Токсична вода: як атака РФ на Дністровську ГЕС поставила під удар усю Молдову. Пояснюємо
Після нещодавньої російської атаки на Дністровську ГЕС у Чернівецькій області Молдова оголосила екологічну тривогу через серйозне забруднення річки Дністер
Більше про це розповість Еспресо.
Російський удар по Дністровській ГЕС

фото: ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС "
У ніч проти 7 березня російські війська завдали масованого удару по Новодністровській гідроакумулювальній електростанції у Чернівецькій області. За даними Чернівецької ОВА, атака включала 11 ударних дронів та чотири крилаті ракети типу "Калібр".
Джерело в уряді розповіло ВВС News Україна, що Дністровська ГЕС "непогано захищена", проте під час обстрілу "кілька ракет" все ж досягли цілі. Пошкодження, які були завдані станції, були некритичними, каже джерело.
Однак внаслідок удару стався витік технічних (трансформаторних) масел та, ймовірно, залишків ракетного палива у річку Дністер. А далі забруднення швидко поширилося вниз за течією, діставшись до території Молдови вже 10–12 березня. Також рівень небезпечних речовин перевищений і в українському прикордонному місті Могилів-Подільську, де мешкає 30 тис. людей.
"ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС " бере участь у ліквідації наслідків ворожої атаки на енергетичні об'єкти. З метою запобігання екологічній катастрофі вверх по течії річки Дністер перед ГЕС встановлені бонові загородження", - повідомили в компанії.

фото: соцмережі
Роль Дністровської ГЕС та значення Дністра для Молдови
Дністровська ГЕС і Дністровська ГАЕС — це частини одного гідроенергетичного комплексу на Дністрі, причому саме ГАЕС є однією з найбільших у Європі. Вона відіграє ключову роль в енергосистемі України, регулюючи стік річки та виробляючи електроенергію.
Річка Дністер є життєво важливим джерелом питної води для значної частини населення Молдови – близько 80% жителів країни (включно із столицею Кишиневом) отримують воду саме з Дністра. Забруднення нафтопродуктами та ароматичними вуглеводнями перевищило допустимі норми, що створює пряму загрозу водопостачанню, здоров'ю людей, рибальству та екосистемі басейну річки.
Екологічна тривога в Молдові: вода всієї країни під загрозою

фото: newsmaker.md
15 березня президентка Молдови Майя Санду оголосила про запровадження режиму екологічної тривоги (на 15 днів) у басейні Дністра. Уряд Молдови ввів надзвичайні заходи: встановлення додаткових загороджувальних дамб і бар'єрів (зокрема в районі Дубоссарського водосховища), інвентаризацію альтернативних свердловин для води, моніторинг якості води та звернення по допомогу до ЄС (активовано механізм цивільного захисту Євросоюзу для надання обладнання та експертів).
"У воді розчиняють абсорбенти (сорбенти), які поглинають токсичні речовини. У багатьох точках триває безперервний моніторинг якості води, результати аналізують також іноземні лабораторії. Проте, за оцінками місцевих експертів, ситуація залишається нестабільною: навіть коли в окремих місцях показники нормалізуються, нова хвиля забруднення від течії знову підвищує їх до критичних значень. Прогнозувати подальший розвиток подій складно", - пишуть у BBC.

фото: Міністерство навколишнього середовища Республіки Молдова
У Бельцях (друге за величиною місто країни) тимчасово припинили централізоване водопостачання, жителі отримували воду з пунктів роздачі. Також школи було наказано закрити, а учням наказати працювати онлайн.
"Атака Росії на Дністровську ГЕС у Новодністровську призвела до розливу нафти в річку Дністер, що загрожує водопостачанню Молдови. Ми оголосили екологічну тривогу та вживаємо заходів для захисту нашого народу. Росія несе повну відповідальність", - наголосила президентка Молдови.
Молдова також вручила послу РФ ноту протесту та символічно передала пляшку з забрудненою водою Дністра.
"Республіка Молдова рішуче засуджує цей напад, який спричинив витік нафтопродуктів у річку Дністер, створюючи значні ризики для навколишнього середовища та безпеки водопостачання Республіки Молдова. Річка Дністер забезпечує воду приблизно для 80% населення країни та для 98% муніципалітету Кишинева.Міністерство закордонних справ підкреслює, що подібні дії з серйозним транскордонним впливом ставлять під загрозу довкілля, безпеку водопостачання та здоров'я громадян Республіки Молдова і не можуть бути прийнятними.", - йдеться в повідомленні МЗС країни.
Для мешканців молдовської столиці наразі немає ризиків, повідомив міністр охорони довкілля Молдови Георге Хаждер. Однак якщо ситуація зміниться, влада порекомендує мешканцям зробити запаси води, додав Хаждер. Мер Кишиневе теж заспокоїв, що вода в столиці придатна для пиття та приготування їжі, а ризику відключення водопостачання наразі немає.
Екологи також попереджають про довгострокові наслідки для природи. Адже нафтопродукти утворюють плівку, яка зменшує доступ кисню у воду, що шкодить рибі та іншим водним організмам. А токсичні речовини можуть накопичуватися у донних відкладах, впливаючи на екосистему ще роками. Якщо забруднення буде поширюватися далі, то дістанеться аж до нижньої течії та Чорного моря, тобто є загроза і для Одеси.
"У річці Дністер зафіксували забруднення нафтопродуктами. Маслянисті плями та плівку на поверхні води виявили на території Чернівецької, Вінницької та Одеської областей уздовж течії річки. Лабораторні дослідження підтвердили перевищення нормативів вмісту нафтопродуктів у воді", - йдеться у повідомленні за 16 березня Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, де додають, що мова йде не про одну суцільну щільну пляму, про скупчення дрібних маслянистих фрагментів, які переміщуються вниз за течією річки.
Думки експертів та політичний контекст

