У Криму арештовують майно за вже погашеними українськими кредитами

Про це повідомляє "Коммерсант".

Наприкінці 2016-го – початку 2017 року до Громадської палати Криму надійшло 15 скарг від юридичних і фізичних осіб про накладення арешту на їхнє майно попри повне погашення заборгованості.

На розширеному засіданні палати пролунало, що близько 50 тисяч об'єктів нерухомості, які належать підприємцям чи приватним особам, або арештували, або арештують. За словами співрозмовників видання, ці підрахунки ґрунтуються на даних нотаріусів, які вели облік заставного майна в Криму до анексії.

"Проблема в процесі вирішення. На даному етапі офіційні листи в профільні структури спрямовано, відповіді ще не отримано", – повідомили в Громадській палаті Криму.

Фонд захисту вкладників (ФЗВ) 6 лютого опублікував інформацію для позичальників українських банків про зняття забезпечувальних заходів із активів у зв'язку з погашенням заборгованості. Федеральна служба судових приставів РФ опублікувала роз'яснення ще 3 лютого.

Виконавче провадження й накладання арештів приставами за судовими рішеннями на користь ФЗВ ведеться з середини 2015 року.

Фонд звертається до судів із позовами на банки, а судові пристави накладають арешт. Українські банки відмовляються співпрацювати з російським ФЗВ.

Фонд захисту вкладників витратив на компенсацію 215 тисячам кримчан внесків в українських банках понад 28 млрд рублів. Виплати здійснювалися шляхом поступки вкладниками фонду прав (вимог) до українських банків.

"Із 2015 року розглянуто понад 800 звернень громадян і організацій, на підставі яких спрямовано клопотання, винесено понад 700 постанов про скасування забезпечувальних заходів", – повідомили у фонді, не назвавши загальну кількість звернень.

Для зняття арешту необхідно подати документи, що підтверджують виконання зобов'язань за кредитами.