Україна нарощує виробництво озброєння шляхом спільної роботи з західними компаніями, про це сьогодні повідомив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов. За його словами, спільне виробництво озброєння з країнами НАТО вже відбувається. Інша справа, що нам необхідно збільшити це виробництво. Жодної конкретики щодо номенклатури такого озброєння Данилов не навів, і тут необхідно розуміти, що під спільним виробництвом з країнами Альянсу може йтись і про те, що українські компанії розпочали виготовлення військової техніки на території країн Євросоюзу для убезпечення від ударів російських ракет - це стосується виробництва боєприпасів, безпілотників, а також окремих зразків бронетехніки.
Що ж до проєктів спільного виробництва озброєння саме в Україні, то серед офіційно відомих проєктів - протиповітряна оборона в рамках ініціативи FrankenSAM - це модернізація наших систем під західні ракети, для цього США передали технології для модернізації наших ЗРК "Бук". Також є домовленості з німецькою компанією Rheinmetall з обіцянками розпочати виготовлення в Україні БТР Fuchs, а потім БМП Lynx, відкриття в Україні центру німецької компанії Quantum-Systems з метою локалізації виробництва БПЛА Vector. А британська компанія BAE Systems обіцяла створити в Україні центри з ремонту гаубиць М777.
У цьому ж контексті саме сьогодні, до речі, пролунала заява з боку нашої компанії "Українська бронетехніка", що зараз опрацьовується можливість виробництва в Україні БМП ASCOD (ця розробка належить Європейському відділенню американської компанії DENIMEX). Для початку має бути закупівля тестової партії, а потім почнуться перемовини про локалізацію виробництва. Конкурентом в цьому сегменті виступає шведська БМП CV-90, однак її виробництво в Україні поки що не розглядається, заявив директор компанії "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас.
Загалом є позитивна тенденція, проте її вплив на поліпшення ситуації на полі бою, на ефективність застосування українського війська можна буде визначати лише після того, як відбудуться реальні постачання тих чи інших зразків техніки, про яку сьогодні оголошують наші посадовці та виробники військової техніки.
За останні дні ворог майже постійно атакував Кліщіївку, намагається пробитися до висот з півночі та в напрямку дороги від Іванівського. Заступник командира 5-ї штурмової бригади ЗСУ лейтенант Олексій Тарасенко розповів, що ця ситуація зберігається вже майже місяць, противник не полишає спроб прорватися на цьому напрямку.
"В останні кілька днів бачимо невеликий спад наступального потенціалу противника, імовірно, це пов'язано із сильними втратами противника, зі знекровленням його ударних частин і, можливо, противник накопичує зараз резерви для того, щоб продовжити свою операцію, однак наразі бачимо, що невелика стабілізація відбулася принаймні на ділянці п'ятої бригади", - пояснив військовий.
Тарасенко підкреслив, що по оперативно-тактичному угрупованню розподіл зброї відбувається рівномірно малий, тобто у всіх велика нестача боєприпасів на основні види озброєння: "Однак коли справа стосується того, що десь противник має успіх у сусіда з флангу, то в бригаді ніколи не відмовляють у допомозі. І навпаки, там останні резерви вистрілюють по штурмових групах противника для того, щоб забезпечити загальний успіх на цій ділянці. Тут ніхто не переслідує свої особисті інтереси, всі працюють на загальні результати".
За його словами, єдиною причиною успіху противника є достатня кількість піхотинців, яких вони можуть не жаліючи кидати в бій: "До них прибуває свіже поповнення, вони недовго думаючи виводять їх одразу в бій. Групи за кількістю людей зменшилися буквально до 2–4 осіб для того, щоб уникнути ураження нашою артилерією. Ці супердрібні групи – ще більш дрібні, ніж працювали вагнерівці. Цього року вони намагаються просуватися від будинку до будинку, проскакувати й зазвичай там, де вдається дати бій, вони не здатні просуватися вперед".