фото: Міністерство навколишнього середовища Республіки Молдова
Експерти та аналітики зазначають, що атаки на енергетичну інфраструктуру України (зокрема ГЕС) стають частиною гібридної війни, яка створює транскордонні екологічні загрози. Тобто це такий типовий для росіян тип терору – навмисне створення екологічних проблем через удари по інфраструктурі, як це було, наприклад, коли окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС у червні 2023 року.
Політична аналітикиня Фонду "Демократичні ініціативи" та координаторка проєкту "Дельта-24" Маріанна Присяжнюк у проєкті "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та Еспресо сказала, що удар Росії по Дністровській ГЕС точно невипадковий і спрямований на спровокування протиріч між Україною та Молдовою щодо екологічних питань.
"Удар РФ по Дністровській ГЕС не є випадковим. Тому що, якщо ми згадаємо відносини України та Молдови щодо розбудови енергетичної інфраструктури на Дністрі, це завжди було проблемно, це завжди викликало певні політичні інсинуації та маніпуляції. І ці маніпуляції здебільшого йшли від проросійських політичних сил, які розхитували історію про те, що саме Україна перешкоджає подачі води з Дністра для Молдови. Нагадаю, що Дністер є єдиним джерелом прісної води", – наголосила Присяжнюк.
У Молдові, яка обрала європейський вектор розвитку, інцидент сприймають як спробу Кремля дестабілізувати країну та дискредитувати проєвропейський курс. Президентка Санду та уряд прямо звинувачують Росію в екологічному злочині, підкреслюючи, що війна не зупиняється на кордонах України. ЄС та західні партнери підтримали Молдову. Як пише Reuters, комісар ЄС з питань розширення Марта Кос заявила, що блок готовий допомогти у боротьбі із забрудненням:
"Це нагадування про те, що війна Росії не зупиняється на кордонах України. Ми солідарні з Республікою Молдова".
Ні в кого немає сумніву, що проросійські політики в Молдові (зокрема в Гагаузії чи з проросійських партій, близьких до олігархів Шора і Додона) намагатимуться використати ситуацію для критики влади: мовляв, європейський курс та підтримка України "приводять до таких катастроф". Адже раніше вони заявляли, що прозахідна політика може "втягнути Молдову у війну" – і саме цей наратив може бути активізований і зараз. Наразі екологічна загроза вже спричинила хвилю дезінформації в молдовському інфопросторі (особливо в TikTok та від опозиційних політиків). Головні меседжі: забруднення – від українських ракет-перехоплювачів (винна Україна), а влада приховує масштаби та погано допомагає регіонам.
Та незалежні експерти підкреслюють, що забруднення – прямий наслідок удару росіян по українській інфраструктурі, а не політики Молдови. Керівник кишинівської мережі Watchdog Валеріу Паша сказав BBC, що досі незрозуміло, що саме потрапило в річку та наскільки це небезпечно. Офіційно говорять про нафтопродукти й технічні мастила від удару РФ. Проте не спростовано версію українського Мінекономіки про можливий витік ракетного палива – надзвичайно токсичної речовини, що посилює побоювання.
Тож ситуація продовжує розвиватися. Наразі Україна та Молдова координують спільні дії з ліквідації наслідків, а ЄС надає допомогу. Це черговий приклад, як злочинна війна РФ проти України впливає на сусідів через екологічні та гуманітарні ризики.
Читайте також: Нас чекає отруєна гречка через "Чорнобилі", спричинені війною: еколог про нову географію України та як запобігти лиху
- Актуальне
- Важливе