Карта бойових дій за період 6-13 листопада: кільце навколо Курахового стрімко стискається

Росіяни мають вікно можливостей, поки Трамп не став президентом, тож вони хочуть окупувати максимально багато українських територій. У наступні 3 місяці вони в першу чергу націлились на завершення окупації південної та центральної частин Донеччини – для цього їм потрібно захопити, Курахове, Велику Новосілку та Покровськ. Окрім того, вони хочуть створити умови для наступу на агломерацію Краматорськ – Слов’янськ – Костянтинівка. Для цього їм потрібно закінчити битви за Торецьк і Часів Яр, щоб підійти до Костянтинівки з півдня, а також максимально наблизитися до Лиману, щоб створити загрозу з півночі. При цьому російське командування не буде рахуватися з втратами, які теж б’ють нові рекорди й уже доходять до 2 тис. за день. Основним питанням залишається, чи зуміють ЗСУ вдало розпорядитися накопиченими резервами і стримати загарбників та чи зуміють зс РФ ще більше посилити набір військових без оголошення загальної мобілізації.  

Велика Новосілка під прицілом

Після того як росіяни зуміли окупувати Шахтарськ і наблизитися до Великої Новосілки на відстань у 12 км, перед ними відкрилася перспектива захопити цей значний укріпрайон на південному заході Донеччини, який стоїть на перешкоді наступу на Запорізьку область із цього боку. Відтак ворог почав формувати обхідний фронт, щоб мати можливість штурмувати Велику Новосілку не тільки зі сходу, а й із заходу. Наприкінці жовтня рашисти розширили зону свого контролю на північ і на захід від Приютного, а перед тим окупували раніше звільнені Старомайорське й Урожайне. Цього тижня на 14-кілометровій ділянці фронту ворог зумів пробити нашу оборону в кількох місцях. Найважливішим ударом став наступ на Макарівку, де росіяни з наскоку прорвалися до середини села. Крім того, наступаючи по дорозі, вони зуміли окупувати Рівнопіль, а також зайняти півторакілометровий плацдарм на південь від Новодарівки та зав’язати бої за саме село, з якого ЗСУ поступово відходять. Усі ці села були звільнені торік під час контрнаступу. Від Новодарівки до місця, де перетинаються кордони Дніпровської, Запорізької та Донецької областей, – 6,5 км. Утім, до траси, яка забезпечує логістику Великої Новосілки з заходу, – всього 4,5 км, і вона вже перебуває під вогневим ураженням. 

                                                                                                                                                                                       Карта бойових дій за 6-13 листопада

Втрата Великої Новосілки означатиме не тільки повну окупацію всієї південно-центральної частини Донеччини, але й початок боїв у Дніпровській області. Разом із тим зс РФ створили ударний кулак, який можуть застосувати або для наступу на Гуляйполе, або на Оріхів. На фронті біля обох населених пунктів відбувається значне пожвавлення ворога. 

Доля Курахового визначена. Питання – якою ціною

Ситуація в місті доволі складна, оскільки частини ЗСУ, які обороняють північні та південні підходи до міста, опинилися під перехресним вогнем та загрозою опинитися у кліщах, а то й оточенні, і це не враховуючи прориву ворога в саме місто. 

На північ від Курахового росіяни зуміли окупувати Новоселидівку й Вознесенку. Сили оборони з боями відходять на південь. Однак тут під ударом інші села – Іллінка і Берестки, що розташовані на півночі Курахівського водосховища. Крім того, ворог прорвався до Сонцівки, звідки по прямій до західних околиць Курахового їм залишиться пробити всього 6,5 км. Таким чином місто опиниться практично в оточенні. Відтак наші воїни будуть змушені з боями відступати до Старих Тернів, де намагатимуться організувати оборону. Саме тут днями підірвали одну з дамб. З одного боку це полегшить оборону Курахового в районі Старих Тернів та вздовж річки Вовча, а з іншого ускладнить не тільки логістику, але й відхід частин ЗСУ з території на північ від водосховища, де вони опинилися затиснутими між водою і наступаючими з півночі рашистами. Наразі невідомо, хто підірвав цю дамбу. Більш імовірно, що це відбулось за наказом від Сил оборони, але також існує невелика ймовірність, що це зробили диверсанти, оскільки до лінії фронту тут не так далеко. В будь-якому випадку ця дія ускладнить життя для обох армій. 

