На дні знищеного Каховського водосховища виявили археологічну знахідку V-III тис. до н. е.

Про це повідомили в телеграм-каналі національного заповідника "Хортиця".

Поблизу урочища Сагайдачне у лівобережній частині Дніпровського району Запоріжжя мешканець Віктор Доронович знайшов старовинну мотику для оброблення землі. Чоловік підібрав у піску дивний кістяний предмет з отвором під час прибирання сміття на косі. Мотику, датовану V-III тис. до н. е., передали музейним фондам національного заповідника "Хортиця".

"Припустивши, що це "щось археологічне", Віктор показав знахідку знайомому – художнику-гончару й фанату історії Олександру Шкалікову. Побачивши, той одразу зрозумів: перед ним надзвичайно давній артефакт – мотика для оброблення землі. Олександр як великий шанувальник хортицької старовини та приятель нашого заповідника вирішив передати пам’ятку музею історії Запорозького козацтва, за що ми йому висловлюємо щиру подяку", - розповіли представники заповідника.

Знайдена після знищення Каховського водосховища у Сагайдачному мотика – це знаряддя довжиною 20 см, зроблене з рогу благородного оленя. Як описують дослідники, з боку обуха в ньому просвердлено рівний акуратний отвір для дерев’яного держака. Гострий робочий край мотики спочатку обтесаний, а потім добре відшліфований та загладжений у процесі використання. Дослідники припускають, що перед обробкою ріг розпарювали або виварювали, щоб зробити його більш пластичним.

"Відомо, що саме такими мотиками обробляли свої невеликі лани мешканці наших земель у V-III тис. до н. е., тобто 7-5 тис. років тому. Це були носії так званої середньостогівської археологічної культури – люди, які, можливо, першими в Європі приручили коня для їзди верхи, першими насипали в наших степах кургани та користувалися мідними виробами. Серед багатьох "середньостогівських" пам’яток в околицях острова Хортиці найвідомішою є та, що дала назву всій культурі. Буквально на відстані 1,5 км від місця знахідки мотики (де теж було давнє поселення) у Дніпрі стоять скелі Три Стовпи. У 1928 році під час Дніпробудівської археологічної експедиції на Середньому Стовпі проводив розкопки дослідник Аркадій Добровольський. У своєму звіті він чомусь назвав Стовпи Стогами, тож неточна назва середньостогівської культури так і закріпилася в науці", - пояснили в "Хортиці".

При розкопках Добровольський знайшов фрагменти характерних гостродонних горщиків, ліплених із глини з домішкою товченої мушлі. Деякі, хай і зовсім незначні уламки, зберегли дорогоцінні свідчення розвитку землеробства у ті давні часи – чіткі відбитки насіння культурних рослин, яке час від часу цілком випадково потрапляло в глиняне тісто посудин. Це були пшениця-двозернянка, горох, ячмінь, сочевиця, просо.