Про це пресслужба Нацбанку повідомила за підсумками засідання Комітету.
"Більшість учасників дискусії бачать простір для додаткового зниження облікової ставки у 2024 році. На їхню думку, якщо макроекономічна ситуація розвиватиметься близько до базового сценарію й реалізації ключових негативних ризиків вдасться оминути, НБУ матиме змогу продовжити цикл пом’якшення процентної політики. Важливою передумовою цього є, зокрема, відновлення ритмічності надходження зовнішньої допомоги", - йдеться у повідомленні.
Водночас учасники засідання погодилися, що в умовах повномасштабної війни Нацбанк має діяти обережно, щоб не підірвати макрофінансову стабільність. Зокрема, регулятор зобов'язаний підтримувати привабливість гривневих інструментів та активів для заощаджень з метою забезпечення курсової стійкості та помірної інфляції.
"З огляду на це, простір для подальшого зниження облікової ставки незначний. Декілька з учасників дискусії зазначили, що це максимум 1-2 в.п. протягом 2024 року. Натомість, на думку кількох інших членів КМП, доцільним буде збереження облікової ставки незмінною протягом наступного року", - підкреслили в пресслужбі регулятора.
Облікова ставка визначає відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам, а від цього, відповідно, залежить те, під який відсоток банки надаватимуть кредити населенню та бізнесу, а також прийматимуть депозити.
НБУ знижує облікову ставку, коли немає причин очікувати інфляції. Підвищення ж облікової ставки навпаки відбувається тоді, коли країна зазнає потрясінь, економіка регресує і є передумови інфляції. Варто зазначити, що у червні 2022 року регулятор підвищив її з 10% одразу до 25% річних. І на цьому рівні вона трималася до липня 2023-го. Потім НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, а у вересні – до 20%.
З 27 жовтня облікова ставка була на рівні 16%, а з 15 грудня сягає 15%.