Про це пише The Guardian.
Сванте Паабо - шведський біолог, який керував проектом розшифровки генома неандертальця і денисівської людини. У 2014 році Паабо закінчив науково-популярну книгу "Неандертальці", а наразі група генетиків під його керівництвом збирається за допомогою технології редагування генома CRISPR впровадити в ДНК стовбурових клітин Homo sapiens кілька генів неандертальців.
Гени, що не закріпилися в нашій ДНК, направлять ці стовбурові клітини шляхом розвитку клітин головного мозку - нейронів. В результаті вчені отримають органели мозку - маленькі (з зернятко, кілька міліметрів в діаметрі) згустки клітин, що дуже віддалено нагадують фрагменти справжнього мозку.
Такі маленькі штучні фрагменти, що складаються з тих же клітин, що і справжні органи, дозволяють вченим тестувати ліки і вивчати вплив отрут, а також вивчати взаємодію клітин в живих органах.
Від справжніх печінки, легенів, нирок і мозку органели відрізняються не тільки: клітини органоїдів не організовані в структури, характерні для справжніх органів, і виконують тільки свою роботу: нирка-органоїд не виводить з тіла рідини, печінка органоїд не очищує кров, а крихітний мозок-органоїд не думає і не відчуває.
Сванте Паабо і його колег цікавить, як будуть працювати частково "неандертальські" органели: чи зміниться час росту клітин і утворення зв'язків між ними, час проходження по нейронам сигналу.
"В ідеалі результат покаже, що генетичні зміни призводять до уповільнення зростання нейронів або зміни їх структури, - пояснює вченийвиданню, - і ми зможемо припустити, що саме це - наша головна відмінність від неандертальців".
"Спираючись на наявні сьогодні дані неможливо сказати, що доля неандертальців склалася так сумно в порівнянні з долею нашого виду через відмінності в роботі мозку. Але думка про це вкрай спокуслива, "- зазначає Паабо.