"Це ціна нашої свободи": у Львові згадували Андрія Парубія

"Його велич стане зрозумілою пізніше. А він справді був "великою людиною", - поділився спогадами про Героя України Андрія Парубія його колега, народний депутат України Микола Княжицький. Колишнього голову Верховної Ради України, голову РНБО, народного депутата Андрія Парубія вбили на вулиці Єфремова у Львові 30 серпня 2025 року. 

У сороковини після загибелі  видатного політика й громадського діяча у Львівській обласній раді відбувся вечір пам’яті на якому зібралися його друзі, рідні, колеги, а також громадськість Львівщини.

Батько Андрія, Володимир Парубій, пригадував, як його син, ще зовсім молодим відвідував сесії Львівської обласної ради першого демократичного скликання. Він був знайомим із В’ячеславом Чорноволом та іншими політиками, дисидентами — борцями за українську державність. Тому впродовж власної політичної діяльності Андрій Парубій також все робив для України, державність для нього була понад усе.

"У цьому залі почалася справжня політична діяльність майбутнього голови Верховної Ради України. Наша перша сесія в обласній раді це, без сумніву, була подія світового значення. Наші  з Чорноволом сини стояли біля нас. Відійшов у вічність В'ячеслав Максимович і від того ж ворога відійшов у засвіти Андрій Парубій. Це ціна нашої свободи", - зазначив батько Володимир Парубій.

Микола Княжицький поділився спогадом про поїздку з Андрієм Парубієм до Києва незадовго до вбивства. 

"Своєю силою зараз він вважав те, що працював у комітеті оборони ВРУ. Там він справді дуже багато зробив", - Княжицький пояснив, що не про всі факти зі своєї роботи Андрій Парубій міг розповідати, адже це державна таємниця. 

"Він очолював РНБО у найкритичніший момент для нашої держави — коли держави могло й не стати. Його заслуга як голови Верховної Ради  у тому, що прийняли Закон про мову. Андрій тоді поставив перед усіма керівниками фракцій питання  руба: ми маємо це зробити. Він не боявся, він вважав, що це його обов’язок. Щоб Томос прийняти, треба було домовитися з усіма церквами й релігійними організаціями. Андрій збирав наради і це була величезна робота для того, щоб наша православна церква стала незалежною", - поділився Княжицький.

Спогадами про молоді роки Андрія Парубія, зокрема участь у національно-визвольній боротьбі 90-х, у молодіжних заходах товариства "Спадщина", ділилися його товариші Роман Миська та Ярослав Рибак. Про внесок Андрія Парубія у розвиток заповідника "Тустань" розповів дослідник Василь Рожко. Він наголосив, що тепер "Тустань" щорічно відвідують понад 200 тисяч відвідувачів, а село Урич за версією Всесвітньої туристичної організації ООН увійшло до переліку кращих сіл світу.

"Я все життя мріяв відродити українське лицарство і я дуже хочу, щоб це було в Тустані", - так мені сказав Андрій. І "лицар" – це про нього. Адже лицарство — це честь, сила, доброта і вміння любити. Андрій був скромним, а водночас – внутрішньо сильним. Він найбільше не любив пафосу, але "честь" для нього означала дуже багато", - зазначив Микола Княжицький.

Засновник МГО "Спадщина" Тарас Родцевич наголосив, що Андрій Парубій передав естафету наступним поколінням політиків із надією, що вони також із честю пройдуть свій шлях.

Символічно, вечір завершився піснею "Ой у лузі червона калина" та Славнем ОУН–УПА у виконанні  хорової капели "Дударик".