Військовий облік українців за кордоном: що передбачає новий закон

Новий закон про мобілізацію 2024 року містить положення, що стосуються чоловіків, які перебувають за межами України

Проєкт закону про мобілізацію під номером 10449 було затверджено парламентом 11 квітня, а 16 квітня, президент України підписав його. Через місяць з моменту публікації цього закону вступають в силу його основні положення, регламентуючи мобілізаційні процеси.

Ряд нововведень стосується військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Тож, чи передбачено мобілізацію цих чоловіків та чи потрібно їм оновити дані, читайте в матеріалі Еспресо.

Мобілізація за кордоном: зміни для чоловіків, які перебувають за межами України

Консульські послуги в закордонних установах України в умовах воєнного стану будуть надаватися громадянам чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які своєчасно оновили свої персональні дані. Згідно з вимогами цього закону, без військово-облікового документа, чоловік не зможе отримати консульські послуги, оформити український або закордонний паспорти.

Надання консульських послуг не буде обмежено цим категоріям людей у таких ситуаціях:

Де та коли необхідно оновити дані за кордоном?

Українці, які знаходяться на військовому обліку, мають 60 днів з моменту набуття чинності закону, щоб уточними свої особисті дані, зокрема, контактні дані та місце проживання. Ця процедура може бути здійснена через електронну адресу, номер телефону, які вказані на офіційному веб-порталі ТЦК СП або в процесі отримання консульських послуг. Крім того, ці дані можна оновити за допомогою реєстрації в електронному кабінеті призовника, резервіста, військовозобов’язаного (коли він буде повністю готовий).

Громадяни, які були зняті з обліку через виїзд за кордон на тривалий період (більш ніж три місяці), повинні протягом 30 днів з моменту набрання чинності відповідної постанови КМУ, стати на облік.

В інтерв’ю OBOZ.UA народний депутат України, кандидат юридичних наук Федір Веніславський зазначив, що головна мета полягає в актуалізації персональних даних громадян у системі військового обліку та не передбачає встановлення будь-яких нових обов'язків чи зобов'язань для тих, хто знаходиться за межами України: "Жодних обов’язків, які б наставали для цих громадян після актуалізації або отримання військово-облікових документів щодо повернення в Україну, цим законом не встановлено, і механізми такі в принципі дуже складно уявити. Для нас важливо, щоб громадяни України, які належать до категорії військовозобов'язаних і проживають за кордоном, оновили свої персональні дані". 

Федір Володимирович пояснює, що така процедура дуже важлива сьогодні, оскільки держава марнує багато часу, грошових кошів та людських ресурсів на надсилання повідомлень від ТЦК, хоча фактично ця людина проживає в іншій країні. Така ситуація показує неефективність використання ресурсів. Тож, мобілізація за кордоном обмежується звичайним оновленням персональних даних.

Крім того, державні органи повинні мати об'єктивні дані щодо кількості людей, які перебувають за межами України. Таку інформацію озвучила в етері Радіо Свобода членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.

"Тобто чоловік призовного віку може прийти, щоб отримати консульську послугу за ці 60 днів і може оновити свої дані. Зазначити місце перебування, контактні дані для того, щоб Міністерство оборони і Генштаб мали чітке розуміння, яка кількість громадян перебуває за кордоном", – розповіла депутатка.

Фріз також наголосила, що про депортацію українців із-за кордону мови не йде. Сьогодні навіть не існує механізмів, які б могли це забезпечити. Оновлення даних необхідно лише для обліку громадян.

Мобілізація в Україні: що відомо

Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого визнав документ таким, що містить корупційні ризики.

Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.

Згодом, 7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.

Верховна Рада України на засіданні 11 квітня ухвалила законопроєкт про мобілізацію в цілому. За це віддали свої голоси 283 нардепи. Водночас норму про демобілізацію вони виключили. Однак, речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін 13 квітня заявив, що версія законопроєкту про демобілізацію, яку подадуть до Верховної Ради, з'явиться вже найближчими місяцями

16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію.