Не шукати "більшої України"

Це ті люди, яким здається, що Україна занадто мала для їхніх мрій. Таких людей завжди було чимало, і в старі часи вони їхали в Санкт-Петербург, а пізніше в Москву: менеджери, військові та філософи — на службу імперії, письменники й співаки — за більшою авдиторією.

Бо Україна замала для їхніх мрій. В результаті такі українці ставали найбільшими адептами імперії, по суті, врешті роблячи свій внесок у пригноблення своїх колишніх земляків.

Є такі люди й зараз, але бути адептом імперії нині не модно. Тож вони мріють про щось більше, ніж Україна, бо вона замала для їхніх мрій.

Читайте також: Про різні бульбашки в українському суспільстві

Але тут є два "але".

По-перше, Україна не замала. Це велика країна, і виклик зробити її заможною, справедливою й щасливою країною — це досить великий виклик, і не факт, що ми з ним впораємося. Тут знайдеться робота для всіх.

Тим більше що світ стоїть на роздоріжжі фазового переходу і конче потребує нових сенсів — але не таких, щоб разом ощасливити цілий світ, а потребує історій успіху та прориву, коли якась нація ощасливила сама себе й тим проклала шлях іншим (про це свідчить досвід попередніх фазових переходів).

Гіпотеза про завершення епохи політичних націй та національних держав не витримала перевірки реальністю — ця епоха в розпалі, і ми б'ємося за наше право бути її частиною проти тих, хто це право заперечує — а відтак заперечує й наше право на існування.

Читайте також: Вони вірили

По-друге, пошук чогось більшого, ніж Україна, для втілення своїх мрій — це, по суті, той самий імперіалізм. Бо ці інші, що живуть у більшому просторі, мають власні мрії. Розповідати їм, як вони мають жити та про що мріяти, -- це визнавати свою вищість щодо них, бо що ці [нікчемні] люди можуть знати про справжній лад і справжні мрії? Ми це вже бачили, тільки з іншого боку — з позиції тих, кому "старший брат" розповідав про правильний лад і правильні мрії. Коло замкнулося — вампір перед смертю нас вкусив і перетворив на вампіра. Не треба дарувати вампірам посмертних перемог.

Тож давайте спочатку наведемо лад у власному домі, замість мріяти про те, як наведемо лад на планеті. Бо найкращий спосіб прислужитися планеті — дати їй дієвий приклад наведення ладу у власному домі: адже це надихає й озброює практичними підходами мешканців сусідніх домів, близьких і дальніх. А мріяти про щастя всього людства (замість наведення ладу навколо себе) - це або не вставати з мрійного дивану, або залізною рукою заганяти людство у щастя, бо воно не бачить свого світлого шляху. Це вже було.

Джерело

Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.