Теплопункти та системи резервного живлення: голова Національної платформи ОСББ про те, що працює під час морозів і відключень

Про це в етері Громадського радіо розповів Максим Петренко — головою правління у ГО «Національна платформа ОСББ».

За словами Максима Петренка, теплопункт є у кожному будинку: «Просто деякі теплопункти є сучасними. Сучасні теплопункти це якраз індивідуальні теплові пункти».

"Що мається на увазі? Регулювання температури теплоносія, яка відбирається з мережі, відбувається безпосередньо в будинку, а не на центральному тепловому пункті. Тобто система більш гнучка і швидко реагує на зміни температури повітря в навколишньому середовищі. Саме це і говорить про те, що цей теплопункт індивідуальний.

Це комплекс обладнання, такі теплопункти доволі недешеві, будемо казати відверто. Якщо їх встановлювати, то це передбачає реконструкцію системи теплопостачання з усіма вихідними. Це отримання технічних умов, проєктування, виконання робіт, отримання технічного рішення. Тобто, це непроста річ", — пояснив Максимм Петренко.

Тому, додав він, встановлення теплопунктів не є ключовим в питанні забезпечення будинків тепловою енергією або подовження від замерзання: "Дійсно, якщо в будинку відбувається циркуляція теплоносія, навіть охолодженого, то замерзати він буде набагато довше, за рахунок руху. Зважаючи на те, що ці теплопункти не працюють без електрики, зараз більшість мешканців, співвласників багатоквартирних будинків, особливо ОСББ, та житлово-будівельні кооперативи встановлюють системи резервного живлення. І от саме системи резервного живлення є тими елементами, які забезпечують запобігання від замерзання системи, циркуляцію цього  теплоносія, подачу холодної води на верхні поверхи".

Голова правління у ГО "Національна платформа ОСББ" розповів, що у встановленні системи теплопунктів йдеться про повноцінну реконструкцію будинкової системи опалення:

"Зараз в опалювальний сезон її виконати не вийде. Тобто, це робота, яка передбачає зупинку повну постачання опалення в багатоквартирний будинок і проведення робіт. Ці роботи взимку не виконують. Тому, говорити зараз про встановлення теплопунктів, як вихід із ситуації, я б так не казав.

Це дуже потрібний захід, безперечно. Він дозволяє доволі багато економити теплової енергії. Особливо економія відбувається в осінній і весняний періоди, коли на вулиці мінлива температура. От якраз в цей момент економія споживання теплової енергії досягається до 50%. Якщо дивимося по виміру опалювального сезону, то ця економія в деяких будинках 30%, порівняно з такими ж будинками, які не обладнані індивідуальними тепловими пунктами. Тому індивідуальний тепловий пункт — це більше про раціональне споживання теплової енергії, а не про виживання. Якщо говорити про гроші. Знову ж, в новобудовах такі теплопункти вже передбачені державними будівельними нормами. Не можна зараз будувати без них. Що стосується вартості в старих багатоквартирних будинків — вона буде починатися від одного мільйона гривень".

Щодо систем резервного оживлення експерт додав: "Усе дуже індивідуально. Дуже важливо також розуміти, а що мешканці вважають за потрібне заживити. Якщо говоримо, що ще заживлюємо і ліфти, то вартість систем резервного оживлення, звісно, виростає.

Якщо говоримо чисто про критичну інфраструктуру: опалення, холодне водопостачання, освітлення якесь мінімальне, то така система приблизно буде починатися від чотирьохсот тисяч гривень. Знову ж, повторюсь, все дуже індивідуально. Я відштовхуюсь від якихось усереднених будинків, того, що я бачу. Але є будинки великі, їм цих коштів точно не вистачить. Будинок 19-поверховий на шість під’їздів — їм вже цієї системи не вистачить. Є конкретні приклади. Люди зібрали десь півтора мільйона гривень. І от за ці гроші вони купили систему резервного оживлення".