Водночас ворог веде повітряну розвідку, а це ускладнює українським бійцям будівництво фортифікацій, тому їм доводиться працювати переважно вночі. Також цьому заважає холодна погода.
"Люди на місцях вигадують будь-які методи для того, щоб вирити додатковий окопчик, створити додатковий бліндажик - це вкрай важливо і зараз. В принципі, основні зусилля кинуті на це, однак ті лінії оборони, відсічні позиції, які створювалися раніше, зараз дуже допомагають", - підсумував Тарасенко.
Щодо мобілізації військовий сказав, що необхідно зняти рожеві окуляри й згадати: ми вибили противника з-під Києва, та це не означає, що він не може туди повернутися.
"Якщо буде подібна ситуація і все буде доводитися до якоїсь критичної межі, люди, які воюють безперестанку півтора року морально, психологічно, я вже не кажу фізично, нездатні постійно стягувати таке навантаження щодня. А від них вимагають-вимагають, ніби вони щойно прибули, тому якщо не буде допомоги зі свіжим, якісним поповненням, то ситуація переросте в більш плачевну і тоді не вдасться просто дочекатися в Києві кінця війни. Якщо не робити зараз для спільної справи якихось кроків, то можна дочекатися тільки ворога у себе вдома", - підкреслив заступник командира 5-ї штурмової бригади ЗСУ.
Засновник першої в Україні приватної військової компанії, директор "Омега Консалтинг Груп" Андрій Кебкало вважає, що наша країна може й не залучати іноземні приватні військові компанії, адже у нас є свої ПВК.
"Питань дуже багато, навіть питання фінансування, якщо ми будемо сплачувати послуги іноземних приватних військових компаній, то податки вони будуть платити не Україні й зарплатню свою, грубо кажучи, будуть витрачати не в Україні. Тобто з України виходять досить великі суми грошей. Якщо звертатись до української приватної військової компанії, то як мінімум податки будуть сплачувати Україні", - пояснює Кебкало.
Як розповів директор "Омега Консалтинг Груп", експерти в один голос наголошують, що приватні військові компанії в Україні заборонені, проте ніхто не може вказати, яким саме законом.
"В Україні вже працюють і працювали іноземні приватні військові компанії, у нас вже є певний досвід. Не буду називати, яка саме, але американська компанія працювала в Україні рік, вона зареєстрована в Сполучених Штатах Америки (я перевіряв) не як приватна військова компанія, а як товариство з обмеженою відповідальністю. В принципі, так повинно бути, але ця приватна військова компанія працювала в Україні десь 12 місяців, вони відкрили благодійний фонд, зібрали (якщо я не помиляюсь) мільйон доларів і після цього пішли з України. Вони сказали, що не вистачало коштів на зарплатню", - підкреслив засновник першої в країні приватної військової компанії.
За його словами, Міністерство оборони не бачить механізму, через який можна здійснювати співпрацю з українськими ПВК: "Десь 2-4 місяці тому було приблизно 20 тис. волонтерів, які погодились приїхати в Україну і таким чином посилити наше воєнне угруповання. Цю пропозицію я запропонував деяким силовим структурам, але мені відмовили, не роз'яснюючи детально, на яких підставах, просто сказали, що ця пропозиція не сприймається і крапка".
"Я розумію, що людей лякає абревіатура - приватна військова компанія. Але я хочу нагадати, що у нас в країні нема практики, де приватні військові компанії намагались чинити якийсь заколот чи усунути владу, бо саме це лякає людей. Тобто якщо згадуємо, наприклад, події 2014 року, то по цивільних особах стріляли не працівники ПВК, а представники силових структур. Я не розумію, чому деяких людей, представників влади (не всіх) так лякає сама абревіатура. Тобто вони бояться, що втрачають монополію на застосування сили? Вони цю монополію вже трошки втратили, спочатку у 2014-му, а потім ще у 2022 році. Але ж нічого не сталось, ніхто ніяку владу не усунув", - підсумував Кебкало.