                                                                                                                                                                                       Карта бойових дій за 6-13 листопада

Тим часом окупанти зуміли прорватися до міста зі сходу, де вони намагаються закріпитися, ведучи бої в районі школи №3. Наразі мова йде не про суцільний прорив, а про швидкісну доставку автомобілями камікадзе певної кількості піхоти, яка намагається закріпитися у школі. Більшість авто й піхоти знищується, але вони роблять ці спроби так часто, що врешті хтось проривається. Якщо їм вдасться закріпитися і розширити зону контролю довкола школи, то обороняти Курахове стане ще важче, ніж очікувалося.

Та найбільш небезпечним є просування рашистів в обхід міста з півдня, де вони вже розпочали штурм села Дальнє. В разі успіху росіяни зможуть продовжити наступ на південні райони Курахового й паралельно розвинути штурм на наш укріпрайон уздовж річки Сухі Яли, який наразі успішно відбивається від атак з півдня. Однак стримати наступ одночасно з двох боків наші воїни будуть не в змозі й доведеться відходити на захід на нові позиції. Коли це станеться, поки що невідомо, але ворог просувається доволі стрімко – за тиждень їм вдалося подолати 3 з 9 км.

                                                                                                                                                                                      Карта бойових дій за 6-13 листопада

На фронті вздовж Сухих Ялів росіяни закінчили окупацію Костянтинівки, перейшли річку й прорвалися до Антонівки, де зараз ведуться бої за центральну частину села. У Катеринівці не було територіальних змін, однак далі на захід ворог зумів зайти в село Трудове й наблизитися до 2,5 км до стратегічно важливого перехрестя в Успенівці. Ще далі на захід ЗСУ стримують ворога на околицях Максимівки та не дають просуватися у напрямку на Костянтинопіль. Ця лінія фронту могла б стати доволі вагомим фактором довготривалого стримування росіян, якби не наступ із півночі. Ймовірно, що найближчим часом доведеться покинути оборону в 7 селах: Антонівці, Катеринівці, Єлизаветівці, Іллінці, Романівці, Ганнівці та Веселому Гаю й будувати нову тимчасову лінію оборони в районі Успенівки. Це за умови, що Курахове зможе ще деякий час тримати удар. Якщо ж буде прийняте рішення про відхід з міста через загрозу його оточення, то Сили оборони залишать ще 5-6 сіл і відійдуть в район Костянтинополя. Саме тому вкрай важливо стримувати наступ окупантів на північ і на захід від Ясної Поляни, щоб стримати їх в межах річок Сухі та Мокрі Яли між Великою Новосілкою та Костянтинополем. 

Найближчим часом Курахівський фронт продовжуватиме свою стагнацію, тож сподіваємось, що розмін території на життя росіян буде більш довготривалим і складним, аніж цього очікує Путін.

                                                                                                                                                                                      Карта бойових дій за 6-13 листопада

Покровськ готується до оборони

Поки головні події на фронті відбуваються на Курахівському напрямку, Покровський має змогу підготуватися до оборони найбільшого в цій частині Донеччини міста. Окупанти продовжують невдалі спроби наступати в обхід через Воздвиженку чи в лоб на Мирноград, однак найбільше (хоча й несуттєве) просування вони мають у районі Селидового. Тут ворог широким фронтом у 6 км наступає в західному напрямку, де він окупував села Новоолексіївка та Юр’ївка, а також має просування по дорозі, що веде до кордону з Дніпровською областю. Паралельно росіяни атакували села Григорівка й Петрівка і таким чином розпочали свій обхідний маневр, щоб мати можливість наступати на Покровськ із півдня. Врешті вони зайняли понад 2 км траси на сам Покровськ, однак тут їхній рух украй сповільнюється завдяки діям Сил оборони.

Торецькі гойдалки

У місті тривають важкі бої за центральні квартали та за кожну багатоповерхівку окремо. Чіткої лінії фронту немає. Сили оборони постійно контратакують і використовують тактику підриву будівель разом з окупантами. За останні дні рашисти розширили зону свого контролю на кількасот метрів на північ і на південь від центральної дороги. Також вони постійно атакують із кількох боків район Забалка, проте наші герої втримують його під контролем. Дещо південніше рашисти продовжують наступати на Неліпівку, де вони зайняли кілька нових вулиць. Але ЗСУ все ще контролюють понад 50% цього села й не дають ворогу просунутися в тил захисникам Торецька. 

