх захистити. Наприклад, все частіше включають сигнал тривоги у містах лише після "прильоту", а одинокі українські безпілотники взагалі ігнорують.
У кримських та пов’язаних російських соцмережах домінує тема побутових труднощів та страху. Поширюються відео черг на АЗС, порожніх колонок, скарг на відсутність пального "навіть по талонах", перебої зі світлом та зростання цін. Журналісти, які спілкувалися безпосередньо з кримчанами (включно з лояльними до Росії), фіксують сумніви навіть у лоялістів: "нам брешуть", "прильоти тривають, а допомоги немає", "Крим перетворюють на острів" і тому подібне лунає.
Деякі туристи в паніці намагаються виїхати, поки мають бензин у своїх паливних баках (бронювання масово скасовують), тому туристичний сезон все більше під загрозою. Щоб переїхати Кримський міст, доводиться стояти в довгих чергах, зокрема, 22 червня близько тисячі машин застрягли.
"Закриваємо пляжний сезон у Криму. Прогноз для туристів – несприятливий", - іронізують Міноборони.

туристичний сезон у Криму, фото: скрін з відео
Окремо фіксується зміна ставлення частини населення саме до російських військових та окупаційного контингенту. Деякі джерела прямо зазначають, що місцеві почали відверто ненавидіти російську армію – мовляв, до її появи та розгортання війни на півострові було пальне, вода, нормальне життя, а тепер саме військові об’єкти стають пріоритетними цілями, а логістика для військ погіршується паралельно з цивільною. Навіть Z-канали та окремі мілблогери (зокрема, Гіркін) називають ситуацію на заправках "кошмаром" і визнають Крим "прифронтовим регіоном". Окупаційна влада, своєю чергою, попереджає про "фейки противника" в соцмережах, які нібито роздмухують паніку та закликають до виїзду.
Психологічний ефект може бути важливішим за економічний

маскування бензовозів у Криму, щоб ті не стали мішенню українських дронів, фото: Кримський вітер
Економічно Крим поки не перебуває на межі гуманітарної катастрофи. Проте події останніх тижнів продемонстрували іншу тенденцію: вперше за довгий час наслідки війни стали масово відчутними для пересічних мешканців півострова.
Проблеми зі світлом означають проблеми з водою. Дефіцит пального означає перебої транспорту, доставки товарів та роботи бізнесу, що особливо боляче в туристичний сезон. А постійні повідомлення про нові удари створюють атмосферу невизначеності навіть серед тих, хто раніше вважав Крим далеким від фронту. Звідси і новини про те, що все більше людей виїжджають чи думають виїжджати з півострова.
"Так, думаємо швидко виїжджати! Речі зібрали, документи, що там ще? Будемо пробувати брати квитки на поїзд кудись. Домовилися з сусідами, за квартирою наглянуть", - наводять цитату місцевого у Крим.Реалії.
Саме тому нинішня криза виглядає не лише як логістичний чи енергетичний збій. Вона поступово перетворюється на кризу повсякденного життя, яка б'є по головному аргументу російської влади після окупації – обіцянці стабільності. І якщо перебої зі світлом та пальним триватимуть, суспільна реакція в Криму може стати не менш важливим фактором, ніж самі українські удари по інфраструктурі.
"Крим перетворюється на котел, і дійсно краще виїхати, поки є можливість. Ситуація погіршуватиметься, і краще своєчасно продумати про свої маршрути та механізми виїзду", - нещодавно відзначив голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Читайте також: Росія нездатна змінити перебіг війни на свою користь, - генерал Годжес
- Актуальне
- Важливе