Над Роботиним замайорів український прапор. Але поки що немає чіткої заяви, що це село звільнене, хоча з усіх дій ми бачимо, що українські війська контролюють його та просуваються далі на південь. Сьогодні була заява речника Генштабу Андрія Ковальова про те, що ЗСУ мають успіхи на двох напрямках: “Новоданилівка - Новопрокопівка” і “Мала Токмачка - Очеретувате”. Перший напрямок - на Роботине і південніше, а другий - це вклинення між Роботиним і Вербовим. Там є панівна висота і ЗСУ рухаються, щоб вибити росіян з неї.
Загалом фронт поблизу Роботиного розширяється. Там, десь уже 12 км - це важливо, тому що треба рухатися більш широким фронтом, аби мінімізувати можливі контратаки противника. Зараз наші війська подолали передову лінію оборони і наближаються до основної. Вона йде за Роботиним перед Новопрокопівкою і оминає Вербове. Зараз росіяни підтягують сили для утримання - ці сили є збірною солянкою з різних напрямків. Від Роботиного основний курс на Токмак, але до нього ще 19 км і треба подолати основну лінію оборони РФ.
Перед ЗСУ стоїть перше завдання - взяти Завітне Бажання на трасі від Старомайорського до Старомлинівки. Є декілька варіантів - обходити це село чи ні. Ворог утримує позиції на двох важливих ділянках - Приютне та Кременчик. Це панівні висоти. Має зараз активно попрацювати наша артилерія, аби потім розуміти як і де найбільш оптимально просуватися. Рух до Старомлинівки є таким же важливим як і рух до Новопрокопівки на напрямку Токмак. Ці дві ділянки залишаються вкрай важливими для ЗСУ - ми тут намагаємося забезпечити максимальний тиск на росіян. Хоча це не єдині ділянки південного фронту, де війська можуть діяти і де ми примушуємо противника пересувати резерви, яких майже не залишилося.
Сьогодні у публікації WP екскерівник ЦРУ та командувач об’єднаними силами в Іраці та Афганістані генерал Петреус написав, що Сили оборони діють абсолютно правильно і логічно. Він говорить, що ЗСУ виснажують, розтягують і б’ють противника. Зараз окрім двох ділянок, про які ми говорили, є інші напрямки, де можна діяти нашим ЗС. І біля Гуляйполя, і біля Вугледару, і біля Василівки. Це уже п’ять напрямків, де можна діяти і розтягувати сили противника, які головно стримують два напрямки - поблизу Роботиного та в напрямку Старомлинівки. Генерал Петреус говорить про те, що все йде за планом. Операція триває 10 тижнів, але він говорить, що ще потрібно 4 місяці, щоб створити умови для повного виснаження сил РФ на півдні. А потім забезпечити використання мобільних резервів для прориву і забезпечення руху в бік Азовського моря.
Дискусія щодо оцінок контрнаступу партнерами неперсоніфікована. Вона лунає в провідних американських виданнях. Коли вступають у розмову конкретні особи, вони говорять, що наступ йде повільніше, ніж розраховували, але стратегія України є оптимальною в цих умовах. Фактично, говориться про те, що треба уже думати про наступний рік - реалізовувати нову стратегію щодо запасів та підготовки особового складу, інженерних машин, які можуть пробивати заміновані поля. Дискусія на практичному рівні є більш зрозумілою та прагматичною, ніж білий шум, який панує в закордонній пресі. Це дві різних реальності і сподіваюсь, що прагматичні військові з обох сторін зроблять абсолютно правильні висновки. Буде підтримка США і ми забезпечимо якісні зміни на лінії фронту.
На півночі та півдні Бахмута є просування. На півночі 30 ОМБр вибила росіян по ділянці між Оріхово-Василівкою та Залізнянським. На півдні також зміни, які непомітні на карті, але динаміка суттєва і досить непроста. 3-тя та 5-та окремі штурмові бригади артилерією знищували штурми росіян, які використовували бронетехніку. Потім ворог відмовився від неї і намагався живою силою вибивати наші позиції. Це так само не вдалося. Там де перебуває ворожа бронетехніка, вона знищується. Хлопці на півдні говорять, що використовуються отруйні речовини. Напевно, люїзит прилітає в посадки - наші бійці використовують протигази. Останні два дні росіяни також почали активно використовувати БПЛА “Ланцет” для полювання на наші бронемашини. Ми використовуємо різний захист - зокрема макети, росіяни можуть потрапити в муляж. Головне завдання на півдні - витіснити противника до залізниці. Вона йде на захід від Кліщіївки, проходить по Андріївці, в зоні Курдюмівки. Ворог там має завдання стояти на смерть, щоб не пропустити ЗСУ до залізниці, наші використовують артилерію і підрозділи, аби пробитися до неї.
Як свого часу обіцяв Буданов, що влітку та восени будемо в Криму. Зараз він демонструє те, що наші підрозділи можуть десантуватися на півострів і використовувати засоби враження російських об’єктів. Ймовірно, для знищення комплексу С-400 було застосовано ракету “Нептун” - є непідтверджена інформація про це. Якщо це так - це говорить про якісні зміни в можливостях наших нових озброєнь. Знищення цього комплексу робить беззахисним значну частину західного Криму, що можна використовувати і для інших операцій. Це те, що продемонстрував спецназ ГУР наступного дня після підриву С-400. Крим є об’єктом, де ворог не може перебувати в безпеці в жодній точці. І не лише через ракети та безпілотники, а через дії Сил спецоперацій і думаю, наших партизан.