                                                                                                                                                                                      Карта бойових дій за 6-13 листопада

Часів Яр усе ще тримає удар

Попри низку контрнаступів, ЗСУ все ж не вдалося ліквідувати три плацдарми, які ще в жовтні виникли на правому березі каналу, що розрізає місто навпіл. Але й окупанти не мали суттєвих успіхів. Наразі запеклі бої точаться на півночі, в районі села Калинівка, в центральних районах Жовтневий і Новий, а також на південь від траси Т-0504, що веде з Бахмута на Костянтинівку. Саме тут росіяни атакують найбільше й мають незначне розширення своїх територій уздовж каналу, на південь від траси. Важкі бої тривають у районі Кліщіївки й Андріївки, однак Силам оборони вдається тут стримувати окупантів, а захисники Часового Яру демонструють взірець оборонної тактики та координації.

Карта бойових дій за 6-13 листопада

Куп’янський і Борівський фронт

Після стрімкого просування до Осколу темп наступу росіян дещо впав, хоча кількість боїв залишилася стабільною, на рівні 100 в тиждень. Наразі ворог зосередився на закріпленні результатів і вибиванні ЗСУ з лівобережжя Осколу, адже Сили оборони все ще мають тут два великі плацдарми. Як і очікувалося, від точки виходу до Осколу рашисти атакують уздовж річки на північ, у напрямку Куп’янська, і на південь, до Борової. За останні дні ворогу вдалося закріпитись у Кругляківці та розвинути наступ на Колісниківку, яка майже повністю опинилася під контролем окупантів. Також зс РФ мають просування на захід від Стельмахівки в напрямку на Лозову та біля Берестового. Ймовірно, найближчим часом Сили оборони будуть змушені покидати позиції на ділянці між Берестовим і Лозовою та відходити ближче до Осколу. Тим паче, що південніше ворог таки зумів продавити українські позиції в Першотравневому й вийти до траси Сватове – Борова. Відтак, якщо наші військові не перейдуть у контрнаступ, то їм доведеться відходити й з ділянки Першотравневе – Надія, одного з останніх неокупованих сіл на Луганщині.

Південніше на Лиманському напрямку ЗСУ вдалося зупинити наступ ворога на Терни.

                                                                                                                                                                                       Карта бойових дій за 6-13 листопада

Курщина: в Путіна новий план

Попередній план – вигнати ЗСУ з Курської області до дня народження Путіна – провалився. Тепер у головного рашиста новий план – захопити Курщину до можливого початку переговорів із Трампом, тобто до 20 січня. Для цього тут сконцентрували близько 50 тис. росіян, а також північнокорейців. Зараз триває третя хвиля контрнаступу зс РФ, яка почалася в перші дні листопада. Наразі ЗСУ повністю відмовилися від наступу в Глушківському районі та відійшли до кордону. Але водночас ми зберігаємо контроль за прикордонними селами, як-от Новий Шлях, а росіяни постійно та безрезультатно намагаються тут наступати. Сили оборони тим часом контратакують на різних ділянках прикордоння, імітуючи загрозу нового прориву.

                                                                                                                                                                                   Карта бойових дій за 6-13 листопада

На західному фланзі довкола Суджі росіяни знову атакували в напрямку на Дар’їно та змогли вибити наших військових із низки позицій, відтак ЗСУ відійшли й закріпилися вздовж річки Снагість. У районі сіл Новоіванівка та Зелений шлях продовжуються бої, які тривають уже третій тиждень поспіль. ЗСУ вдало контратакують і знищили велику кількість ворога. Найпотужніше росіяни пішли на штурм Погребків: упродовж кількох днів їх атакували кілька тисяч осіб. Відтак і втрати в них тут чималі. Українським військовим довелося відступити з позицій біля села.  Інших територіальних змін не відбулося, попри те, що зс РФ атакують по всьому периметру нашої оборони, зокрема, зосереджуючи свої удари на Нечаєві, в напрямку на Мартинівку, Руську Конопельку та Плєхово.   

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.