Медведєв погрожує Ізраїлю. У нього з Іраном спільні вороги

Колишній президент Росії й заступник голови радбезу РФ Дмитро Медведєв, — поінформовані джерела часто називають його голосом ненависті Путіна, — тепер повстав на Ізраїль. Експрезидент зауважив, що коли Тель-Авів почне постачати зброю так званому нацистському режиму в Україні, то це зруйнує відносини між РФ та Ізраїлем.

Ця відкрита погроза прозвучала ще до того, як хтось з офіційних осіб, відповідальних за можливу зміну політики Тель-Авіва щодо постачань зброї в Україну, зробив би відповідну заяву. По суті, вона стала реакцією на пропозицію ізраїльського міністра діаспори Нахмана Шая, який після того, як стало відомо про постачання іранської зброї Росії, заявив, що Ізраїль мусить нарешті змінити свою політику і розпочати допомогу Україні зброєю. Однак міністр у справах діаспори – далебі не провідний ізраїльський політик. Щобільше, експерти вважають, що після найближчих виборів до кнесету, він навряд чи втримає депутатський мандат і, відповідно, крісло в уряді. Тому можна було б не звертати уваги на заяву одного з членів ізраїльського кабінету міністрів. Бо до виборів у країні залишилися лічені дні.

Однак Медведєв вирішив, що варто погрожувати єврейській державі та попереджати її про наслідки політики, яка є найрозумнішою з точки зору національних інтересів Ізраїлю. Бо якщо Іран – країна, яка відверто погрожує Ізраїлю знищенням, надсилає свою зброю Росії, то будь-який адекватний політик робить з цього прості висновки про особливі відносини Москви та Тегерану. Про те, що в обидвох авторитарних режимів – спільні вороги. І якщо нині такий спільний ворог Росії та Ірану Україна, то, зрозуміло, завтра спільним ворогом Москви й Тегерану може стати Ізраїль.

Якщо Іран – країна, яка відверто погрожує Ізраїлю знищенням, надсилає свою зброю Росії, то будь-який адекватний політик робить з цього прості висновки про особливі відносини Москви та Тегерану. Про те, що в обидвох авторитарних режимів – спільні вороги

Тим паче, що російське керівництво веде планомірну антиізраїльську та антисемітську політику буквально з перших днів свого нападу на Україну. І це зовсім не збіг. Становлення будь-яких нацистських режимів, — а режим, який формує Володимир Путін в Росії останніми роками, а тим паче в останні місяці, — це відверта калька з гітлеризму, — завжди пов'язане не тільки із загальною ксенофобією, а й з відкритим антисемітизмом. Якщо Володимир Путін прагне так званого "остаточного розв'язання українського питання", до знищення та вигнання українців з їхньої землі, то рано чи пізно цей диктатор природно прийде до "остаточного розв'язку єврейського питання". Якщо не там, куди можуть досягти його руки, то на території самої Росії. Про це свідчать бодай спроби знищити діяльність єврейського агентства "Сахнут" у РФ.

Але чому тільки там, куди досягають руки Москви? Адже, якщо зараз ми вважаємо, що Ізраїль здатен ефективно оборонятися від ворогів, то завтра Іран, що мріє про знищення єврейської держави, може отримати дієву підтримку з Росії. Певно ж, у випадку, якщо Росія виявиться здатною перемогти у війні проти України.

Тобто перемога Росії над Україною – це пряма загроза існуванню єврейської держави і єврейського народу на Близькому Сході. Чому ми повинні мати сумнів, що режими, які взагалі не цінують людське життя, і один з них надсилає іншому ракети та безпілотники для того, щоб руйнувати цивільну інфраструктуру та вбивати звичайних людей, — чому ці режими мають дорожити життям євреїв, схоже, як вони не дорожать життями громадян України?

Тим паче ми чудово розуміємо, що євреїв і в Москві, і в Тегерані ненавидять набагато більше, ніж українців. Адже, з точки зору російського керівництва, українець може стати бодай колаборантом, просто назвати себе росіянином, скерувати зброю проти своїх співвітчизників. І його вибачать, дадуть дачу на Рубльовці, як мерзотникам Вікторові Януковичу, Вікторові Медведчуку чи іншим зрадникам українського народу, які тепер на московській службі думають, як убити більше своїх краян.

Перемога Росії над Україною – це пряма загроза існуванню єврейської держави і єврейського народу на Близькому Сході

А іранці щодо єврейської держави не будуть такими "делікатними", не шукатимуть зрадників, знищать усіх, кого зможуть і не зможуть. Тому зрозуміло, міністр діаспори Ізраїлю, кажучи про потребу допомоги Україні, мав абсолютну рацію, базуючись навіть не на інтересах української держави, а на інтересах виживання самої єврейської держави на Близькому Сході.

А погрози Дмитра Медведєва навряд чи мають бути якимось важливим елементом, визначальним для політики Тель-Авіва. Адже Ізраїль за десятиліття свого існування не раз демонстрував, що плював на погрози. Ізраїльські льотчики знищували радянські літаки, якими керували дідусі дмитрів медведєвих. І Радянський Союз нічим не міг протистояти цьому. Він змушений був кілька разів примиритися з власною нищівною поразкою у регіоні. І я зовсім не сумніваюся, що наступні спроби зазнають такого ж фіаско. Але для початку Росія мусить зазнати краху у війні з Україною.