Наскільки швидким може бути процес інтеграції України до НАТО?

Україна зробила свій ціннісний вибір і вважає себе частиною західного світу. Стіна має бути побудована на східному кордоні України, а західний кордон має стати максимально прозорим і поступово перетворитися на адміністративну лінію.

Інституційними формами інтеграції на сьогодні є процеси набуття членства у ЄС і НАТО. Це є зафіксованою в Конституції метою, і вона підтримується консенсусом політичних еліт та суспільства. Що стосується Євросоюзу, то в червні очікується звіт про виконання "домашнього завдання", а восени Україна може перейти до наступного етапу – переговорів про членство. Рішення про призначення через конкурсні комісії членів ВРП, керівників САП і НАБУ були ухвалені. Продовжується дискусія про те, хто матиме вирішальний вплив у комісії по відбору суддів Конституційного Суду. Положення директиви про аудіовізуальні медіапослуги імплементовані. По боротьбі з відмиванням коштів ведеться робота з виконання рекомендацій FATF, законопроєкти фактично готові. Деякі експерти вимагають знову ухвалити поправку про "довічних PEP", хоча юристи критикували її як порушення конституційної норми про неможливість ухвалення законів, які мають зворотну дію в часі. Найбільш резонансною може стати дискусія щодо відповідності українського мовного та освітнього законодавства європейській хартії про права нацменшин. Угорщина та інколи Румунія мають свою особливу позицію з цього приводу.

Читайте також: Київ торгується з НАТО

Навіть при переході до наступного бюрократичного етапу набуття членства фінальне рішення може не бути дуже швидким. І тому для України не менш важливими є точкові угоди та договори, що явковим порядком інтегрують українську економіку та наших громадян до європейського юридичного простору

Навіть при переході до наступного бюрократичного етапу набуття членства фінальне рішення може не бути дуже швидким. І тому для України не менш важливими є точкові угоди та договори, що явковим порядком інтегрують українську економіку та наших громадян до європейського юридичного простору. Так, безумовно позитивним є продовження реального режиму безмитної та безквотної торгівлі для українських товарів. Історія з блокадою зернового експорту також повинна стати уроком для України. Навіть при суперпартнерських стосунках із сусідніми країнами їх еліти дбають про економічні інтереси свого бізнесу, а їхні корпорації знають, як лобіювати протекціоністські рішення. В Європі це не заборонено, якщо проходити поміж регулятивних актів і директив.

Євроінтеграція – це також і вільний рух трудових ресурсів. При отриманні права на тимчасовий захист українські громадяни отримали доступ до ринку праці та освітніх послуг у Європі, оцінили свою конкурентоздатність, але дипломатичні зусилля треба спрямовувати й на те, щоб українці та надалі могли подавати свої резюме на вакантні посади в Європі – офіційно і з такими ж правам, як громадяни країн ЄС. Навіть скасування роумінгу мобільних операторів – це також реальна євроінтеграція. При розробці планів відновлення і реконструкції найбільший виклик – погодити із ЄС розвиток тих виробничих кластерів, продукція яких буде поставлятися на європейський ринок. Буде це продукція м’ясопереробки, фармацевтики чи "зеленої" енергетики – це вже має стати спільним рішенням із представниками Євросоюзу.

Читайте також: Членство у НАТО нам не світить

Вже через півтора місяця на саміті у Вільнюсі Україна очікує не просто заяв про "відкриті двері", а конкретних домовленостей про терміни та умови вступу. Лише НАТО Україна розглядає як гаранта колективної безпеки в умовах довготривалих загроз з боку РФ

Що стосується НАТО, то вже через півтора місяця на саміті у Вільнюсі Україна очікує не просто заяв про "відкриті двері", а конкретних домовленостей про терміни та умови вступу. Лише НАТО Україна розглядає як гаранта колективної безпеки в умовах довготривалих загроз з боку РФ. Якщо умовою набуття членства буде закінчення бойових дій, то про це також потрібно говорити відкрито. На саміті буде обговорено пропозиції щодо гарантій безпеки на час до вступу в Альянс, на базі Київського безпекового договору. Проте, ці гарантії ні в якому разі не є альтернативою членству, про це були офіційні заяви Президента В.Зеленського. Договори з НАТО та з його членами будуть стосуватися стабільних постачань озброєння для сил оборони, а також модернізації українського оборонно-промислового комплексу. Укроборонпром уже реалізує перші спільні проєкти з західними компаніями. І тут уроки зернової блокади також треба враховувати, ринок виробництва озброєння набагато конкурентніший за продовольчий.

А якщо формальні процедури набуття членства будуть відкладатися надовго через спротив окремих країн, лобізм РФ чи інші міжнародні чинники, – тоді може актуалізуватися проєкт конфедерації України з Польщею з поширенням ЄС і НАТО на нове утворення як правонаступника польського членства в цих союзах.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.